(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Прихід «зеленого змія»

  • 03 лютого 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 558
  • Автор: admin
  • 0

І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
І пив він вино та й упився...

Біблія. Книга Буття, р. 9.

 
Прогулюючись вулицями нашого славного міста чи просто йдучи у своїх справах повз будь-який продуктовий магазин, дуже часто можна помітити громадян, що нишком або й відкрито «підігріваються» спиртними напоями. Молодь п’є пиво чи алкогольні коктейлі всіх кольорів веселки, а громадяни «зі стажем» — вино чи оковиту. Навіть перспектива бути оштрафованими не зупиняє друзів «зеленого змія»…
Ну, якщо з п’яницями «з досвідом» все зрозуміло, то з молоддю набагато складніше… Що ж є причиною повального захоплення алкоголем у нашій країні? Чому Україна займає (за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я) одне з перших місць у світі за вживанням алкоголю? Погляньмо на проблему детальніше і спробуймо розібратися, звідки прийшов на нашу землю страшний «ритуал» затьмарення розуму і саморуйнації… У пошуках істини варто звернутися до минувшини нашого славного народу. Так от, історичні факти свідчать про те, що до появи християнства наші Предки випивали лише у трьох випадках: народження дитини, перемога над ворогом і на похоронах. Горілки в той час не було і тому русичі пили зброджений і очищений мед або брагу (напій, що за своїми властивостями нагадував пиво). До того ж пили досить помірно, оскільки з усіх трьох випадків по-справжньому розслабитися дозволяла лише перемога над ворогом. Напиватися на похороні вже в той час було не прийнято, а народження дитини було занадто відповідальною справою.
У часи Київської Русі хмільні напої варили сім’ями або всією общиною. Цей процес отримав назву мирської бражки або мирського пива. Як правило, такі заходи проводилися з приводу ігрищ і народних гулянь. На мирські свята обов’язково запрошувався князь, а на князівський бенкет збирався простий люд. Чашу з хмільним напоєм передавали з рук у руки і кожен присутній міг зробити ковток. Виходячи з вище сказаного, бачимо, що особливо сп’яніти на такому гулянні можливості не було. Що ж до вина, то його в той час завозили з-за кордону, оскільки на території України клімат не дуже сприятливий для вирощування винограду і, відповідно, для розвитку виноробства. Завозилося вино у невеликій кількості і коштувало дорого, тому його вживання й не набувало популярності. Із запровадженням християнства вино для релігійних потреб стали масово завозити з Візантії, а служителі нової на той час релігії — популяризувати серед населення. Хтось може заперечити, що не можна споїти цілий народ розбавленим вином, яке використовувалося під час причастя в церкві. Так, справді, ложкою вина споїти будь-кого дуже важко, але головна проблема полягала в тому, що в тогочасних людей почало формуватися позитивне ставлення до алкоголю як до засобу, з допомогою якого можна долучитися до чогось містичного, священного, божественного… Перші християни взагалі причащалися кожного дня… Таким чином позитивний образ вина поступово поширився, успішно закріпився в свідомості і дожив до нашого часу.
Стосовно більш міцного алкоголю, то достеменно відомо, що в XIIIстолітті горілка з’являється в Європі і до XVIст. вживається як ліки або есенція і продається в аптеках. Приблизно в той же період це зілля (зелене вино) з’являється і на Русі у вигляді лікувальних настоянок. Популярність вживання горілки зросла в козацьку добу, проте у сучасному суспільстві поширена думка, що українські козаки були завзятими пияками, зовсім не відповідає дійсності. Хоч вживання алкоголю і було поширеним, козацька громада ставилася до пияцтва дуже суворо. Вживання алкоголю під час військового походу каралося смертною карою. Будь-кого п’яного кошовий отаман негайно викидав за борт човна. Не схвалювалося пияцтво і серед «начальних лиць»: якщо кошовий і січова старшина зауважували цей недолік у когось із службових осіб, то застерігали його від цього особливими ордерами, наказуючи йому суворо виконувати їх. Запорозький Кіш узагалі не поважав усіляке пияцтво, боровся з цим злом, суворо забороняючи, зокрема, таємні шинки як притулок усіляких злочинців. Чутки про своє велике пияцтво розпускали самі козаки. У воєнний час їм були вигідні чутки, що на Січі лише всі п’ють та гуляють, тож вороги, вірячи цим байкам, не раз потрапляли в халепи. Кримський хан 1675 року сподіваючись, що на Різдво козаки вживатимуть надмірно алкоголь і їх легко можна буде знищити, заплатив за свою помилку життями десяти тисяч добірних яничар…
Після ліквідації Запорізької Січі недолугі реформи Катерини IIпризвели до підвищення податків на пиво- і медоваріння, що, в свою чергу, призвело до занепаду виробництва слабоалкогольних напоїв і збільшенню виробництва горілки. А з 1845 року було заборонено пивні лавки. Таким чином людей змусили купувати горілку і розпивати її «на троїх», бо найменша порція, яку можна було придбати і винести з крамниці чудово ділилася саме на трьох… Далі було ще гірше: в якості компенсації за ліквідацію кріпацтва Російська імперія дозволила дворянам торгувати власною горілкою… Завдяки цьому до 1894 року пияцтво досягло такого розмаху, що з ним почали боротися, але вже було пізно… Ні «сухий закон» 1914 року, ні заборона торгівлі спиртом у післяреволюційній Росії, ні боротьба з пияцтвом у радянську добу, ні знищення виноградників під час перебудови 1985 року вже були не в змозі зупинити розжирілого потворного «зеленого змія»…
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що протягом віків наші предки-українці вживали алкоголь досить таки помірно і, так би мовити, з розумом, а позитивне ставлення до спиртного і його надмірне вживання є наслідком впливу зовнішніх геополітичних факторів.
То що ж робити, коли потворний «зелений змій» заглядає з екрану телевізора майже у кожен дім? Звісно, заборонами й обмеженнями досягти якогось результату буде майже неможливо. Ментальність у нас така: чим більше нам забороняють, тим більше ми робимо навпаки. Пропаганда здорового способу життя у нас в Україні теж досить цікава: спонсорами спортивних змагань чи їх трансляцій по телебаченню виступають виробники алкоголю… Як вам такий спорт? Єдиний спосіб перемогти «зеленого змія» — це зрозуміти, що зловживання алкоголем послаблює силу й інтелект кожної конкретної особистості і народу в цілому.  Задумайтеся хоча б на мить, про тих, кому вигідно послаблювати нас… Людина (чи вже не людина) затьмарена алкоголем не прагне покращень, не протестує, не чинить опору, не йде на акції протесту проти неправомірних дій влади, не може втримати в руках зброю під час будь-якої зовнішньої агресії, перетворюється на раба, як духовно, так і фізично…
То хто хоче в рабство? Хто хоче стати маріонеткою в руках глобалізованих політиканів, релігійних мисливців за душами або ж своїх ворогів? Задумайтеся над цим, коли у вас виникне бажання випити зайву чарку горілки!

 
Володимир Петренко

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.