Є такий музей
- 18 травня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 644
-
Зберегти добру пам’ять про правоохоронців Бориспільщини — таку мету поставили у 1999 році ми з тодішнім начальником міськрайвідділу, полковником міліції Іваном Прокоповичем Кривошеєю. Ним було прийнято рішення про створення у відділі музейної кімнати історії міліції Бориспільщини. І почалася велика копітка робота зі збирання матеріалів, експонатів, з обладнання самої кімнати.
В обладнанні музейної кімнати спонсорську допомогу надали КП «ЖРЕУ» (Хворостянка І. М), професійний ліцей (Гаврилій В. І.), ВАТ «Бориспіль».А напередодні професійного свята — Дня міліції — 18 грудня 1999 року музейну кімнату було урочисто відкрито. На церемонії відкриття були присутні ветерани міліції, тодішній голова Бориспільської райдержадміністрації Михайло Гаврилович Музика, заступник голови Віктор Михайлович Бурмістров.
У січні 2003 року було виділено іще дві зали і музейна кімната перетворилася на музей. Тепер він служить добрій справі примноження традицій бориспільської міліції, вихованню молодого покоління правоохоронців, адже молоде покоління необхідно виховувати на історичному минулому. Ми не маємо права забувати те, з чого починали, забувати тих, хто віддав найкращі роки життя боротьбі за правопорядок.
Музей відвідують не лише співробітники, а й учні місцевих шкіл. Побували тут і гості із зарубіжжя, зокрема з Московської області Росії, Туреччини, Польщі.У музей приходять ветерани, фотографії багатьох з яких прикрашають експозиції, щоб згадати своє минуле, побачити знов обличчя старих друзів-побратимів. У музеї особливо відчуваєш зв’язок між колишнім і теперішнім поколіннями.
Експозиції музею сформовані за поколінями міліції, періодами часу.
Перша — Бориспільщина в довоєнні роки. На жаль, цей період іще мало вивчений. Є тут фото Федора Карповича Казчука, 1900 року народження. У 1935–37 роках працював дільничим інспектором Бориспільського райвідділу міліції, потім оперуповноваженим і старшим оперуповноваженим карного розшуку. У 1941 році розстріляний фашистами, за іншими даними — пропав безвісти.
Фото довоєнного дільничного інспектора Олексія Михайловича Коновалова з відомим військовим і політичним діячем Семеном Будьонним, з яким Коновалов під час Громадянської війни воював у кінній дивізії. Розповідь про нього надруковано в газеті «Радянський міліціонер» від 29 вересня 1957 року. На запрошення Будьонного він їздив у Москву. Олексій Коновалов, 1901 року народження, на Бориспільщині був дільничним з 1928 по 1941 і з 1944 по 1958 роки.
Є кілька цінних книг з історії краю, зокрема, «Історія Бориспільщини (в період з 1900 року)», «Бориспіль та Бориспільщина», два видання «Чорна книга Бориспільщини». Є барельєф Павла Чубинського. За деякиими даними, він не тільки автор слів теперішнього Гімну, а й перший на Бориспільщині, хто здобув юридичну освіту.Фото центральної вулиці Борисполя дореволюційних часів приблизно 1912 року.
Дещо з історичного минулого Бориспільщини. До речі, до війни приміщення райвідділу розташовувалося на розі вулиць Київський шлях та Короленка. Там була школа № 2, а тепер міжшкільний комбінат. Ця будівля в роки війни згоріла. Зі слів очевидців, будинок, де розміщувалася міліція, був великим, але одноповерховим. Після війни там же спорудили барак, а потім перейшли на теперішню територію, де був барак для військовополонених німців, що будували шлях Київ—Харків.
Та повернімось до історії створення міліції. 9 лютого 1919 року було надруковано декрет Ради Народних Комісарів України «Про організацію міліції». У декреті зазначалося, що міліція створюється з метою забезпечення революційного порядку й особистої безпеки громадян, а також для боротьби з кримінально-злочинним елементом.
На початку 1919 року органи міліції були створені в Харкові, Полтаві, Сумах, Києві. Набагато повільніше проходила організація міліції в повітах (уїздах). У Київській губернії до травня 1919 року міліція була створена лише в Умані, Бердичеві та Радомишлі.
Відомі деякі прізвища осіб, які працювали у довоєнний період у міліції Бориспільщини. Це лейтенант Осьмак, який був у 1937 році начальником райвідділу. У1938–41 роках її очолював Кортницький Афанасій Аполонович. Був начальником і Поліщук. А ось довоєнні співробітники: Гопкало Петро Гнатович, Побережний Опонарій Панасович, Колодько Андрій Юхимович, 1913 р. н, дільничний Середа Яків Степанович, 1901 р. н., Гопкало Пантелеймон Борисович, 1908 р. н., — з 1939 року працював інструктором адресного столу, Мазиченко Дем’ян Савович, 1906 р. н., — з 1930 по 1936 рік працював у Борисполі, а після війни у званні полковника — в Тернополі, Яреминко Григорій — начальник карного розшуку, розстріляний 22 грудня 1941 року фашистами.
Наступна експозиція розповідає про участь бориспільських міліціонерів у Другій світовій війні. Тут є фото міліціонерів — учасників війни, живих іще ветеранів міліції, які воювали, фотографії, на яких наші міліціонери приймають присягу біля обеліска в селі Чубинське, зведеному в честь воїнів-чекістів 4-ї дивізії НКВС.
4-та дивізія НКВС по охороні залізничних доріг у вересні 1941 року останньою залишила Київ і відбивала шалені атаки фашистів поблизу Чубинського. Воїни 4-ї дивізії НКВС знищили 9 тисяч гітлерівців, 6 літаків, 57 танків.9 листопада 1984 року на місці боїв було урочисто відкрито пам’ятний обеліск воїнам-чекістам. Тоді ж було урочисто прийнято присягу молодими співробітниками.
Війна ще й досі нагадує про себе. Вже минуло понад 60 років, а щовесни на території Бориспільщини знаходять снаряди, міни, гранати часів війни. Не завжди все завершується благополучно.
Третя експозиція охоплює період з 1945 по 1991 рік, тобто до проголошення Незалежності. Тут фотографії тих часів, спогади ветеранів. Ось таким був будинок райвідділу в 1970 році. Знімок майстерно з даху гуртожитку зробив тодішній експерт-криміналіст Володимир Антонович Міхальчук, який у званні полковника в 2004 році пішов із життя.А це окремий стенд, присвячений підполковнику міліції Антону Миколайовичу Герасименку, який 5 травня 1961 року в селі Старе загинув від кулі бандита Чорноуська. Іменем Герасименка у Старому названа вулиця, там же зведено обеліск, де на свято міліції і в День Перемоги покладають квіти.
Робота в міліції завжди була небезпечна і важка. Окремий стенд розповідає про участь міліціонерів Бориспільщини в ліквідації аварії на ЧАЕС у квітні 1986 року. Тут є список тих, хто в перший день аварії виїхав у Прип’ять.А ось дуже цінний експонат — зошит по службовій підготовці пожежника Василя Ігнатенка. Я його знайшов у пожежній частині м. Прип’ять. А цей стенд присвячений начальникам МРВ з часів війни. Статистика злочинності за період з 1974 року...
Остання експозиція — вже наші будні. Фонд музею постійно поповнюється і поновлюється.Микола РАХУБА