«Щоб нашому Роду не було переводу!»
- 02 грудня 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 540
24 листопада в приміщенні Бориспільського державного історичного музею відбулося свято «Осіннє обрядове коло».
Театралізоване дійство представив жіночий вокальний ансамбль «Травневі роси», яким керує Ганна Кобзар. Учасниці колективу у святковому національному вбранні розповіли про осінні народні свята, спробували відтворити деякі обряди, які колись проводилися цієї пори.Увесь захід супроводжувався автентичним народним співом. Це основа творчості «Травневих рос», адже в їхньому доробку багато рідкісних, зібраних в різних українських селах пісень. А у виконанні чарівних солісток ансамблю ці давні народні пісні оживають та пробуджують в українців національну генетичну пам’ять. Підтвердженням тому — здобуте колективом перше місце у конкурсі ім. П. Чубинського за виконання однієї зі старовинних обжинкових пісень.
Ведучі та учасники свята активно залучали до участі у дійстві глядачів, у залі панувала атмосфера невимушеності та щирості. Люди, що сюди завітали, побачили, як колись заносили у хату Снопа, взяли участь в обряді збирання калини, побували на «Свіччиному весіллі». Артистам «Травневих рос» допомагали працівниці музею, теж одягнені в святкове національне вбрання.Також цікаво було спостерігати за приготуванням ритуальної страви з коржиків, маку та меду. По завершенню кожен присутній зміг скуштувати цю українську страву.
Прикро, що на свято завітало не так багато глядачів, як би хотілося. Можливо, в майбутньому краще оповіщення про подібні заходи приверне увагу більшої кількості бориспільців.Непросто було об’єднати в одне дійство кілька осінніх свят. Переважно вони мають дохристиянське походження і пов’язані з урожаєм, подякою Природі за щедрі дари, вшануванням нелегкої хліборобської праці. На жаль, у добу так званого двовір’я, коли на наш рідний світогляд нашарувалося християнство, магію давніх свят змішали з церковними праздниками, які не мають жодного відношення до хліборобства. І чи не тому багато містичних прадавніх ритуалів нині демонструються просто як театралізоване дійство, не маючи уже ніякої магічної функції. Адже колись вони проводилися з певною метою і лише в певний день, що забезпечувало добрий зв’язок наших Предків із Небом, тобто з космічним порядком.
Хочеться подякувати ансамблю «Травневі роси» та працівникам нашого музею за проведення цікавого заходу і таки вірити у магічність висловленого по його завершенню українського побажання «Щоб нашому Роду не було переводу!», яке пролунало оптимістичним підсумком проведеного «Осіннього обрядового кола».Б. ТУР