Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя

Дуже часто на початку сімейного шляху людина  недостатньо обізнана про безліч  важливих нормативних документів та законодавчих актів, які спрямовані на впорядкування сімейних відносин. Незважаючи на те, що в житті сім’ї майнові стосунки займають значно менше місця, ніж особисті немайнові, проте вони складають основний масив стосунків подружжя, які регулюються правом. У сучасному житті майнові відносини подружжя стали відігравати значну роль.  

 Відповідно до статті 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Статтею 57 Сімейного кодексу України визначено перелік майна, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя. Таким майном, зокрема є:

Положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Особливістю права спільної сумісної власності - є відсутність визначення часток учасників, тобто на відміну від спільної часткової власності, де частка учасника визначена у вигляді арифметичної частки, право кожного співвласника у спільній сумісній власності поширюється на усе майно без вираження частки.

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена. Згода подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю оформлюється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Якщо у згоді на відчуження спільного майна вказано, кому персонально він (вона) погоджується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення, нотаріус при посвідченні такого договору перевіряє додержання умов, зазначених у такій згоді.

Також слід зазначити, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками. За більш детальною інформацією у кожному конкретному випадку Ви можете звернутися безпосередньо до нотаріуса за адресою: місто Бориспіль, вул. Дзержинського, 2 або зателефонувати за номером  9-12-60.