100 днів бездарності уряду Гройсмана
- 11 серпня 2016
- Відгуків: 0
- Переглядів: 265
Більше ста днів Україною керує уряд Володимира Гройсмана. Його сформували «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт», які об’єдналися з олігархічними екс-«регіональними» групами «Відродження» і «Воля народу» та взяли на себе всю відповідальність за стан справ в державі.
На початку прем’єрства Володимир Гройсман урочисто обіцяв показати усім, як потрібно керувати країною. Але дні минають за днями, а нічого хорошого від Кабміну українці так і не можуть дочекатися. Красиві слова новоспеченого прем’єра про нову якість політики не витримали випробовування реальністю. І виявилися такою ж солодкою облудою, як і слова його попередника Арсенія Яценюка. А ось до чергового погіршення життя народу Володимир Гройсман взявся відразу, удвічі піднявши тарифи на комунальні послуги. Не даремно сьогодні роботу уряду схвалює лише 1% населення.
Звісно, Володимир Гройсман і його команда може вдаватися до різних виправдань. Казати: дайте нам ще 300 або 1000 днів і ви відчуєте як розцвітає країна. Як влада починає ефективно боротися з корупцією, усуває олігархів-кровопивць та піднімає економіку країни. Тільки навряд чи цьому хтось повірить. Де це бачено, щоб уряд олігархів боровся з олігархами? Коли таке було, щоб нечисті на руку політики, пов’язані з корупційними схемами, починали знищувати корупцію? Уряд Гройсмана є нічим іншим як спробою правлячих кланів зберегти контроль над Україною. І, судячи з його роботи, ніякої іншої мети як набити кишені олігархам і далі обдирати і так зубожілу країну в нього не існує.
Що відбулося за сто днів діяльності Володимира Гройсмана на посаді прем’єра? Влада сконцентрувалася навколо президента. Парламентська коаліція померла, а її колишні члени розбігаються по новим штучним політичним проектам. Верховна Рада остаточно деградувала і не працює. Законодавчий орган без «Свободи» перетворився в біржу, де продається доля України і ведеться торг за хлібні місця. Питання національних інтересів взагалі не порушуються.
Уряд Гройсмана продовжує згубний для економіки і населення курс попередників. Корупція і кумівство і далі визначають суть української влади. Більшість українців поставлені на межу виживання. Протягом останніх двох років, в результаті «реформ», безпрецедентного триразового знецінення гривні і тотального зростання цін, Україна стала світовим лідером за падінням доходів населення. Цього року реальні доходи людей впали ще на 15%. І продовжуватимуть падати надалі, адже комунальні тарифи зросли удвічі. Основний зміст роботи «младореформатора» Гройсмана зводиться до того, щоб ще більше підняти ціни на все, що тільки можна.
Ефективні рішення, пропіарені Володимиром Гройсманом, «розчинилися» у корупційних схемах. Тендери виграють потрібні люди. Олігархи кормляться з державного бюджету і корупційних схем. Стратегічні державні підприємства готуються продати, а по суті — віддати, в руки олігархів. Теж саме стосується української землі. Очікувана бізнесом податкова реформа не відбулася. Кабмін свідомо уникає вирішення очевидних проблем бюджетної та податкової сфери, зберігаючи непрозорі бюджетні схеми і одіозних чиновників на своїх посадах. Митниця, правоохоронні органи, податкова інспекція — усе це працює як і працювало раніше. Ніхто так і не поніс відповідальності за корупцію в уряді Яценюка. Ніхто не відповів за те, що українські громадяни безповоротно втратили в банках 59 млрд. грн. Ніхто не покараний за спекуляції на валютному ринку і знецінення гривні. І чекати, що у влади з’явиться бажання щось робити не варто.
Сто днів Гройсмана чітко показали, що він ніякий не самостійний політик, а типовий гвинтик кланової системи. Слухняна іграшка в руках могутніх «грошових мішків», які багато років поспіль паразитують у нашій державі.
Прем’єр-міністр сьогодні часто називає своїх опонентів «популістами». Насправді ж популізм — це його стиль роботи. Можна скільки завгодно розказувати про реформи і турботу за країну. Але скільки цинізму потрібно для того, щоб знімати обмеження в зарплаті чиновникам, суддям призначати зарплати до 300 тисяч гривень у місяць, директору «Укрпошти» — 333 тисячі гривень, а керівнику «Укрзалізниці» — цілих півтора мільйона доларів у рік? І після цього казати, що в державі немає коштів на гідні соціальні стандарти, пенсії, освіту, медицину…
Про що свідчать сто днів роботи нового уряду? Те, що в державі нічого не змінилося. Як не зміниться і за 200, і 300 днів. І змінюватися не буде, поки нею керуватимуть гройсмани та інші діячі, яким Україна потрібна як джерело збагачення.
Який вихід із цього замкненого кола безнадії, зради та фальші? «Свобода» завжди наголошувала: влада, яка керує Україною з часу проголошення незалежності, є колоніальною і позбавлена націоналістичного світогляду. Вона прирікає українців на злидні і безвихідь. Якщо хочемо збудувати розвинуту заможну країну, потрібно кардинально змінювати політичні еліти. Поки нами керуватимуть денаціоналізовані перефарбовані політики та бариги-олігархи, ми приречені боротися за виживання на своїй землі.
