«Песне ты не скажешь “До свиданья”, песня не прощается с тобой…»
- 18 травня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 1024
-
Швидко промчав ще один навчальний рік, вже пролунали останні дзвоники, готуються до початку дорослого життя одинадцятикласники. Проводжає своїх випускників і музична школа.
Проте не все, здобуте вихованцями за 8 років навчання, можна оцінити на раз. Як стверджують науковці, дитина, що доторкнулась у своєму житті до музики, ніколи вже не стане жорстокою та бездушною. Адже музичне мистецтво підкреслює в людині її кращі якості: доброту, щирість та чуйність. І Бориспільська ДМШ допомогла своїм вихованцям не тільки опанувати музичний інструмент, а й розкрити свій мистецький потенціал, збагатити культурне та духовне життя, самореалізуватися на творчій ниві. Навчання було наповнене не лише заняттями, а й безліччю яскравих подій. Це і концерти та конкурси, і фестивалі та тематичні вечори, й екскурсії до музичних скарбниць. Словом, незабутні миті життя.
Але краще послухаймо самих випускників:Серженюк Мирослав (фортепіано, викладач Колосова Тетяна Вікторівна): «Пам’ятаю, як вперше прийшов записуватися до музичної школи. На вступному іспиті мене спитали, чи хочу я навчатись, а я відповів: «Ні, це тато хоче». І перші роки я просто ходив до музичної школи, грав якісь п’єси, здавав академічні концерти. Але через деякий час, коли я сам відчув свої можливості та вміння, я справді зацікавився музикою. І чим складнішими ставали твори, тим більше зростав мій інтерес. Тепер виступи на концертах та конкурсах приносять мені справжнє задоволення. За останні роки я став лауреатом багатьох музичних конкурсів, почав навчатися також грі на гітарі. І планую ще оволодіти саксофоном та ударними. Тож розлучатися з музичною школою я поки не планую.»
Копан Олександр (акордеон, викладач та керівник оркестру Мордовіна Тетяна Іванівна): «Закінчую музичну школу з купою вражень! Про тяжкі будні вивчення сольфеджіо та музичної літератури розповідати не буду. А от захопленням від занять в оркестрі баяністів-акордеоністів «Гармоніка» поділюсь. По-перше, завдяки ним я оволодів, окрім акордеоном, ще багатьма іншими інструментами. А по-друге, завдяки грі в оркестрі, я знайшов багато друзів. У нас дуже гарний дружній колектив і чудовий керівник. Для мене це були найсильніші переживання, коли ми всі збирались разом і виконували красиві твори. Наш оркестр дуже багато виступав, особливо у цьому році. Зазвичай, ті, хто випускається зі школи, все одно продовжують грати з нами. Тож і я, формально закінчуючи школу, планую і надалі грати, мабуть, аж доки до армії не заберуть (сміється).»Владислав Прокопенко (фортепіано, викладач Карнаух Ліна Іванівна): «Аж ніяк не хочеться прощатися з музичною школою та, особливо, з викладачами, завдяки яким пізнав світ музики. Шкода також розлучатися і з друзями, з якими багато років бачились щотижня на заняттях сольфеджіо та ансамблю. Але я передчував це заздалегідь, тому пішов навчатися на ще один інструмент — гітару (викладач Карнаух Н. О. — прим. Авт.), щоб мати змогу якомога довше залишитись у стінах школи та насолоджуватися її творчою атмосферою. Люблю концерти і це шалене відчуття, коли виходиш на сцену. Дуже подобалися поїздки на конкурси з ансамблем, адже всі його учасники вже давно стали друзями. Та й взагалі, музична школа — це не тільки навчання, це також дуже «прикольна тусовка». Аби не школа, я б, певне, тинявся по вулиці у пошуках пригод, або просто не знав, чим зайнятись. А так я маю не тільки творче захоплення, яке додає популярності серед дівчат, а й цікаве спілкування з однодумцями.»
Мишко Марина (фортепіано): «Звичайно ж, трохи сумно закінчувати музичну школу. Адже стільки часу було тут проведено, стільки позитивних емоцій отримано, й от раптом ти повинна все це покинути. Проте я дуже рада, що навчалася у музичній школі, вона завжди приносила мені тільки задоволення і залишить після себе лише найкращі спогади! Це і самі заняття: особливо мені подобалося сольфеджіо. І концерти. Останній — Джазовий фестиваль — справив на мене величезне враження. Ну і найголовніше, це те, що мені пощастило потрапити до прекрасного викладача Колосової Тетяни Вікторівни, її чуйне та любляче ставлення назавжди залишиться в моєму серці.»
Юрій Рівний (гітара, викладач Завалій Надія Ігорівна): «Я думаю, що для кожного учня роки навчання в музичнiй школi — це незабутнiй час. Просто якщо для когось це був час страждань та переживань, то для мене — майже суцільного задоволення. І за це я вдячний всiм викладачам, якi зi мною займалися. Я опанував класичною та бас-гітарою, брав участь у багатьох концертах та конкурсах. Граю і надалі, гратиму в оркестрі баяністів-акордеоністів «Гармоніка». Та окрім вміння грати на гітарі, музична школа подарувала мені також багато друзів. А це дорогого варте…»
Назаров Денис (вокал, викладач Сокур Сергій Михайлович): «Роки мого навчання в музичній школі були такими хвилюючими та захопливими, що зараз мені дуже боляче прощатися з музичною школою. Стільки спогадів дитинства пов’язані саме з нею, з заняттями та концертами. Найбільші враження залишили конкурси: напружена робота, сильні переживання і, нарешті, — перемога. Та й взагалі, відчуваю, що завдяки музиці я став сміливішим, щирішим та впевненішим у собі. А школа з її невичерпними можливостями дала мені розкритися у всіх напрямках. Минулого року я закінчив клас фортепіано у Карнаух Ліни Іванівни. А тепер ось закінчую ще й естрадний вокал. Я від усього серця дякую всім своїм викладачам за їхнє терпіння та наснагу! І бажаю їм ще багато років успіху та радості у роботі!»
Але прощаючись з одними вихованцями, школа чекає на нових. Тож вступні співбесіди з майбутніми першокласниками проходитимуть з 25 по 31 травня у приміщенні музичної школи (вул. Головатого 46, тел. 6-50-71).