СТОП — ПРОГРЕСИВНИМ РЕФОРМАМ. НАЗАД — У «НАФТАЛІНОВЕ» МИНУЛЕ
- 01 лютого 2017
- Відгуків: 0
- Переглядів: 542
-
Представники громадських природозахисних та зоозахисних організацій, волонтери Борисполя, котрі возять на стерилізацію безпритульних тварин, опікуються ними та по можливості прилаштовують у добрі руки, просто нормальні, адекватні люди нашого міста глибоко обурені статтею Зоряни Мусієнко «На території сіл Кучаківської сільради почнуться лови», надрукованої в місцевій газеті «Вісті» від 27.01.2017 р.
Трагічні випадки нападу собак на людей у с. Кучаків, згадані в статті, а також ряд аналогічних випадків на території України, які були останніми днями висвітлені по телебаченню, стосуються якраз виключно агресивних собак, які мали господарів, а не безпритульних. Це вкотре доводить, що причиною таких випадків є порушення господарями правил утримання своїх собак та ще те, що ніяка служба це не контролює, а сусіди, зазвичай, щоб не псувати стосунків, не повідомляють у правоохоронні органи про таких горе-господарів. І, як результат, маємо трагічні випадки.
Якщо хазяйського собаку регулярно випускати з двору на вулицю чи місце загального користування, що роблять багато господарів, то собака починає сприймати цю територію як свою і, захищаючи її, нападатиме на людей, що тут проходять. Тому й передбачено у Правилах утримання домашніх тварин (собак) перебування їх у межах ділянки господаря. Поза цією ділянкою собака може бути лише у супроводі господаря на повідку. Якщо біди наробив хазяйський собака, то відповідальність має нести його господар.
Зі статті пані Мусієнко видно, що авторка взагалі не в темі і навіть не поцікавилася ні законодавчими актами, які стосуються цього питання, ні думкою тих людей, які розуміються на цій проблемі (волонтерами). Тому стаття вийшла необ’єктивною, однобокою та упередженою. Жодним словом не згадано в статті про відповідальність господаря, зате досить детально описано методи фізичного знищення безпритульних тварин. Згідно з чинним законодавством, умертвіння тварин (собак, котів) здійснюється в досить рідких випадках — коли тварина невиліковно хвора, страждає, або отримала травми, несумісні з життям, а також при заразних епідеміях (наприклад, у випадках сказу) та інших окремих випадках. Огульне масове винищення всіх безпритульних тварин, в тому числі стерилізованих, вакцинованих, неагресивних є протизаконним, а головне — воно ніяк не сприяє підвищенню відповідальності господарів за своїх тварин та не вирішує проблему, оскільки через кілька місяців негативна ситуація з безпритульними тваринами відновлюється.
Замість того, щоб розробити механізм контролю утримання власниками своїх тварин, проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності стерилізації тварин, недопущення викидання напризволяще та інших порушень утримання, сільський голова Кучакова, не заглиблюючись у сутність проблеми й особливо не замислюючись, приймає найпростіше «нафталінове» рішення про винищення усіх безпритульних тварин (хоча нападали не вони, а хазяйські!).
Саме винищити, тому що й дурню зрозуміло, що відловити та відправити в притулок насправді означає просто фізично знищити найдешевшим способом, навіть дешевшим за 25 грн. При цьому сільські ради можуть перераховувати відповідним «фірмам-живодерам» по 600 грн. за одну тварину. Цю просту схему збагачення на екологічній проблемі безпритульності тварин вже давно викрили київські волонтери. Певний час ці фірмочки притихли. Й ось тепер, користуючись трагічними випадками, які мали місце, вони знову вирішили взятися за своє криваве ремесло. Саме їм та деяким причетним до дозвільних документів посадовцям вигідно, щоб проблема безпритульності тварин ніколи не була вирішена, саме їм вигідно, щоб власники тварин були невігласами і порушували правила утримання тварин, щоб для них завжди був привід заробляти гроші на смерті братів наших менших.
Однозначно — вказана стаття замовна. Однозначно — стаття пронизана духом жорстокого поводження з тваринами. Соромно за автора статті (жінку!). Соромно за шановну місцеву газету, яка друкує речі, які не сприяють підвищенню відповідальності господарів за своїх тварин, натомість спрямовують на жорстокість в суспільстві, стають на заваді прогресивним змінам, тягнуть нас назад. Сподіваємося, що цей демарш в районі не торкнеться міста Борисполя, де вже стартувала прогресивна «Програма з контролю утримання та розмноження домашніх і безпритульних тварин», яку, на жаль, районна влада не підтримала і не пішла на співпрацю з містом, що було їй запропоновано ще рік тому.
