У Борисполі у День Державного Прапора України відкрили сквер ім. Т. Г. Шевченка

Так сталося, що Петрусева левада, де зупинявся Великий Кобзар, була колись не в центрі нашого міста, де сьогодні будується передвиборний фонтан, а саме на Розвилці, де завдяки проявленій свого часу (поч. 1990-х рр..) ініціативі депутата міської ради попередніх скликань Івану Петровичу Стельмашенку нині височіє пам’ятний знак Тарасу Шевченку.

Звісно, заслуги поета перед українською нацією мали би наштовхувати чиновників та й громаду теж не тільки на створення скверу, а й на повноцінний пам’ятник. І не лише там, де зупинявся Кобзар, а в центрі Борисполя, де б його бачили всі і де він міг би стояти не тільки, як ознака глибокої шани, а і як знак ідейного спрямування української нації та громади міста зокрема. А той камінний пам’ятний знак, у свою чергу, лишень нагадував би нащадкам, де Кобзар зупинявся. Проте у місті подвійних стандартів, схоже, радіють тому, що Шевченко вшановується тільки на міській периферії, тож нині покладаємо квіти лише до цього каменя… 

Перша думка по прибутті на вказану церемонію: а що ж тут відкриватимуть — ніби все, як і стояло?.. Проте, уважно придивившись, помічаєш викладену тротуарну доріжку, яка сполучає навпростець вулиці Київський шлях та російського полководця Суворова, підсаджені деревця, нагорнуту і розрівняну землю та посіяну на ній травичку. Шкода тільки, що дитячий майданчик розташували біля самої автодороги,— могли б розмістити його і в глибині скверу, щоб діти не дихали кіптявою від автомобілів. Але сподіватимемося, що бориспільські батьки — розумні люди…

У заході взяли участь міські хорові колективи «Терниця» та «Червона калина» разом зі школярами — з їхніх вуст лунала шевченкова поезія — співана і читана. От тільки чули її далеко не всі, хто був тут присутній. До людей, що стояли не на центральній алеї, що веде до монументу, а на тротуарі вулиці Київський шлях, долітали лише окремі уривки від виступів, бо не було встановлене повноцінне озвучення заходу. Подібний ефект справив і виступ міського голови. Автору цієї замітки вдалося почути, наприклад, лише те, що цей сквер мали би відкривати ще рік тому — у річницю 200-ліття Великого Кобзаря, але ж казначейство підвело, загальмувавши переказ коштів на цю справу. А може, казначейство просто вже тоді володіло інформацією, коли місцеві вибори? Хтозна…

Через невиразну чутність навіть деякі «свободівці» були змушені підійти ближче до виступаючих. Подейкують, той, хто в цей день і на цьому місці стане поруч з міським головою, матиме удачу на місцевих виборах… Хтозна… А ось на відеокамеру ТРС «Бориспіль» усе добре було чути…

Мстислав КУТАЛО