Пірати нам не друзі, але й не вороги...

Зазвичай, при слові «пірат» стереотипна уява пересічного громадянина малює героїв з фільму «Пірати Карибського моря» чи Джона Сільвера з «Острова скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона. Хай там як, проте нині, в ХХІ столітті, пірати вже не носять широкополих капелюхів і абордажних шабель, а переважно сидять за моніторами комп’ютерів. То хто ж вони такі — сучасні комп’ютерні пірати?

Для влади і величезних корпорацій вони вороги, що зменшують прибутки і не дозволяють контролювати кожного окремого громадянина з допомогою новітніх технологій, а для пересічного громадянина — такі собі «робінгуди», що безкоштовно роздають інформацію всім, хто захоче отримати до неї доступ. То що ж відбувається в світі і хто правий, а хто ні? Розгляньмо це явище детальніше.

Почнімо з середньої місячної зарплати пересічного українця. За статистикою вона становить 3000 грн., насправді ж — від 2000 до 2500 грн. Тобто десь приблизно $ 250–300. У Європі середня платня становить від 600 до 4000 євро, тобто близько 6.600–44.000 грн. ($ 825–5.500). Тепер порахуємо: ліцензійний диск з операційною системою Windows-7 коштує близько 450 грн. (тобто приблизно $ 55), що складає приблизно 20 % щомісячного заробітку пересічного українця і 1% від зарплати жителя Європи. Різниця, як бачимо, колосальна.

Що ж робити звичайній людині, коли навіть резюме для прийому на роботу потрібно набрати на комп’ютері? 450 грн. для того, хто утримує сім’ю, сума чималенька, тому більшість і йде на не зовсім правомірний крок: скачує неліцензійні, зламані хакерами програми з інтернету. Законодавство і держава, звичайно ж, не підтримують тих, хто поширює таку продукцію, але й ефективно боротися з піратами не можуть, бо впіймати таку людину «за руку» і довести її провину в суді вкрай важко.

Пірати і хакери майстерно маскуються і часто підтримують один одного. Однією з таких міжнародних хакерських груп є Anonymous, яка хоч і не підтримує піратство, проте протестує проти будь-якої цензури і заборон в інтернеті. Підстави тривожитися, на їхню думку, є. Нові закони, що їх приймають різні країни — SOPA у США, ACTA в Європі — перетворюють світ на місце, де кожен крок буде під наглядом, а за нелегальний кліп у плеєрі чи телефоні можна потрапити до в’язниці.

У сусідній Польщі влада намагалася приєднатися до ACTA — Міжнародної торговельної угоди щодо боротьби із контрафактною продукцією, яка запроваджує відповідальність за порушення авторських прав для провайдерів і навіть, приватних користувачів. Внаслідок такої «спроби» тисячі користувачів мережі інтернет вийшли на вулиці в масках Гая Фокса (символ групи «Anonymous») з протестами проти утиску своїх прав і свобод. У результаті двотижневих протестів влада Польщі пішла на поступки і призупинила прийняття закону. Подібні протести прокотилися з більшим чи меншим розмахом по всій Європі і набули широкого розголосу.

В Україні скандал розгорівся навколо популярного файлообмінника EX.UA. Незважаючи на те, що ресурс співпрацював з правовласниками і видаляв піратську інформацію за першим зверненням, 31 січня найбільший файлообмінник України EX.UA припинив роботу. Офіційна версія: ресурс входить до 25 найбільших піратських веб-сайтів світу. У міліції повідомили, що було порушено кримінальну справу за фактом порушення ресурсом авторських прав і нібито в ході обшуку було вилучено 200 серверів з інформацією загальним обсягом шість тисяч терабайт. Обурені користувачі за підтримки хакерів не стали сидіти, склавши руки, і, не гаючи часу, помстилися тим, хто, на їхню думку, організував закриття їхнього улюбленого файлообмінника. Першим від хакерської атаки постраждав сайт МВС, потім сайти Президента, СБУ, НБУ та інших правоохоронних органів… Інтернет-спільнота відкрито заявила, що проблеми з державними сайтами — це спланована атака. Так вона мститься за закриття найбільшого файлообмінника EX.UA.

Вперше за всю історію існування інтернет-простору в Україні, влада зіткнулася з таким форсованим протестом користувачів, яких вкрай обурило обмеження їхніх прав і свобод у вигляді перекриття вільного доступу до інформації. Незважаючи на погрози, що інформація про організаторів і безпосередніх учасників кібер-атак буде передана на розгляд у правоохоронні органи, хакери продовжували свою «акцію» фактично до тих пір, поки EX.UA частково не відновив роботу. Влада виявилася безпорадною перед першою серйозною інтернет-атакою і, відступаючи, стала виправдовуватися на кшталт: «ми не хотіли закривати сайт, але так вийшло», «трапилося непорозуміння», «полювати за користувачами ніхто не буде» тощо.

Які ж висновки можна зробити з усього вище викладеного? На думку інтернет-спільноти, влада намагалася догодити велетенським світовим корпораціям, демонструючи боротьбу з піратством у кібер-просторі України. Результатом такої «боротьби» стало об’єднання всіх користувачів єдиною метою — захистом своїх прав на вільний доступ до інформації будь-якими методами. Українські хакери оголосили про початок співпраці з міжнародною мережею «Anonymous», відомою своїми атаками на сайти ФБР, Європарламенту та урядів різних країн. Хоча самі «Anonymous» стверджують, що не захищають піратів, а обороняють інтернет, і їхнім першим завданням є запобігання розповсюдженню цензури в інтернеті (за матеріалами https://vidgolos.com). Тож можна бути впевненими, що у випадку якихось зловживань з боку влади чи правоохоронців хакери не будуть стояти осторонь.

То що ж робити з комп’ютерними піратами, якщо тиснути на них силовими методами неможливо? Користувачі мережі інтернет вважають, що комп’ютерне піратство породжується бідністю і єдиним способом зменшити кількість неліцензійної продукції є підвищення рівня життя людей, захист прав і свобод кожної людини і народу в цілому. Тобто влада повинна, в першу чергу, виконувати своє пряме завдання — збільшувати рівень добробуту і доходів громадян. За наявності вільних коштів навряд чи хтось ризикуватиме, поширюючи чи скачуючи нелегальний контент (продукцію). Це буде просто непотрібно. Відповідно проблема з інтернет–піратством вирішиться сама собою. Поки ж покращення життя не сталося, а отже, люди й надалі будуть змушені захищати свій доступ до інформації, і випадок з EX.UA може стати «першою ластівкою» у цілому ланцюжку подібних подій…

Володимир ПЕТРЕНКО