П.М. Місцева щотижнева газета «Вісті. Інформація. Реклама» відмовилася від публікації цього листа в такому вигляді.
Трагічні випадки нападу собак на людей у с. Кучаків, згадані в статті, а також ряд аналогічних випадків на території України, які були останніми днями висвітлені по телебаченню, стосуються якраз виключно агресивних собак, які мали господарів, а не безпритульних. Це вкотре доводить, що причиною таких випадків є порушення господарями правил утримання своїх собак та ще те, що ніяка служба це не контролює, а сусіди, зазвичай, щоб не псувати стосунків, не повідомляють у правоохоронні органи про таких горе-господарів. І, як результат, маємо трагічні випадки.
Якщо хазяйського собаку регулярно випускати з двору на вулицю чи місце загального користування, що роблять багато господарів, то собака починає сприймати цю територію як свою і, захищаючи її, нападатиме на людей, що тут проходять. Тому й передбачено у Правилах утримання домашніх тварин (собак) перебування їх у межах ділянки господаря. Поза цією ділянкою собака може бути лише у супроводі господаря на повідку. Якщо біди наробив хазяйський собака, то відповідальність має нести його господар.
Зі статті пані Мусієнко видно, що авторка взагалі не в темі і навіть не поцікавилася ні законодавчими актами, які стосуються цього питання, ні думкою тих людей, які розуміються на цій проблемі (волонтерами). Тому стаття вийшла необ’єктивною, однобокою та упередженою. Жодним словом не згадано в статті про відповідальність господаря, зате досить детально описано методи фізичного знищення безпритульних тварин. Згідно з чинним законодавством, умертвіння тварин (собак, котів) здійснюється в досить рідких випадках — коли тварина невиліковно хвора, страждає, або отримала травми, несумісні з життям, а також при заразних епідеміях (наприклад, у випадках сказу) та інших окремих випадках. Огульне масове винищення всіх безпритульних тварин, в тому числі стерилізованих, вакцинованих, неагресивних є протизаконним, а головне — воно ніяк не сприяє підвищенню відповідальності господарів за своїх тварин та не вирішує проблему, оскільки через кілька місяців негативна ситуація з безпритульними тваринами відновлюється.
Замість того, щоб розробити механізм контролю утримання власниками своїх тварин, проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності стерилізації тварин, недопущення викидання напризволяще та інших порушень утримання, сільський голова Кучакова, не заглиблюючись у сутність проблеми й особливо не замислюючись, приймає найпростіше «нафталінове» рішення про винищення усіх безпритульних тварин (хоча нападали не вони, а хазяйські!).
Саме винищити, тому що й дурню зрозуміло, що відловити та відправити в притулок насправді означає просто фізично знищити найдешевшим способом, навіть дешевшим за 25 грн. При цьому сільські ради можуть перераховувати відповідним «фірмам-живодерам» по 600 грн. за одну тварину. Цю просту схему збагачення на екологічній проблемі безпритульності тварин вже давно викрили київські волонтери. Певний час ці фірмочки притихли. Й ось тепер, користуючись трагічними випадками, які мали місце, вони знову вирішили взятися за своє криваве ремесло. Саме їм та деяким причетним до дозвільних документів посадовцям вигідно, щоб проблема безпритульності тварин ніколи не була вирішена, саме їм вигідно, щоб власники тварин були невігласами і порушували правила утримання тварин, щоб для них завжди був привід заробляти гроші на смерті братів наших менших.
Однозначно — вказана стаття замовна. Однозначно — стаття пронизана духом жорстокого поводження з тваринами. Соромно за автора статті (жінку!). Соромно за шановну місцеву газету, яка друкує речі, які не сприяють підвищенню відповідальності господарів за своїх тварин, натомість спрямовують на жорстокість в суспільстві, стають на заваді прогресивним змінам, тягнуть нас назад. Сподіваємося, що цей демарш в районі не торкнеться міста Борисполя, де вже стартувала прогресивна «Програма з контролю утримання та розмноження домашніх і безпритульних тварин», яку, на жаль, районна влада не підтримала і не пішла на співпрацю з містом, що було їй запропоновано ще рік тому.
Волонтери Борисполя
(всього 28 підписів)
П.М. Місцева щотижнева газета «Вісті. Інформація. Реклама» відмовилася від публікації цього листа в такому вигляді.