У Борисполі виступав хор імені Павлюченка
- 23 березня 2017
- Відгуків: 0
- Переглядів: 440
-
Справжнє свято було подароване минулої п’ятниці незначній частині бориспільців: у міському Будинку культури з нагоди відзначення Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення пройшов яскравий і незабутній концерт за участю Українського народного хору ім. Станіслава Павлюченка (худ. керівник і головний диригент Олена Скопцова) та інших колективів Київського національного університету культури і мистецтв, таких як ансамбль народного танцю «Київ» (худ. керівник і балетмейстер Ірина Гутник), вокальний ансамбль «Де б я не їхала» (керівник Тетяна Шнуренко), фольклорний ансамбль «Коралі». Тож, за значенням, це було не лише професійне свято, а й свято української культури у нашому місті.Студентський склад хору імені С. Павлюченка був представлений на концерті настільки потужно, що на невеличкій сцені колишнього радгоспного клубу був змушений «вигнутися» в дугу, що сягала сценічних сходів, аби вміститися. Пісню на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» зала підспівувала стоячи. Не менший успіх мало звучання й інших пісень у виконанні цього хорового колективу, яке зривало рясні оплески вдячної публіки.
Варто зазначити, що виступ такого, я би сказав, елітного хорового колективу у нашому місті мене приємно вразило, адже колись і мені випало брати участь у ньому — у часи моєї студентської молодості, що проходила у стінах КНУКіМ. Тож пам’ятаю і Олену Скопцову, яка в той час також була ще студенткою (тоді на курс старша), і світлої пам’яті професора Станіслава Євстегнійовича Павлюченка (1937–2010) — нашого зав. кафедрою (народнопісенного виконавства) — людини вельми харизматичної, справжнього майстра своєї справи, народного артиста УРСР, якого всі любили, особливо студенти. Тож авторові цих рядків довелося не тільки насолоджуватися майстерним виступом вихованців своєї колишньої альма-матер, а зануритися в спогади, пов’язані з нею.
Проте для мене і досі залишається загадкою, чому концерт організували так, щоб на нього прийшло небагато бориспільців? Чому захід проходив у робочий час — у п’ятницю об 11 годині? Чому концерт не призначили на кінець робочого дня, наприклад, так, як це було зроблено для неукраїнського концерту ВІА совєтської пісні «Лейся, песня», що відбувся напередодні? Побоялися, що комунальники по домівках порозбігаються? А знімати людей з роботи на такі заходи — це нормально? По-європейському?
Отже, для мене дії організаторів відзначення Дня працівників житлово-комунального господарства залишаються незбагненними, як і все інше, ними попередньо організоване. Та все ж не можна і не подякувати за прекрасний концерт для комунальників, журналістів і… безробітних, які мали можливість на нього потрапити в робочий час…
Вадим ШАПОШНІКОВ,
випускник КНУКіМ 1998 р.