Депутатські запитання Олега Вереса були вельми слушними
- 22 грудня 2016
- Відгуків: 0
- Переглядів: 858
Під час чергової грудневої сесії депутат Бориспільської міської ради від ВО «Свобода» Олег Верес озвучив з трибуни свої депутатські запитання та отримав відповіді.
Депутат Олег Верес:
— … Не так часто виходжу на трибуну. Але мені здається, що саме тут я зможу отримати прямі відповіді від керівництва міста. Щодо проблеми, пов’язаної з роботою Бориспільського районного підрозділу «Київобленерго»: в електромережах вулиць мого 34-го округу немає належної напруги. Найбільше дзвінків надходить від мешканців вулиці Гришинська. Там часто відмикається електропостачання. Від Бориспільського РП отримую дивні, на мій погляд, відповіді, де перераховуються усі електропристрої, якої вони потужності, і рекомендації людям отримувати відповідні технічні умови. Дивує також, що керівник Бориспільського РП не приїхав на Гришинську, аби побачити, що там стоять три нових трансформаторних підстанції — на початку, посередині і в кінці вулиці.
Також виникли й інші запитання. У нашому місті нині зводиться чимало об’єктів. Чи спроможні міські комунікації (водопостачання, каналізація, електропостачання) витримати наслідки такого будівництва? І чи не буде ситуація погіршуватися з кожним днем?
Наступне. Була створена комісія з розробки статуту Бориспільської центральної районної лікарні. Хотілося б знати, яка позиція міста і що не влаштовує районну раду: чому вона не хоче включати місто у співзасновники Бориспільської ЦРЛ?
Й останнє запитання. Чому ми не в повному обсязі забезпечуємо землею воїнів АТО? Мені незрозуміло, чому на сесію по них виноситься всього 1-2 питання? Я письмово звернувся до міського голови, щоб мені надали список бориспільських учасників АТО, які з 2014 року подали заяви і досі не отримали земельних ділянок. На це я отримав таку відповідь: «Виконавчий комітет Бориспільської міської ради розглянув Ваше депутатське звернення та повідомляє наступне. У виконавчому комітеті міської ради не ведеться облік заяв за критерієм учасник бойових дій, учасник АТО, що унеможливлює надання Вам запитуваної інформації…». У мене немає запитань до секретаря, немає — до заступника міського голови, який надав мені цю відповідь, і навіть — до виконавця цієї відповіді на мій лист — Митрофанова. Маю запитання до міського голови: як це питання можемо вирішувати у подальшому? Тому що, як депутату, мені стало зрозуміло, що ніякої інформації не нададуть: мовляв, ось тобі порядок денний сесії — голосуй за те, що тобі поклали на стіл…
Міський голова Анатолій Федорчук, починаючи з останнього запитання:
— Знаю по пам’яті про існування 350 заяв учасників АТО. Чому ж не надати цю цифру? — звертається до свого заступника Дмитра Гопанчука. — До кінця тижня буде дана відповідь.
По лікарні. Мною було доручено Людмилі Олександрівні (йдеться про заступника міського голови Л. О. Ковальову — Авт.) відстоювати на сесії райради інтереси нашої громади щодо Бориспільської центральної районної лікарні. Моя особиста позиція з міськими депутатами збігається. Центральна районна лікарня будувалася коштами держави, в тому числі — організаціями як міста, так і району. І тому це неправильно, що в 2015 році на районну раду було оформлене право власності, яке стосується всіх об’єктів, розташованих на території Бориспільської ЦРЛ. На моїх неодноразових зустрічах з головою Бориспільської райдержадміністрації та головою Бориспільської райради доводилося чути згоду про включення міста у співзасновники, при цьому пропонувалося нам надати свої пропозиції. Ми їх надали. У них ключовим пунктом було зазначено, що Бориспільська ЦРЛ є власністю територіальних громад міста і району (На запитання ж О. Вереса, що все ж таки не влаштовує районну раду: чому вона не хоче включати місто у співзасновники Бориспільської ЦРЛ, міський голова не відповів. — Авт.).
