«Холодноярські козаки розбили більшовицький продотряд і повернули награбоване селянам»
- 22 квітня 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 477
-
<p>
— з такою кульмінаційною «розв’язкою» проходили цьогорічні вшанування Героїв-козаків, які у 1919—25 роках чинили запеклий опір московсько-більшовицьким загарбникам в урочищі Холодний Яр на Чигиринщині Черкаської області.</p>
<p>
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/04/271/5/1.jpg" style="width: 300px; height: 199px; margin: 10px; float: left;" />Відтворення одного із тогочасних боїв між холодноярцями і більшовиками, здійснене учасниками Вільного козацтва Холодного Яру на чолі з членом Історичного клубу «Холодний Яр» Олегом Островським, було родзинкою цих заходів. Глядачі, що зайняли весь пагорб за Креселецьким лісництвом, немов занурилися у часи 90 річної давності — настільки реалістичною виглядала інсценізація бою. Це і «грабунок селянської родини» «продармєйцамі», які на підводах під червоним прапором хотіли виїхати з села, і засідка «повстанців» на узліссі, і їхній переможний «бій» — хоч і холостими набоями, вибуховими пакетами, та все ж зі справжньою зброєю тих часів — гвинтівками, наганами, кулеметами «Максим» та шаблями. Тож, незабутні враження ще довго залишатимуться у пам’яті глядачів.</p>
<p>
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/04/271/5/2.jpg" style="width: 300px; height: 197px; margin: 10px; float: right;" />Щорічні квітневі вшанування повстанців Холодного Яру пов’язані з героїчною смертю головного отамана холодноярського полку Василя Чучупака, який 12 квітня 1920 року під час бою на хуторі Кресельці, потрапивши в оточення, застрелився.</p>
<p>
Цьогоріч заходи, організовані Історичним клубом «Холодний Яр» на чолі з письменником, істориком Романом Ковалем, розпочалися в суботу 16 квітня в селі Розумівка Олександрійського району Кіровоградської області — з ушанування отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра), після чого в сільському клубі демонстрували двосерійний документальний фільм Романа Коваля і Олександра Домбровського «Юрій Горліс-Горський». На трасі Київ—Знам’янка, під селом Соснівкою Олександрійського району, було вшановано селян, яких після жнив 1920 року порубали червоні кавалеристи. Були покладені квіти і до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в селі Цвітне.</p>
<p>
У неділю 17 квітня до Холодного Яру у село Мельники з’їхалися близько 8 тисяч українських патріотів, аби вшанувати борців за волю і Незалежність України, яких у 20-х роках минулого століття згуртувала Холодноярська повстанська організація. У своїх спогадах командарм Першого Зимового походу Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко дав таку оцінку Холодному Яру: «...Тут усе сприяло розвиткові в людності вільного національного руху: тут ще добре жили минувшина і спогади про Козаччину, святі пам’ятники — Чигирин і Суботів, монастирі — Онуфріївський та Мотронівський, де колись святилися гайдамацькі ножі, Канівська могила, нарешті, сама природа — Дніпро, балки, кручі й великі ліси — все це сприяло вихованню національної свідомості та вільного козацького духу. Холодноярці дали немало правдивих лицарів для українського війська; побачивши розпад-розруху в державному будуванні, вони зуміли створити в себе на диво стійку військову організацію, подібну до часів старої Козаччини».</p>
<p>
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/04/271/5/3.jpg" style="width: 200px; height: 123px; margin: 10px; float: right;" />У ці квітневі дні уже традиційними стали відвідини Холодного Яру і для бориспільців. Так, минулої неділі Бориспільська міська партійна організація ВО «Свобода» організувала поїздку до цієї природно-національної святині. Близько 30 делегатів з Борисполя взяли участь у панахиді на могилі Василя Чучупака та братській могилі холодноярців, у покладанні квітів до пам’ятника Героям Холодного Яру, до пам’ятника Юрію Горлісу-Горському — авторові знаменитого історично-документального роману «Холодний Яр», до меморіалу Холодноярським героям, де відбувся меморіальний мітинг. Супроводжували заходи пісні у виконанні вокального ансамблю «Заграва» та кобзаря Тараса Силенка.</p>
<p>
Варто зазначити, порівняно з минулими роками цього разу ВО «Свобода» була представлена на належному рівні, бо ж сюди завітали голова партії Олег Тягнибок, голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, голова Київської міської організації ВО «Свобода» Андрій Іллєнко та делегації свободівців з 13 областей України.</p>
<p>
У своєму виступі на меморіальному мітингу Олег Тягнибок нагадав, що земля і воля — ключові цінності українців; спроба неукраїнської влади відібрати землю викликала гайдамацький опір у минулому — стане їй вироком і тепер, коли вона прагне скасувати мораторій на продаж землі. «Ви подивіться на ці лани, на ці гори, на ці яри… Їх хочуть продати іноземцям, забравши в українців. І тоді, в далекі роки, піднімалися холодноярці... Але це сигнал для нас, сучасників, — той холодноярський дух має підняти Україну на боротьбу за соціальну справедливість, щоб українець був господарем на своїй землі!» — наголосив лідер «Свободи».</p>
<p>
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/04/271/5/4.jpg" style="width: 300px; height: 400px; margin: 10px; float: left;" />До речі, під час меморіального мітингу вершиною справедливості було вручення письменнику Василю Шкляру «Народної Шевченківської премії» за його книгу «Чорний Ворон» та Диплома Лауреата цієї премії, де значиться: «За вагомий внесок в пробудження українців та повернення нації історичної пам’яті». Варто нагадати, письменник свого часу відмовився отримувати присуджену йому Державну Шевченківську премію з рук міністра освіти й науки Дмитра Табачника. Проте українські патріоти самотужки зібрали необхідну суму. Пан Василь вирішив спрямувати її на екранізацію свого роману. Збір коштів на створення фільму триває.</p>
<p>
Взяв участь у заходах і колишній президент України Віктор Ющенко. Вигляд у нього був дуже сумний.</p>
<p>
Після перегляду реконструкції бою холодноярців з більшовиками на гостей ще чекали Гайдамацький став, на берегах якого відбулося освячення зброї, поминальний обід та екскурсія до дуба Максима Залізняка. Цьому дубу 1100 років. Він росте на південному схилі Кириківського яру (територія урочища Холодний Яр) за селищем Буда Чигиринського району.</p>
<p>
Так само традиційно, вже перед від’їздом додому, в гущавині одного з ярів пролунали трикратні постріли — це був бориспільський салют Героям Холодного Яру.</p>
<p style="text-align: right;">
<strong><em>Вадим ШАПОШНІКОВ</em></strong></p>