На початку прем’єрства Володимир Гройсман урочисто обіцяв показати усім, як потрібно керувати країною. Але дні минають за днями, а нічого хорошого від Кабміну українці так і не можуть дочекатися. Красиві слова новоспеченого прем’єра про нову якість політики не витримали випробовування реальністю. І виявилися такою ж солодкою облудою, як і слова його попередника Арсенія Яценюка. А ось до чергового погіршення життя народу Володимир Гройсман взявся відразу, удвічі піднявши тарифи на комунальні послуги. Не даремно сьогодні роботу уряду схвалює лише 1% населення.
Звісно, Володимир Гройсман і його команда може вдаватися до різних виправдань. Казати: дайте нам ще 300 або 1000 днів і ви відчуєте як розцвітає країна. Як влада починає ефективно боротися з корупцією, усуває олігархів-кровопивць та піднімає економіку країни. Тільки навряд чи цьому хтось повірить. Де це бачено, щоб уряд олігархів боровся з олігархами? Коли таке було, щоб нечисті на руку політики, пов’язані з корупційними схемами, починали знищувати корупцію? Уряд Гройсмана є нічим іншим як спробою правлячих кланів зберегти контроль над Україною. І, судячи з його роботи, ніякої іншої мети як набити кишені олігархам і далі обдирати і так зубожілу країну в нього не існує.
Що відбулося за сто днів діяльності Володимира Гройсмана на посаді прем’єра? Влада сконцентрувалася навколо президента. Парламентська коаліція померла, а її колишні члени розбігаються по новим штучним політичним проектам. Верховна Рада остаточно деградувала і не працює. Законодавчий орган без «Свободи» перетворився в біржу, де продається доля України і ведеться торг за хлібні місця. Питання національних інтересів взагалі не порушуються.
Уряд Гройсмана продовжує згубний для економіки і населення курс попередників. Корупція і кумівство і далі визначають суть української влади. Більшість українців поставлені на межу виживання. Протягом останніх двох років, в результаті «реформ», безпрецедентного триразового знецінення гривні і тотального зростання цін, Україна стала світовим лідером за падінням доходів населення. Цього року реальні доходи людей впали ще на 15%. І продовжуватимуть падати надалі, адже комунальні тарифи зросли удвічі. Основний зміст роботи «младореформатора» Гройсмана зводиться до того, щоб ще більше підняти ціни на все, що тільки можна.
Ефективні рішення, пропіарені Володимиром Гройсманом, «розчинилися» у корупційних схемах. Тендери виграють потрібні люди. Олігархи кормляться з державного бюджету і корупційних схем. Стратегічні державні підприємства готуються продати, а по суті — віддати, в руки олігархів. Теж саме стосується української землі. Очікувана бізнесом податкова реформа не відбулася. Кабмін свідомо уникає вирішення очевидних проблем бюджетної та податкової сфери, зберігаючи непрозорі бюджетні схеми і одіозних чиновників на своїх посадах. Митниця, правоохоронні органи, податкова інспекція — усе це працює як і працювало раніше. Ніхто так і не поніс відповідальності за корупцію в уряді Яценюка. Ніхто не відповів за те, що українські громадяни безповоротно втратили в банках 59 млрд. грн. Ніхто не покараний за спекуляції на валютному ринку і знецінення гривні. І чекати, що у влади з’явиться бажання щось робити не варто.
Сто днів Гройсмана чітко показали, що він ніякий не самостійний політик, а типовий гвинтик кланової системи. Слухняна іграшка в руках могутніх «грошових мішків», які багато років поспіль паразитують у нашій державі.
Прем’єр-міністр сьогодні часто називає своїх опонентів «популістами». Насправді ж популізм — це його стиль роботи. Можна скільки завгодно розказувати про реформи і турботу за країну. Але скільки цинізму потрібно для того, щоб знімати обмеження в зарплаті чиновникам, суддям призначати зарплати до 300 тисяч гривень у місяць, директору «Укрпошти» — 333 тисячі гривень, а керівнику «Укрзалізниці» — цілих півтора мільйона доларів у рік? І після цього казати, що в державі немає коштів на гідні соціальні стандарти, пенсії, освіту, медицину…
Про що свідчать сто днів роботи нового уряду? Те, що в державі нічого не змінилося. Як не зміниться і за 200, і 300 днів. І змінюватися не буде, поки нею керуватимуть гройсмани та інші діячі, яким Україна потрібна як джерело збагачення.
Який вихід із цього замкненого кола безнадії, зради та фальші? «Свобода» завжди наголошувала: влада, яка керує Україною з часу проголошення незалежності, є колоніальною і позбавлена націоналістичного світогляду. Вона прирікає українців на злидні і безвихідь. Якщо хочемо збудувати розвинуту заможну країну, потрібно кардинально змінювати політичні еліти. Поки нами керуватимуть денаціоналізовані перефарбовані політики та бариги-олігархи, ми приречені боротися за виживання на своїй землі.
Анатолій Вітів,
голова Волинської «Свободи», депутат Волинської облради