Операція «Наклеп»: влада відволікає увагу суспільства

Суспільство виграло у влади «війну за наклеп». Але, схоже, «переможений» здобув більше бонусів від своєї поразки, аніж «переможець» — від виграшу. Більше того, реванш може відбуватися вже скоро.

Попри всі побоювання журналістів, Партія реґіонів не стала демонструвати «красу гри» при відкликанні законопроекту про наклеп. Як і обіцяв напередодні спікер Володимир Литвин, даний документ поставили на розгляд одразу після реєстрації нардепів. «За» проголосували аж 349 нардепів, тобто майже всі присутні, зокрема й комуністи, які до останнього не могли визначитися зі своєю позицією. Журналісти, які до того вивісили в ложі преси банер «STOP закону про наклеп», зустріли таке рішення не надто радісно — пару разів плеснули в долоні лише кілька журналістів.

Зрозуміло, що особливих приводів святкувати перемогу у них, як і у суспільства в цілому, немає. Немає сумнівів у тому, що вже наступний парламент знову повернеться до теми кримінальної відповідальності за наклеп.

Власне, це відкрито підтвердила одна з головних спікерів у Партії регіонів Олена Бондаренко, яка заявила, що ПР «не дає гарантій» щодо неповернення до даної теми (читай: обов’язково повернеться) і підкреслила, що адміністративної відповідальності за наклеп недостатньо.

Загалом справжню перемогу можуть святкувати якраз однопартійці пані Бондаренко, які використали «війну за наклеп» як мінімум двома способами.

По-перше, було повністю переключено дискурс суспільної уваги. Мовне питання, про яке і так говорили чимдалі менше, після появи законопроекту про наклеп було забуте остаточно. Те ж саме стосується і формування окружних та дільничних виборчих комісій, яке припало якраз на розпал «війни за наклеп». Як наслідок, маніпуляції ПР у виборчкомах, які, за свідченнями численних джерел «Тиждень.ua», дозволили їм сформувати підконтрольну більшість ледь не в кожній комісії, отримали значно менше висвітлення у ЗМІ, ніж мало би бути.

По-друге, влада отримала хороший шанс представити Януковича великим демократом, який прислухається до думки суспільства — на тлі критичної резолюції Сенату США та за кілька тижнів до виборів це особливо актуально.
 

«Тиждень.ua» наводить хронологію «війни за наклеп»

19 липня — реґіонал Віталій Журавський реєструє законопроект № 11013 про кримінальну відповідальність за наклеп та образу.

24 липня — реґіонал Владислав Лук"янов називає законопроект Журавського «його особистою позицією» та запевняє, що ПР не має наміру зазіхати на свободу слова

5 вересня — профільний парламентський комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект Журавського.

6 вересня — Журавський відкликає свій законопроект.

12 вересня — Журавський повторно вносить законопроект під там самим номером, виключивши з нього кримінальну відповідальність за образу, але залишивши покарання за наклеп (тобто, назвавши депутата «ідіотом», у в’язницю не потрапиш, а заявивши, що він вкрав підприємство - цілком).

18 вересня — Верховна Рада 244 голосами ухвалює законопроект Журавського у першому читанні. Опозиція заявляє про «смерть української журналістики», влада запевняє, що готова переробити проект до другого читання.

19 вересня — опозиція обіцяє звернутися до Конституційного Суду щодо закону про наклеп.

19 вересня — ОБСЄ заявляє, що закон про наклеп обмежить свободу ЗМІ в Україні та захистить держслужбовців від критики.

20 вересня — Євросоюз заявляє про негативну оцінку законопроекту Журавського і закликає владу не спішити з його ухваленням.

21 вересня — радник Януковича Ганна Герман заявляє, що президент накладе вето на законопроект про наклеп в разі його ухвалення парламентом.

25–28 вересня — акції протесту українських ЗМІ: низка інтернет-видань виходять з банерами, які засуджують законопроект про наклеп, кілька друкованих ЗМІ виходять з білими обкладинками та першими шпальтами.

25 вересня — Журавський відкликає законопроект про наклеп.

25 вересня — Віце-прем’єр Борис Колесніков називає законопроект про наклеп «цілковитим ідіотизмом».

26 вересня — Янукович заявляє, що задоволений рішенням Журавського про відкликання законопроекту: «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання. Він почув мою точку зору».

28 вересня — нардеп і олігарх Рінат Ахметов заявляє, що він «проти того, щоб журналісти опинилися під тиском і за правду сиділи у в"язниці».

1-2 жовтня — відбуваються вуличні акції протесту журналістів під Верховною Радою. Законопроект про наклеп ставлять на розгляд у другому читанні на 16 жовтня.

2 жовтня — Верховна Рада 349 голосами відхиляє законопроект про наклеп.

tyzhden.ua