(Щодо ситуації навколо «Київобленерго» — Авт.) У мене є пропозиція сьогодні звернутися до Київської обласної ради, до Кабінету міністрів України і до місцевих рад Київської області щодо націоналізації «Київобленерго» і передачі його у комунальну власність (Оплески в залі. — Авт.). Сьогодні прийшли люди з однієї вулиці… Проте така ситуація по всьому місту. Незважаючи на те, що в цьому році «Київобленерго» у Бориспіль вклало 20 мільйонів гривень, а це найбільша сума з усіх міст Київської області, ситуація у місті не покращилася. Люди мене про це запитують… А що я можу зробити, якщо це приватна компанія? У ній щороку відбувається кадрова ротація. Ми тільки налагоджуємо стосунки з місцевими керівниками РП, як їх змінюють. Що можемо ми зробити в цій ситуації? Такі об’єкти повинні перебувати у власності або комунальній, або державній!
Перший заступник міського голови Микола Корнійчук:
— Ви знаєте, що для того, щоб місто інтенсивно будувалося, потрібно мати інженерні мережі, до яких можуть під’єднуватися всі будинки. У період «злочинної влади» у нас розпочалося будівництво очисних споруд відповідно до проектної документації. Замовником будівництва цих очисних споруд було Управління капітального будівництва Міністерства реґіонального розвитку України. Було освоєно понад 150 млн. грн., виділених на будівництво очисних споруд. Були побудовані головний блок, насосна станція, розпочате завезення обладнання. Коли влада змінилася, фінансування повністю припинилося, натомість було розпочате кримінальне розслідування з приводу викрадення чи не викрадення коштів. Слава Богу, що ні міський голова, ні його заступники, ні депутатські комісії не є відповідальними за будівництво цих очисних споруд, і жодний документ чи акт виконаних робіт ними не підписувалися.
Нині ведуться перемовини з Міністерством реґіонального розвитку України про продовження будівництва очисних споруд.
Також додам, що коли розпочалося вказане будівництво, була виготовлена проектно-кошторисна документація на підставі виданих технічних умов Департаментом екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації та Управлінням водних ресурсів України. Відповідно до цих технічних умов була розроблена документація зі скидання очищених стічних вод у річку Карань. Супроти цього піднялася громада Бориспільського району, відбулися слухання у Бориспільській, а також у Переяслав-Хмельницькій районних радах, куди були залучені депутати Верховної Ради України та Київської обласної ради разом з головою облради О. С. Качним. І вказаний проект «зарубали». Нам не дозволили будувати скиди в річку Карань, мотивуючи тим, що туди скидатимуться каналізаційні стоки, хоча це була б уже очищена вода, придатна для риборозведення.
Потім нам дали інші техумови скидати очищену стічну воду у болото Кругле, які також були відхилені на засіданні Бориспільської районної ради разом з представниками сільських рад. Тож нині залишається відкритим це питання, яке і є відповіддю на запитання, чи можуть інтенсивно будуватися в місті багатоповерхові будинки.
Що більше. Якщо раніше до будівництва і видачі технічних умов, до прийому в експлуатацію будинків залучалися служби місцевого самоврядування — як обласні, так і районні, і міські (санстанція, пожежна охорона, водоканал, тепломережа), й усі підписували акти державної комісії, то тепер, ось уже протягом понад п’яти років, акти державної комісії не підписуються і такі комісії не створюються, а підписує їх одноосібно Державна архітектурна будівельна інспекція, надаючи тим самим дозвіл на будівництво та введення будинків в експлуатацію.
До того ж ще 8 років тому начальник обласної санепідемстанції Галина Гринчук заборонила у Борисполі будь-яке будівництво багатоквартирних будинків до будівництва очисних споруд. Тоді ж якраз і розпочалося будівництво цих споруд. На сьогодні ми не беремо ніякої участі у прийомі в експлуатацію наших будинків.
