Писанка в моделі релігійно-світоглядних уявлень українців
- 12 квітня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 916
-
Але це також тривало недовго. Уже Микола Маркевич в 1860 році у своїй праці «Обычаи, поверья... малороссиян» (К., 1991, с.75) шкодує за тим, що в українському народі «...з псуванням моралі те, що було невинне, стає сороміцьким... Тепер молоді парубки соромляться ставати в ігри з дівчатами, а дівчата соромляться їх приймати в своє коло. Скоро люди перестануть христосуватися у Світлий Празник», — робить він висновок і завершує. — «Не знаю, чи можна вважати це покращенням моралі?».
Щодо легенд про писанки, які записувалися в нашому народі, то показовим є дослідження етнографів і фольклористів, які повідомляють, що «перекази про походження писанок зустрічаються в народі дуже рідко. Переважно селяни не дають пояснень цьому звичаю. Найкмітливіші з народу на такі запитання відповідали одне й те ж: «Так здавна ведеться» або «Так уже йде від початку світу».
Майже в усіх християнізованих легендах тієї пори про писанку вже введена «тема євреїв»; складається враження, що це євреї започаткували цей звичай розписувати і розкрашувати яйця, а через християнство навчили всі інші народи. У цих легендах писанки пише і мати Ісуса Марія — на зразок українських матерів, в інших — вони з’являються без будь-якої традиції або в руках Марії Маґдалини, або в пеленах у євреїв замість каміння, або перетворюються з каміння і грудок землі, «якими євреї* кидали в Ісуса і Петра», або в кошику у співчутливого єврея-селянина замість звичайних яєць — за те, що він допоміг Ісусу донести «хреста» на Голгофу для його розп’яття.... Є легенди, в яких сам Ісус роздає писанки або єврейці, або римлянам, що вартували його гробницю. Найголовніше, що єднає усі ці легенди, — походження з Ізраїлю і символічна прив’язка до покарання-страти Ісуса Христоса...
Показовою тут є і легенда, яку подає Степан Килимник в «Українському році...»: «Пречиста Діва писала писанки цілу ніч без місяця і без свічки, і рано несла до Пилата, щоб викупити(?) Ісуса Христоса. Але по дорозі дізналася, що Ісус вже вбитий та й упала, а писанки розкотилися по всьому світу».З одного боку, церква робила спроби привласнити собі звичай писати писанки, а з іншого, всіляко продовжувала боротися з обрядовим, ритуальним використанням писанок і крашанок в українському народі. О. Афанасьєв повідомляє, що «монастирські накази XVII століття забороняли селянам битися яйцями, що свідчить про те, що церковники вбачали тоді в цьому дії, огидні (християнській) вірі».
Нині для народу продовжують витворювати все нові й нові християнські легенди, ускладнюючи колишні, довівши їх до абсурду. Ось як в одному з варіантів попередньої легенди звичайні яйця стають писанками, а потім писанки стають дряпанками. На Міжнародному з’їзді писанкарів одна з доповідачок виголосила таку легенду: «Коли було схоплено Ісуса, Марія прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм(?), за це вона принесла у фартушку дари — 12 яєць, тобто те, що у неї було. Пілат вагався — він боявся юдеїв. Нарешті він відповів: «Ні, я не віддам його тобі». З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися(?) по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини...» Свою розповідь дослідниця завершила словами: «Великодні яйця символізують, перш за все, воскресіння Ісуса, але їх апотропеїчна роль зберігалась з часів язичництва».Невже сьогодні, коли вже вчені всіх країн довели язичницьке походження писанок і крашанок, і досі не припинилися ідеологічні змагання навколо питання: що насправді символізує писанка?
Якби писанка сама могла розповісти про свою долю, то ми почули б набагато жахливіші пригоди з її життя.
Якщо українець-язичник прикрашав тло яйця символами Сонця, Місяця, Зірок, квітів і зілля, священних птахів і тварин символами Землі і Води, безкінечниками і сваргами, то вже українці-християни вперше нанесли на неї образи юдейської міфології, зокрема — закривавлене розп’яття «великого мученика»; споруди християнських культів церкви почали заступати зображення Дерева Життя. Мимоволі згадуються слова Ф. Нітше, написані в 1888 року в «Антихристі»: «Християнська церква нічого не залишила незайманим, до чого б не доторкнулася — все змінила (зіпсувала)». Навіть комуністи почали зображати на писанках портрети вождів більшовицької революції: Леніна, Маркса, Сталіна і п’ятикутні зірки...
