Гіпертонія — хвороба способу життя
- 12 січня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 738
-
Якось до мене привела 41-річного хворий його дружина зі скаргами на те, що вже протягом 7 років у її чоловіка підвищується артеріальний тиск до 160–170/110 мм рт. ст. Цей чоловік, високий, міцної статури запевняв, що зовсім не має шкідливих звичок: не палить, практично не вживає спиртного. Не було в нього і зайвої ваги. Казав: «Дивно й прикро: є такі люди, що і зловживають тютюном і алкоголем, і нібито тиск в них нормальний».
Щоправда, при детальному опитуванні виявилося, що він таки полюбляв їсти солоне, а це для тиску має неабияке значення. Усе дуже просто: сіль затримує воду, в результаті збільшується обсяг циркуляції крові і тиск може значно підвищуватися. Колись на початку своєї лікарської практики я оглядав студентів, які мали здавати кров, — тоді це було добровільно-примусовим. Студентів звільняли на два дні від занять і вони з радістю ставали донорами. Я виявив, що в кількох із них був високий тиск. Коли я детально почав встановлювати причину, то з’яcувалося, що вони перед здачею крові вирішили напитися пива, випивши його по 4-6 бокалів. Я їм просто заборонив того дня здавати кров. Таким чином, причиною підвищеного тиску було переповнення судинного русла рідиною. Але, якщо це один раз, і нирки нормально працюють, то виведуть зайву кількість рідини. Значно гірше, коли вживання великої кількості пива або ж іншої рідини супроводжується прийомом солоної їжі, наприклад, тарані, яку дуже полюбляють їсти з пивом. І якщо це гіпертонік так грішить — то дуже легко дійти до класичної гіпертонічної кризи.
Але повернімося до нашого пацієнта. Крім того, він був керівником середньої ланки і робота його була пов’язана з постійними стресами. При цьому — не просто стресами, а з відповідальністю за вчасну здачу об’єкта та робіт якісно. Відповідав і за своєчасне укладання угод, забезпечення працівників зарплатою. Тобто цей керівник був обов’язковою, порядною і відповідальною людиною.
Отже, йдеться про вплив хронічного стресу. У результаті стрес сприяв активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи, стимулював спазм судин, збільшував серцевий викид, що і призводило до підвищенння тиску. Крім того, використання службового автомобіля вело практично до відсутності фізичної активності, яка би давала вихід, розрядку цій збільшеній симпатичній активності. До того ж з’ясувалося, що батько пацієнта помер від інсульту в 50 років. Тож дався взнаки важливий фактор — спадковість.Відтак, маємо кілька чинників підвищеного артеріального тиску: генетичний фактор, постійне нервове напруження, а також гіподінамія — значне зменшення фізичної активності.
Як же допомогти цій людині? Можна порадити зменшити вживати солону їжу, що, до речі, хворий і зробив. Цей пацієнт, на рідкість, розумна людина, досить уважно поставився до свого здоров’я, бо хотів мати активне і довге життя, яке він любив. А от деякі хворі, яким радиш кинути палити чи пити, відповідають: «А навіщо тоді жити?» Просто дивує обмеженість їхнього світогляду. Невже всі задоволення в житті зводяться тільки до цього?.. Та гляньте на природу вранці, на сонце, яке сходить, на росу на траві, перегляньте масу фільмів, трансляцію спортивних змагань; інтернет — це окремий неосяжний світ; ще один — сім’я, дружина, діти — тисячі різних насолод можна знайти. Якщо ж у людини такий обмежений світ можливих насолод — це вже симптом якоїсь залежності — тютюнової, алкогольної.Ще дуже багато хворих з такою психологією я зустрічав, які перенесли інфаркт міокарду, коли ще працював лікарем-реаніматологом в блоці інтенсивної терапії інфарктного відділення лікарні швидкої допомоги. Такі хворі вигукували: «Що? Кинути пити і курити...? А може, і жінок любити?» У них ці речі чомусь пов’язувалися в одне ціле. Сама тільки думка про зміну способу життя викликала у таких людей почуття депресії, пригніченості.
Повернімося знову до нашого хворого. Останнім часом він навіть обмежив себе у вживанні солоної їжі. Ну, якщо вже дуже хочеться, трошки оселедця не завадить, але загальна тенденція має відповідати дієті № 10: не більше 4-6 г солі на добу. А як це визначити? Майте на увазі, що чайна ложка має приблизно 5 г солі. Побутує думка, що організму край необхідна сіль. Про це навіть можуть вказувати деякі книжки, які багатьом відомі з дитинства, що ще в давнину люди боролися за сіль. На сьогодні доведено, що натрію хлорид (хімічна назва солі) входить до складу всіх овочів та фруктів. І для організму в принципі цілком достатньо тієї кількості, яка надходить з їжею. Не можна, звичайно, заперечити значення солі, як консерванта того ж сала, яке з давніх-давен засолювали для кращого зберігання. Важливим фактором є звичка, що сіль придає приємніші смакові фактори. Деякі хворі говорять: «Як! Не — досолювати їжу! Ви що! Його ж не можна їсти! Противне!» Обмежити сіль — це якраз важливо як для гіпертоніків, так і для повних людей. Не досолюйте їжу, щоб вона не була такою смачною, — менше їстимете. То й легше буде схуднути.
