Пенсійний «кидок»: кудись ділися мільярди...
- 18 березня 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 631
-
Розмір пенсійних виплат за 2010 рік при середньому розмірі зарплат 1150 грн. не перевищує 96,6 млрд. грн. Якщо надходження (за офіційним даними) склали 119,5 млрд. грн., то навіщо знадобилося вливати додатково з бюджету 72 млрд. грн.? Куди пішов надлишок в 22,9 млрд. із ПФ і бюджетні вливання? Адже ж завищене й число пенсіонерів — на 7 мільйонів осіб. При такому стані справ у країні не потрібна ніяка пенсійна реформа, а засобів досить, щоб підвищити розмір пенсій усім у півтора рази.Прем’єр-міністр якось пообіцяв українцям створити умови, за яких вони самі не захочуть рано йти на пенсію. Але якщо так, то обіцяне підвищення пенсійного віку не має сенсу. Розрахунки показують, що сьогодні в державі грошей достатньо, щоб усім без винятку пенсіонерам підвищити розміри пенсій у півтора рази.
Прем’єр Микола Азаров може виконати свою обіцянку, створивши для всіх працюючих однаково комфортні й привабливі умови, або створивши нестерпні умови, за яких вони не змогли б вижити на одну пенсію. Знаючи про жалюгідні перспективи пенсіонера, громадяни й справді не квапилися б залишати роботу.
Одне з найбільш дискусійних положень розроблювальної в Кабміні пенсійної реформи — підвищення пенсійного віку. Крім того, очікується збільшення тривалості стажу, необхідного для розрахунку пенсій, а також вислуги років, перекладання майбутніх пенсійних зобов’язань на плечі, власне, майбутніх пенсіонерів. Варто розглянути можливі негативні наслідки в політиці, економіці й пенсійному забезпеченні. Адже невдалі дії влади загрожують зруйнувати нинішню, недосконалу систему.
Сьогодні в Україні — близько 14 млн. пенсіонерів, а також близько 23 млн. працюючих. Понад 90 % пенсіонерів одтримують не пільгові, а звичайні трудові пенсії й пенсії по інвалідності. Розмір майже всіх пенсій коливається в межах до 1100—1200 грн. При середній зарплаті в 2010 грн. і при максимально можливому трудовому й страховому стажі 43—44 року людина, що виходить на пенсію, може розраховувати тільки на минімалку.
Згідно з даним статистики, середній вік українського чоловіка становить 62 роки, тобто кожний чоловік у середньому отримуватиме мінімальну пенсію два роки, а потім відійде в кращий світ. За цей час він одержить у вигляді пенсійних виплат близько 20 тис. грн. Сума пенсійних виплат при пропонованому стажі — 35 років — при нинішньому рівні зарплати складе близько 300 тис. грн. Ці засоби акумулюються й працюють.
За 2010 р., за приблизними підрахунками (убік зменшення), банківські доходи «зберігачів» пенсійних відрахувань можуть скласти не менш 15—18 млрд. грн. У випадку впровадження пенсійної реформи банки можуть розраховувати на багаторазове збільшення цієї суми.
Якщо населення усвідомлює ці особливості збору й акумулювання пенсійних відрахувань, то стане масово приховувати розмір своєї зарплати. Адже при такій системі краще не розраховувати на державу, а забезпечувати свою старість самостійно. Суми, які з білої зарплати відраховуються працюючими в Пенсійний фонд, вигідніше приховувати від держави й розміщувати на депозитах у комерційних банках або просто класти в панчоху.
Якщо таке явище стане масовим, надходження в Пенсійний фонд значно скоротяться. Щоб забезпечити пенсіонерів, Пенсійний фонд доведеться й надалі поповнювати з держбюджету. Але відхід у тінь значної частини працюючих призведе до скорочення податкових відрахувань у бюджет. Нині надходження у вигляді податків із заробітної плати становить близько 70 млрд. грн. у рік. Зменшення надходжень із цього джерела завдасть найжорстокішого удару і по бюджету, і по Пенсійному фонду. Результати пенсійної реформи можуть бути протилежними до очікуваних.