По водопостачанню. Щоб місто розвивалося і можна було водою забезпечити багатоквартирну забудову, маємо побудувати водозабірний вузол, під який були відведені землі в районі окружної дороги біля її перетину із залізницею (північно-східний обхід). Потім усі землі були розпайовані, але перед цим там були розвідані запаси підземних вод, яких би було достатньо для розвитку нашого міста. Зараз водопостачання здійснюється 22 свердловинами, але вони не безкінечні…
Депутат Олег Верес:
— … Не так часто виходжу на трибуну. Але мені здається, що саме тут я зможу отримати прямі відповіді від керівництва міста. Щодо проблеми, пов’язаної з роботою Бориспільського районного підрозділу «Київобленерго»: в електромережах вулиць мого 34-го округу немає належної напруги. Найбільше дзвінків надходить від мешканців вулиці Гришинська. Там часто відмикається електропостачання. Від Бориспільського РП отримую дивні, на мій погляд, відповіді, де перераховуються усі електропристрої, якої вони потужності, і рекомендації людям отримувати відповідні технічні умови. Дивує також, що керівник Бориспільського РП не приїхав на Гришинську, аби побачити, що там стоять три нових трансформаторних підстанції — на початку, посередині і в кінці вулиці.
Також виникли й інші запитання. У нашому місті нині зводиться чимало об’єктів. Чи спроможні міські комунікації (водопостачання, каналізація, електропостачання) витримати наслідки такого будівництва? І чи не буде ситуація погіршуватися з кожним днем?
Наступне. Була створена комісія з розробки статуту Бориспільської центральної районної лікарні. Хотілося б знати, яка позиція міста і що не влаштовує районну раду: чому вона не хоче включати місто у співзасновники Бориспільської ЦРЛ?
Й останнє запитання. Чому ми не в повному обсязі забезпечуємо землею воїнів АТО? Мені незрозуміло, чому на сесію по них виноситься всього 1-2 питання? Я письмово звернувся до міського голови, щоб мені надали список бориспільських учасників АТО, які з 2014 року подали заяви і досі не отримали земельних ділянок. На це я отримав таку відповідь: «Виконавчий комітет Бориспільської міської ради розглянув Ваше депутатське звернення та повідомляє наступне. У виконавчому комітеті міської ради не ведеться облік заяв за критерієм учасник бойових дій, учасник АТО, що унеможливлює надання Вам запитуваної інформації…». У мене немає запитань до секретаря, немає — до заступника міського голови, який надав мені цю відповідь, і навіть — до виконавця цієї відповіді на мій лист — Митрофанова. Маю запитання до міського голови: як це питання можемо вирішувати у подальшому? Тому що, як депутату, мені стало зрозуміло, що ніякої інформації не нададуть: мовляв, ось тобі порядок денний сесії — голосуй за те, що тобі поклали на стіл…
Міський голова Анатолій Федорчук, починаючи з останнього запитання:
— Знаю по пам’яті про існування 350 заяв учасників АТО. Чому ж не надати цю цифру? — звертається до свого заступника Дмитра Гопанчука. — До кінця тижня буде дана відповідь.
По лікарні. Мною було доручено Людмилі Олександрівні (йдеться про заступника міського голови Л. О. Ковальову — Авт.) відстоювати на сесії райради інтереси нашої громади щодо Бориспільської центральної районної лікарні. Моя особиста позиція з міськими депутатами збігається. Центральна районна лікарня будувалася коштами держави, в тому числі — організаціями як міста, так і району. І тому це неправильно, що в 2015 році на районну раду було оформлене право власності, яке стосується всіх об’єктів, розташованих на території Бориспільської ЦРЛ. На моїх неодноразових зустрічах з головою Бориспільської райдержадміністрації та головою Бориспільської райради доводилося чути згоду про включення міста у співзасновники, при цьому пропонувалося нам надати свої пропозиції. Ми їх надали. У них ключовим пунктом було зазначено, що Бориспільська ЦРЛ є власністю територіальних громад міста і району (На запитання ж О. Вереса, що все ж таки не влаштовує районну раду: чому вона не хоче включати місто у співзасновники Бориспільської ЦРЛ, міський голова не відповів. — Авт.).