Хоча, повинен сказати, це справа звички. Я, наприклад, не вживав солі роками. На те були свої причини: ще в дитинстві у нирках виявили пісок і відійшов невеличкий камінчик. Це супроводжувалося жорстокими больовими приступами. Лікарі радили тоді обмежити солоне. Це й змусило включити вольове зусилля, щоб не вживати сіль. Справді, спочатку було неприємно їсти несолоне. А потім звиклося. Й апетит зовсім не зменшився від цього. Можна сіль для смаку замінити різними приправами.Наступний фактор ризику, на який можна було вплинути у нашого пацієнта — це гіподінамія. Він зовсім мало рухався. Здавалося б, це так просто — більше рухайтеся! Усім відомий біг щоранку! На теперішній час ставлення до бігу трошки змінилося. Якщо раніше навіть лікарі рекомендували бігти від інфаркту, то сьогодні радять просто ходити. Протягом дня — до 6-8 км помірної ходьби. Характерним для артеріальної гіпертензії є те, що коли фізичні навантаження — це робота, то вони можуть збільшувати артеріальний тиск. А коли це прогулянка, задоволення — він знижується. Що таке 6-8 км — це півтори-дві години прогулянки.
Або потрібно 45–60 хвилин інтенсивної швидкої ходи. Це й багато, і мало.Здавалося б, так просто і водночас так складно! Спробувати себе примусити знайти той час іноді досить важко. Тому що сформувався характерний уклад життя, характерний режим роботи. Після роботи втомлюєшся, часто розбитий, хочеться просто сісти в автомобіль, а не йти пішки, заплющити очі, щоб заспокоїти важку від проблем голову. Доводиться штовхатися в переповнений метрополітен, автобус, чекати маршрутне таксі. Яка там ходьба, яка там прогулянка?! А тут ще й «маршрутка» біля будинку зупиняється. Ви, мабуть, від реального життя відірвані — скаже скептичний читач. — А якщо ще треба зайти в магазин, забрати дитину з дитсадка, нагодувати її, випрати знову забруднені штанці, самому поїсти щось, приготуватися до завтрашнього дня. Та про що ви говорите?! У нас умови не ті! От за кордоном — там мають можливості. Як глянеш їхні фільми — вони зовсім нічого не роблять. А чому ж вони такі багаті і звідки в них це все береться? Не заздріть! У них проблем зі здоров’ям не менше — й ожиріння, і гіпертонія...
Деякі жінки стверджують, що вони і так по кухні за день накрутять стільки кілометрів, що всі норми перевиконають.І все ж таки, якщо у вас гіпертонія — ходіть, знаходьте можливість ходити до 6-8 км на день у середньому темпі або 3-4 км у швидкому. Відпускайте водія з машиною, якщо треба — викличете по мобільнику. Можна спокійно йти і думати про свої проблеми. Можна сісти на тролейбус або ж у «маршрутку» і на дві-три зупинки пізніше або ж раніше вийти. Це вам повернеться здоров’ям, роками активного життя, меншою кількістю випитих пігулок. Зрештою, і в голові від свіжого повітря проясниться, меншою стане дратівливість після робочого дня. Не будете без причини гримати на дитину чи «випускати пару» на жінку (чоловіка). Думки стануть упорядкованішими. Продумаєте, що маєте зробити, а не будете відразу хапатися за все сумбурно. Так нічого до пуття і не зробите. Адже чітко доведено, що у людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, артеріальна гіпертонія виникає на 20–50 % частіше, ніж у фізично активних. При цьому прагніть, щоб фізична активність приносила вам задоволення. Якщо можете — ходіть пішки; не можете чи не подобається, чи, може, статус не дозволяє — йдіть у басейн, грайте в теніс, катайтеся на ковзанах, придбайте, зрештою, тренажер — «велосипед» або «бігову доріжку». Для кожного можна підібрати варіант до смаку. Але рухайтеся, рухайтеся!
Отже, завдяки зменшенню кількості соленої їжі можна досягти зниження артеріального тиску. Плюс рух. Такі заходи є найкращими немедикаментозними методами лікування гіпертонії.
Тарас ЧАБАН,
професор,
доктор медичних наук
Далі буде
Від редакції. Шановні читачі! Свої запитання до професора Тараса Чабана про гіпертонію надсилайте на адресу газети «Ринок Бориспіль»: а/с 90, м. Бориспіль, 08300