Є підстави сумніватися у здійсненні планів уряду щодо підвищення пенсійного віку для державних службовців, збільшення вислуги років, обмеження граничного розміру пенсій. Переважна більшість пільговиків отримують 3-5 тис. грн. — значно менше озвученої верхньої межі в 708 тис. грн.
Пенсії понад 10 тис. грн. одержує тільки незначна, порівняно із загальним числом пенсіонерів, кількість колишніх держслужбовців, що займали вищі державні посади, а також екс-судді, прокурори та ін. Для них є лазівка — відставка, тобто пенсія за вислугою років, незалежно від віку, у розмірі від 80 до 90 % від заробітку без обмеження верхньої межі в грошовому виразі. Про те, щоб скасувати систему відставок і всім виплачувати пенсії на загальних підставах, поки не чути.
Є й інші лазівки для пенсіонерів-пільговиків, які використовуються нині і можуть бути створені в майбутньому, тихо, без шуму, у робочому порядку. Це й пільгове вирахування стажу, і зарахування різних періодів у пільговий стаж або вислугу. Тож пільговики навряд чи постраждають від обіцяної реформи.
Єдиний економічний ефект, якого можна чекати зі значним ступенем упевненості, — майбутні пенсіонери після знайомства з нововведеннями нададуть перевагу статусу рантьє (особи, що живуть за відсотки) перед становищем пенсіонерів. Вони будуть прагнути зберегти свої гроші для себе, а не ділитися ними з державою. Для нинішніх пенсіонерів це буде найтяжчий удар, тому що держава не зможе їх захистити через відсутність необхідних засобів.
Як наслідок — зростання протестних настроїв й агресія в суспільстві проти авторів пенсійної реформи. Владі доведеться посилити податковий тиск на працюючих, посилити репресії в податковій сфері. Дотепер ніхто з ініціаторів пенсійної реформи не сказав суспільству про можливі негативні сценарії. Поки видно лише бездумний комсомольський запал. Схоже, що за давньою традицією радянських часів влада готова загнати суспільство «залізною рукою у світле майбутнє».
Уряд, що обґрунтовує необхідність змін пенсійної системи, посилається на ряд демографічних показників. За даними Кабміну, в 2010 р. за чисельності населення 46 млн. осіб у країні — 14 млн. пенсіонерів і 21 млн. працюючих. Пропорція: на 100 пенсіонерів — 149 працюючих. Середній розмір пенсії — 1050 грн. Надходження в ПФ склали за рахунок роботодавців 106,5 млрд. грн. і 13 млрд. грн. відповідно. Ще 72 млрд. грн. надійшло з держбюджету. Ніхто не засумнівався у вірогідності цифр.
Розрахунки свідчать, що в Україні може бути 14 млн. пенсіонерів, тільки якщо тривалість життя для чоловіків і для жінок становить 80 років і пенсійний вік для всіх — 55 років. Але це може статися тільки в далекому майбутньому. Якщо ж враховувати офіційні дані за кількістю чоловіків і жінок, їхньою середньо тривалістю життя й реальним пенсійним віком з урахуванням верхньої межі, виявляється, що всіх пенсіонерів у країні не більше 5,7 мільйонів.
Додаткова кількість пенсіонерів — молодша від загального пенсійного віку, що одтримує пенсії як інваліди дитинства, у випадку втрати годувальника — не перевищує 1 млн. осіб. Загальна ж кількість пенсіонерів, якщо підрахувати, не більша 6,7—7 млн. осіб.
Розмір пенсійних виплат за 2010 р. при середньому розмірі зарплат 1150 грн. не перевищує 96,6 млрд. грн. Якщо надходження (за офіційним даними) склали 119,5 млрд. грн., то навіщо потрібно вливати додатково з бюджету 72 млрд. грн.? Куди пішов надлишок — 22,9 млрд. із ПФ і бюджетні вливання? Адже ж завищене й число пенсіонерів — на 7 млн. осіб. При такому стані справ у країні не потрібна ніяка пенсійна реформа, а засобів досить, щоб підвищити розмір пенсій усім у півтора рази.
За матеріалами:
Экономические известия