ЖАДОБА ДО НАЖИВИ ВБИВАЄ ЛЮДЯНІСТЬ
- 07 вересня 2016
- Відгуків: 0
- Переглядів: 693
Жителі гуртожитку, який розташований в селі Чубинському по вулиці Погребняка, 13-А, потрапили в надзвичайно скрутне становище. Справа в тому, що вони там проживають довгий термін і, відповідно до чинного законодавства, мають право на приватизацію своїх кімнат.
Та це не входить в плани сільського голови Великолександрівської сільської ради Галини Шевченко і деяких депутатів від с. Чубинського, яким потрібен не сам гуртожиток, а земельна ділянка під ним. Їм конче необхідно виселити мешканців із гуртожитку, а саму будівлю знести, звільнивши земельну ділянку для будівництва двох висоток. Вже навіть багатовікові дерева навколо будівлі повирізали.
Саме тому мешканцям цього гуртожитку приліпили ярлики алкоголіків, наркоманів і волоцюг, які, на їхню думку, не мають права на проживання. Та, насправді, в гуртожитку проживають такі самі люди, як і ми з вами. Кілька чоловік із них працюють у нашому Інституті розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України. Тож ніякі вони не алкоголіки, наркомани чи волоцюги і головне — цим людям немає куди виселятися.
Спочатку мешканцям гуртожитку відключили воду, ніби через вихід з ладу каналізації. Але навіщо тоді КУП «ОЛЕКСАНДРІВКА ЖИТЛОБУДСЕР», який мав би відремонтувати каналізацію?
Та цього сільській раді, яка покликана захищати інтереси своїх виборців, виявилося замало. І, вочевидь, по команді когось із місцевих можновладців було спалено (подумайте тільки!) дерев’яний туалет під будинком, яким користувалися мешканці гуртожитку. Але вони вистояли й цього разу, знайшовши туалет для користування на відстані майже кілометр від гуртожитку. Хтось може собі уявити, як воно ходити в громадський туалет за кілометр від місця проживання?
Але садисти, по-іншому не можна назвати цих посадових осіб, не зупинилися навіть на цьому. До рішучих дій їх спонукає наближення територіальної реформи, яка може завадити мародерам грабувати недограбоване. І вони зробили мешканцям гуртожитку найбільшу підлість, яку тільки можна собі уявити, — 3 серпня відімкнули подачу електроенергії.
Таким чином людей залишили без води, без каналізації, без газу, без електроенергії, а при певних умовах могли б позбавити і життя! Не слід забувати, що лише якихось півстоліття тому такі жахіття вже були, коли людей розстрілювали, а в їхні помешкання заселяли родини комуністів. І вся різниця в тому, що тоді була так звана «класова необхідність», а зараз банальна нажива шакалів в овечих шкурах, яких з величезним ентузіазмом захищають деякі жителі Чубинського. Звичайно, з позбавленням життя я перебільшив, але ж психологія людини з того часу не змінилася.
Мені неодноразово доводилося чути від сільського голови Шевченко Г. М. про те, що будівля знаходиться в аварійному стані. Це неправда. Фундамент і цегляні стіни, які мають товщину майже метр, переживуть навіть ті каркасно-монолітні житлові будинки, яких недавно наклепали в Чубинському. Але будівля потребує ремонту, і це факт. То чому не ремонтуєте? Бракує грошей чи совісті? При цьому ремонт будинку можна здійснювати без виселення самих мешканців.
Про знесення будинку не може бути й мови. Цього ми вам не дозволимо, шановні і не дуже наші депутати.
Шановні читачі!
ПОБАЖАЙМО МУЖНОСТІ Й ТЕРПІННЯ ЖИТЕЛЯМ ГУРТОЖИТКУ У БОРОТЬБІ ЗА СВОЇ ЗАКОННІ ПРАВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ!