(Щодо ситуації навколо «Київобленерго» — Авт.) У мене є пропозиція сьогодні звернутися до Київської обласної ради, до Кабінету міністрів України і до місцевих рад Київської області щодо націоналізації «Київобленерго» і передачі його у комунальну власність (Оплески в залі. — Авт.). Сьогодні прийшли люди з однієї вулиці… Проте така ситуація по всьому місту. Незважаючи на те, що в цьому році «Київобленерго» у Бориспіль вклало 20 мільйонів гривень, а це найбільша сума з усіх міст Київської області, ситуація у місті не покращилася. Люди мене про це запитують… А що я можу зробити, якщо це приватна компанія? У ній щороку відбувається кадрова ротація. Ми тільки налагоджуємо стосунки з місцевими керівниками РП, як їх змінюють. Що можемо ми зробити в цій ситуації? Такі об’єкти повинні перебувати у власності або комунальній, або державній!
Перший заступник міського голови Микола Корнійчук:
— Ви знаєте, що для того, щоб місто інтенсивно будувалося, потрібно мати інженерні мережі, до яких можуть під’єднуватися всі будинки. У період «злочинної влади» у нас розпочалося будівництво очисних споруд відповідно до проектної документації. Замовником будівництва цих очисних споруд було Управління капітального будівництва Міністерства реґіонального розвитку України. Було освоєно понад 150 млн. грн., виділених на будівництво очисних споруд. Були побудовані головний блок, насосна станція, розпочате завезення обладнання. Коли влада змінилася, фінансування повністю припинилося, натомість було розпочате кримінальне розслідування з приводу викрадення чи не викрадення коштів. Слава Богу, що ні міський голова, ні його заступники, ні депутатські комісії не є відповідальними за будівництво цих очисних споруд, і жодний документ чи акт виконаних робіт ними не підписувалися.
Нині ведуться перемовини з Міністерством реґіонального розвитку України про продовження будівництва очисних споруд.
Також додам, що коли розпочалося вказане будівництво, була виготовлена проектно-кошторисна документація на підставі виданих технічних умов Департаментом екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації та Управлінням водних ресурсів України. Відповідно до цих технічних умов була розроблена документація зі скидання очищених стічних вод у річку Карань. Супроти цього піднялася громада Бориспільського району, відбулися слухання у Бориспільській, а також у Переяслав-Хмельницькій районних радах, куди були залучені депутати Верховної Ради України та Київської обласної ради разом з головою облради О. С. Качним. І вказаний проект «зарубали». Нам не дозволили будувати скиди в річку Карань, мотивуючи тим, що туди скидатимуться каналізаційні стоки, хоча це була б уже очищена вода, придатна для риборозведення.
Потім нам дали інші техумови скидати очищену стічну воду у болото Кругле, які також були відхилені на засіданні Бориспільської районної ради разом з представниками сільських рад. Тож нині залишається відкритим це питання, яке і є відповіддю на запитання, чи можуть інтенсивно будуватися в місті багатоповерхові будинки.
Що більше. Якщо раніше до будівництва і видачі технічних умов, до прийому в експлуатацію будинків залучалися служби місцевого самоврядування — як обласні, так і районні, і міські (санстанція, пожежна охорона, водоканал, тепломережа), й усі підписували акти державної комісії, то тепер, ось уже протягом понад п’яти років, акти державної комісії не підписуються і такі комісії не створюються, а підписує їх одноосібно Державна архітектурна будівельна інспекція, надаючи тим самим дозвіл на будівництво та введення будинків в експлуатацію.
До того ж ще 8 років тому начальник обласної санепідемстанції Галина Гринчук заборонила у Борисполі будь-яке будівництво багатоквартирних будинків до будівництва очисних споруд. Тоді ж якраз і розпочалося будівництво цих споруд. На сьогодні ми не беремо ніякої участі у прийомі в експлуатацію наших будинків.
По водопостачанню. Щоб місто розвивалося і можна було водою забезпечити багатоквартирну забудову, маємо побудувати водозабірний вузол, під який були відведені землі в районі окружної дороги біля її перетину із залізницею (північно-східний обхід). Потім усі землі були розпайовані, але перед цим там були розвідані запаси підземних вод, яких би було достатньо для розвитку нашого міста. Зараз водопостачання здійснюється 22 свердловинами, але вони не безкінечні…
Записав Вадим ШАПОШНІКОВ