У міськвиконкомі

Тарифами пасажирських маршрутів торгувалися як на базарі…

Саме таку «хронологію» мало доведення величини тарифу до затвердження на засіданні виконавчого комітету Бориспільської міської ради, що відбулося цього понеділка. Йшлося про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у місті Борисполі до ДП МА «Бориспіль» приватному акціонерному товариству «АТАСС-Бориспіль» та маршруті № 3-В: УМБ-17 – ДП МА «Бориспіль» (ФОП Іваненко М. С.).

Цікаво, що початково заступник міського голови Людмила Ковальова озвучила ці питання як економічно обґрунтовані, і тарифи у розмірі 7 грн. 20 коп. і 7 грн. 15 коп. були зазначені у проектах рішень з цих питань. При цьому кількість перевезень представників пільгових категорій залишається такою ж, як і тепер. Звідки під час засідання взялася пропозиція «вирівняти» заявлені розміри тарифів до 6 грн. 50 коп., важко було відслідкувати, проте більшістю голосів була затверджена саме остання пропозиція, яку мають намір тепер впровадити на зазначених маршрутах з 10 квітня поточного року.

Олег ВЕРЕС,
депутат МР від ВО «Свобода»
 

Комісія по захисту прав… чи беззаконня?

Вкотре відвідавши комісію з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради, впевнилась у неповному розгляді, нерозумінні законного вирішення питань і, що найстрашніше: комісія хоч називається «з питань захисту прав дитини», проте переконує у зворотньому — що це комісія із захисту прав батьків, які порушують права дитини, а в моєму випадку — батька, що позбавив дитину житла, вчиняв в сім’ї насильство та є неплатником аліментів.

Отже, комісія стає на його захист: «він має право!», а чомусь про те, що батько має й обов’язок, комісія забула. Не вистачає повноти розгляду питання, нормативного обґрунтування у рішеннях комісії. У подальшому питання було винесене на розгляд виконавчого комітету при Бориспільській міській раді й, аналогічно, там також захищали права батька, наче він беззахисний, наче це не дитина, яку він позбавив житла і засобів до існування, живе на вулиці, а нещасний батько. Ніхто не став на захист прав дитини, окрім депутата О. О. Вереса та членів виконкому від ВО «Свобода».

Інформаційна довідка. Батько дитини проживає у квартирі матері дитини, яка йому не належить, дитина і мати вимушені орендувати житло, тобто батьком не було створено умов для забезпечення дитини житлом; батько дитини аліменти, згідно з рішенням, суду не платить взагалі, ініціативи по сплаті аліментів ніякої не проявляє, хоча працює; батько дитини неодноразово вчиняв насильство в сім’ї стосовно дітей матері, до того ж створив заборгованість в квартирі матері-власниці з комунальних платежів, які потім ляжуть на її плечі. Усі ці арґументи ніяким чином комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради та самим виконавчим комітетом не розглядалися. «Ви тут не в суді і ці питання ми не розглядаємо! Батько має право і все!», — було почуто у відповідь. Чомусь забули, що є ч. 1 ст. 158 Сімейного кодексу України, рішення про спілкування з дитиною орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Ч. 3 ст. 157 СК України: спілкування батька з дитиною не повинно перешкоджати нормальному розвитку дитини. Де тут нормальний розвиток?

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону, за рішенням суду. Те, що дитина живе практично надворі, без належного утримання, — нікого не хвилювало. Проте вирішити питання захисту прав батька — будь ласка!

Ст. 27 ч. 3. Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року): держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Як живе дитина, що їсть, чи отримує повноцінний розвиток і освіту? Чи не ці питання повинна перш за все визначати комісія та члени виконкому? Мабуть, треба значно більше розширювати свої знання у галузі сімейного права, а не тільки обмежуватися статтею 151 права батьків на виховання дитини. Обов’язків у батьків значно більше, аніж прав, і перш ніж визначати і надавати якійсь права, комісія та виконавчий комітет повинні пересвідчитися про виконання батьками обов’язків. А то виходить так, що батько порушив всі права дитини — на житло, на матеріальне утримання, на освіту і розвиток, а завдяки комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради негайному захисту чомусь підлягають права батька. Страшно жити, якщо так і надалі будуть порушуватися права дітей.

Ольга ДИННИК,
адвокат