З того часу, коли писанка втратила своє сакральне значення, люди перетворили писанкарство у звичайнісіньке ремесло і почали малювати на яйцях все, що спадало їм на думку. Природні барвники були замінені штучними, хімічними. Якщо традиційні писанки мали обмежену кількість барв, що мали чітко визначене магічне призначення: на врожай, на плодючість, на дощ, на кохання, на лікування, на подарунок, на захист від усього лихого і шкідливого; писанки були символічними молитвами, замовляннями й образами, то сучасні писанки нагадують художні картини: кількість барвників необмежена, і дуже часто мотиви різних за змістом традиційних писанок зведені вже в одну. Найголовніше правило, яким сьогодні керуються писанкарі, — вразити глядачів неповторністю і неподібністю вигаданих візерунків і орнаментів; на писанках стало вже нормою малювати портрети, пейзажі і навіть детальні картини з народного чи церковного життя та побуту.
Нині науковці роблять спроби виробити універсальну класифікацію писанок, але продовжують з’являтися все нові й нові, невідомі в минулому технології і способи виготовлення писанок. Створені зображення на писанках вже давно вийшли за межі традиційних малюнків. Сьогодні писанкарі використовують для писання писанок яйця майже всіх птахів і навіть страусині; стали вже розписувати яйця зміїні і крокодилячі. Хіба що яйця динозаврів ще не розписували майстри писанкарства. Візерунки на шкаралупу накладають не тільки воском і фарбами, а й бісером і навіть кольоровими нитками (витвір 90-х років ХХ ст.)... Поняття писанки вже вийшло за межі звичайної шкаралупи. Зображення яйця роблять з кераміки, фарфору, скла, кольорових і дорогоцінних металів і каменів, дерева і воску...Цікаво, які ще новинки з’являться в писанкарстві? Якщо в минулому писанки розписували віщі люди, переважно жінки, то з поширенням християнства хто тільки не займався цим ремеслом.
У наш час став поширюватися спосіб розписувати писанки на видутому яйці. Спочатку вони з’явилися на виставках, потім на полицях крамниць, а тепер вже роздаровуються «на щастя, на здоров’я...»Де і коли вперше видули яйце для писанки? У природі відомо, що деякі види зміїв висмоктують вміст пташиних яєць, проколовши в них непомітні дірочки. У людському суспільстві звичай видувати яйця з’явився в християнських монастирях, де їх розписували порожніми для зберігання і продажу, або замість природного вмістустали вливати розтоплений віск. Нині цей звичай вийшов за межі монастирських мурів. Недавно мені доводилося чути, що в порожню писанку вже дехто вливає… розплавлений свинець(!).
Чи можливе було таке святотатство в язичницькі часи, коли саме за природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого Життя, символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою) українські знахарки «викачували» хвороби, освячували зерно для посіву; «билися» крашанками на Великдень та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і причаровували... А що зараз ними роблять?
Колись у нашому народі добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати комусь порожню писанку означало: жінці на безпліддя, господарю на злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині на припинення росту і розумового розвитку, а хворій людині на смерть. Якщо колись з недобрими намірами зловмисник підкидав порожні яйця, то тепер люди, переважно від невігластва, дарують своїм друзям, а ще краще — купують для себе і своєї сім’ї за власні гроші гарненькі символи безпліддя і злиднів. Якщо колись видування яйця-писанки вважалося гріхом перед Богом і людьми, то тепер це стає нормою писанкарства в Україні і в світі. Але чи можна такий стан речей вважати розвитком писанкарства?---------------------------
* В усіх легендах про писанку, які були записані в Україні етнографами протягом минулих століть, слово «жид», «жиди» і «жидівка», «жидівки» у цьому дослідженні замінено на «єврей», «євреї», «єврейка», «єврейки».
Анатолій БОГОРОД,
старший викладач кафедри філософії Київського університету ім. Б. Грінченка