«Свобода слова» від очільників районної ради: якщо маєш іншу думку, то ти «незрозумілий», «популіст» і демонструєш «партійні амбіції»

Мабуть, якби український філософ Григорій Сковорода жив у наш час, то цілком можливо, що відома ідея про нерівну для всіх рівність виникла б у нього з огляду на свободу слова у бориспільських комунальних ЗМІ. Адже перед Богом начебто всі рівні, а ось, наприклад, перед «Трудовою Славою», яка досі, напевне ще за інерцією, іменує себе «громадсько-політичною газетою Бориспільщини», виходить ні. Навпаки, останнім часом акценти на її шпальтах зміщуються все ж таки в бік політики, а не інтересів громадськості. І про це можна судити з її матеріалів, в яких раз-у-раз повторюються спроби районної влади дискредитувати опозиційних депутатів Бориспільської районної ради від Всеукраїнського об’єднання «Свобода». І хто був би проти дискусії? Так її ж нема! Бо депутатам, які мають іншу точку зору, відмінну від районної влади, доступ до сторінок районки невмотивовано заблокований. Хоча виділення коштів для підтримки «ТС» з міського та районного бюджетів мало б передбачати вільний доступ усіх представників громади до цього медійного ресурсу.

 

З огляду на вищевикладене днями до редакції незалежного щотижневика «Ринок Бориспіль» звернувся депутат Бориспільської районної ради, «свободівець» Віталій Гордієнко, аби все ж таки спростувати ті закиди, які час від часу нахабно виливаються з місцевих комунальних ЗМІ на ВО «Свободу», й усунути «прогалину» штучно створеної «незрозумілості». Тож наша газета люб’язно надає йому слово.

 

«Вочевидь, є певна потреба в об’єктивному висвітленні питань, що стосуються систематичних спроб дискредитації дій фракції ВО «Свобода» в Бориспільській районній раді Київської області. Фактом залишається те, що кожна принципова дія, пропозиція, заява чи голосування «свободівської» фракції у підконтрольних керівництву районної ради ЗМІ чомусь висвітлюється як «дії проти громади», «незрозуміла тактика», «партійні амбіції» та ін. 

Найперше вкидання в інформаційний простір сталося відразу після виборів і голосування з обрання голови районної ради, де на посаду голови, окрім Вадислава Байчаса, депутатами було висунуто мою кандидатуру. Одразу ж на офіційному сайті Бориспільської районної ради з’явився допис Алли Богуш про те, що за В. Гордієнка виборці не голосували, а став він депутатом автоматично (незрозуміло, як це «автоматично»?). А за В. Байчаса голосували 67 % жителів села Проців і це, мовляв, багато про що говорить. Цікаво, про що можна говорити далі, якщо навіть на офіційному сайті районної ради пишуть, що за першого кандидата від політсили виборці не голосують. Та невже? А перший кандидат — це хіба не візитна картка партії? І зазначений він був у бюлетені не просто в Процеві чи Жовтневому, а в усіх до єдиного округах району. Тобто, це може свідчити лише про некомпетентність авторів, що подають таку нісенітницю.

Наступною публікацією вже на сторінках газети «Трудова слава» було звинувачення фракції ВО «Свобода» та мене, як голови цієї фракції зокрема, в голосуванні щодо бюджету (Партійні амбіції чи інтереси громади. // «ТС» за 15 січня 2016 р. №№ 1-4).