Та це не входить в плани сільського голови Великолександрівської сільської ради Галини Шевченко і деяких депутатів від с. Чубинського, яким потрібен не сам гуртожиток, а земельна ділянка під ним. Їм конче необхідно виселити мешканців із гуртожитку, а саму будівлю знести, звільнивши земельну ділянку для будівництва двох висоток. Вже навіть багатовікові дерева навколо будівлі повирізали.
Саме тому мешканцям цього гуртожитку приліпили ярлики алкоголіків, наркоманів і волоцюг, які, на їхню думку, не мають права на проживання. Та, насправді, в гуртожитку проживають такі самі люди, як і ми з вами. Кілька чоловік із них працюють у нашому Інституті розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України. Тож ніякі вони не алкоголіки, наркомани чи волоцюги і головне — цим людям немає куди виселятися.
ГЕНОЦИД «ПО-ЧУБИНСЬКИ»!
Фашисти зі своїм населенням так не чинили, хіба що московські енкаведисти за часів комуністичної диктатури. Але ж ми живемо в ХХІ столітті і в незалежній демократичній Україні, то як таке могло статися, що по відношенню до людей почалися просто вишукані знущання і справжній терор?Спочатку мешканцям гуртожитку відключили воду, ніби через вихід з ладу каналізації. Але навіщо тоді КУП «ОЛЕКСАНДРІВКА ЖИТЛОБУДСЕР», який мав би відремонтувати каналізацію?
Та цього сільській раді, яка покликана захищати інтереси своїх виборців, виявилося замало. І, вочевидь, по команді когось із місцевих можновладців було спалено (подумайте тільки!) дерев’яний туалет під будинком, яким користувалися мешканці гуртожитку. Але вони вистояли й цього разу, знайшовши туалет для користування на відстані майже кілометр від гуртожитку. Хтось може собі уявити, як воно ходити в громадський туалет за кілометр від місця проживання?
Але садисти, по-іншому не можна назвати цих посадових осіб, не зупинилися навіть на цьому. До рішучих дій їх спонукає наближення територіальної реформи, яка може завадити мародерам грабувати недограбоване. І вони зробили мешканцям гуртожитку найбільшу підлість, яку тільки можна собі уявити, — 3 серпня відімкнули подачу електроенергії.
Таким чином людей залишили без води, без каналізації, без газу, без електроенергії, а при певних умовах могли б позбавити і життя! Не слід забувати, що лише якихось півстоліття тому такі жахіття вже були, коли людей розстрілювали, а в їхні помешкання заселяли родини комуністів. І вся різниця в тому, що тоді була так звана «класова необхідність», а зараз банальна нажива шакалів в овечих шкурах, яких з величезним ентузіазмом захищають деякі жителі Чубинського. Звичайно, з позбавленням життя я перебільшив, але ж психологія людини з того часу не змінилася.
ПРО ГУРТОЖИТОК
Надзвичайно цікавим є той факт, що ця будівля була збудована ще в ХІХ столітті, а тому має величезну історичну і архітектурну цінність. Навіть кожна цеглина має історичну цінність, не кажучи вже про саму споруду.Мені неодноразово доводилося чути від сільського голови Шевченко Г. М. про те, що будівля знаходиться в аварійному стані. Це неправда. Фундамент і цегляні стіни, які мають товщину майже метр, переживуть навіть ті каркасно-монолітні житлові будинки, яких недавно наклепали в Чубинському. Але будівля потребує ремонту, і це факт. То чому не ремонтуєте? Бракує грошей чи совісті? При цьому ремонт будинку можна здійснювати без виселення самих мешканців.
Про знесення будинку не може бути й мови. Цього ми вам не дозволимо, шановні і не дуже наші депутати.
Шановні читачі!
ПОБАЖАЙМО МУЖНОСТІ Й ТЕРПІННЯ ЖИТЕЛЯМ ГУРТОЖИТКУ У БОРОТЬБІ ЗА СВОЇ ЗАКОННІ ПРАВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ!
С. І. Кулєшов,
помічник депутата райради від
ВО «Свобода» Гордієнка В.М.