Мабуть, в Україні вже немає такої людини, яка б не знала напам’ять основні арґументи влади про необхідність прийняття бюджету на всіх рівнях. Що, мовляв, краще: поганий бюджет аніж ніякого? Адже у разі неприйняття залишаться без допомоги малозабезпечені та інші незахищені категорії населення. Ніби в результаті прийняття бюджету вони стануть забезпечені та захищені. І знову ми чуємо розмови про «хоч щось». А може досить? З року в рік пролобійовані олігархічними кланами податкові кодекси та бюджети роблять багатих багатшими, а незахищених — ще беззахиснішими. Тому бюджет, написаний на основі дурнуватого податкового кодексу, знову передбачає оподаткування пенсій, а підвищення мінімальної заробітної плати українцям планується тільки у травні, і то — на 5,2 %, а потім ще у грудні — на 6,9 %... І це при тому, що інфляцію заплановано у 12 %, а реально вона перевищить усі 20 %! Водночас освітня субвенція зросте лише на 1,6 %, а медична взагалі зменшиться на 5,4 %. А це шлях до закриття шкіл, дитячих садків, фельдшерсько-акушерських пунктів, який не може бути підтриманий такою відповідальною політичною силою як ВО «Свобода».

І не суттєво, який рівень прийняття рішення. Боротися за справедливість треба на всіх рівнях. Тим більше, що брати відповідальність за бюджет, не маючи реальних важелів впливу на використання бюджетних коштів, принаймні, було б нечесно. Тому фракція ВО «Свобода» прийняла відповідальне рішення і залишила за собою право контролю за використанням бюджетних коштів та інформування громадськості у разі виявлення зловживань. Хіба це не принципова позиція фракції, що перебуває в опозиції? 

А разючий, за словами голови райради, закид, що серед депутатів, які не підтримали бюджет, є колишній голова райдержадміністрації В. Гордієнко і, перебуваючи на посаді, він звертався до районної ради щоб прийняти зміни до бюджету, — це взагалі якась нісенітниця. І в чому тут «разючість»? По-перше, то були зміни до вже прийнятого бюджету, по-друге, голова райдержадміністрації — це посада, яка відноситься до виконавчої гілки влади. І тут варто було б розуміти, що представницька гілка влади формує правила, а виконавча — виконує. Та й, зрештою, якщо людина, свого часу, зверталася до ради щоб прийняти необхідні зміни до бюджету, то невже це означає, що вона прирекла себе на довічне голосування за будь-який бюджет?

І зовсім нещодавно. Після останньої, четвертої, сесії районної ради, де розглядалося питання про внесення змін до Статуту районного БТІ (комунальне підприємство районної ради), в тій же «Трудовій Славі», за авторства тієї ж Алли Богуш, з’явилася стаття про начебто незрозумілу тактику «свободівців» (Стратегія розвитку району і незрозуміла тактика «свободівців». // «ТС» за 25.02.2016. https://www.trudslava.org.ua/?p=4198#respond).

І знову ж таки, що може бути незрозумілого у відповідальному ставленні депутатів-«свободівців» до своїх обов’язків? Як наслідок, наша позиція — «утримались» під час голосування за документ, який не був наданий для вивчення. Мабуть, погодиться зі мною кожен, що логічніше було б назвати «незрозумілим» голосування за документ, якого ніхто в очі не бачив. Тож абсолютно обґрунтованим було саме таке голосування «свободівців», яким просто не дали можливості хоча б ознайомитись із новою редакцією Статуту БТІ. А далі йдеться у статті, що навіть після роз’яснень заступника голови райради «свободівці» не змінили свого рішення. Ну за такою «логікою» депутати в районній раді взагалі не потрібні. Можна посадити манекенів з піднятими руками. Як скажуть голосувати, так і будуть. А якщо є інші думки, то вони — «незрозумілі», «популізм», «партійні амбіції»...

Насправді все набагато простіше. У Бориспільській районній раді є принципова політична сила, яка не піде на жодну угоду і яка є незручною для районного керівництва, що звикло вирішувати все одноосібно і на свій розсуд. Отже, у нього є потреба дискредитувати депутатів-«свободівців». Найлегше це зробити шляхом регулярного подання негативно- інтерпретованої інформації через підконтрольні ЗМІ, викрививши факти», — зазначив голова фракції «ВО «Свобода» у райраді, депутат Віталій Гордієнко.

 

Підготував до друку

Ігор Петренко