(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Договір у сфері житлово-комунальних послуг

  • 08 лютого 2013
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 882
  • Автор: admin
  • 0
У відповідності до ч. 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосунки між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Отже, стосунки між споживачем та виконавцем послуг мають бути виключно договірними, оскільки жодних інших відносин у Законі не наводиться. Таким чином, за відсутністю договору будь-яких зобов’язань виникати не повинно, однак на практиці це далеко не так.
Виникнення договірних відносин є логічним, оскільки відповідно до Закону споживач зобов’язаний укласти договір, підготовлений виконавцем на основі типового договору (Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 N 630, типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету міністрів України від 20.05.2009 N 529).
Зупинюсь на деяких істотних умовах типового договору, які визначені ст. 26 Закону, це вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їхні складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати, порядок перерахунків розміру плати за послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їхньої якості, відповідальність та штрафні санкції за невиконання договору, перелік форс-мажорних обставин та інше. Проте навіть без договору (який практично може бути оформлений датою, що вже минула, включати послуги, яких споживач не потребує, і взагалі вже містити борги) власник залишається споживачем, а борги продовжують рости! Отже, за відсутністю договору повинні виникати лише позадоговірні зобов’язальні відносини. Виникає питання щодо визначення виду таких відносин.
Недоговірні зобов’язання регулюються підрозділом 2 ЦК України та поділяються на: публічна обіцянка винагороди; вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення; рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи; відшкодування шкоди; набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. 
Якщо у вас не укладено договір з комунальними підприємствами, то який же вид недоговірних зобов’язань вони вам надають?
 З огляду на всі ці перераховані види недоговірних зобов’язань та за умови правомірної поведінки власника квартири, між ним та виконавцем, що надає комунальні послуги, можуть виникнути лише відносини щодо вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення, які передбачені главою 79 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. 
 Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про договір. Схваленням може вважатися і сплата суми за новим тарифом без укладення додаткової угоди.
Відповідно ж до статей 1159–1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано, і має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. А у випадку, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.
Ось так. А що у нас виявляється на практиці?
Перш за все власників квартир у багатоквартирних будинках повідомляють шляхом об’яви чи інформації у місцевій газеті, що відповідне комунальне підприємство надає послуги у вказаних будинках та його нові тарифи і всі власники зобов’язані укласти з цим підприємством договори про надання житлово-комунальних послуг. 
У подальшому це підприємство може надсилати договори з нарахованими вже «боргами» (однак дуже часто нові договори з новим переліком послуг та новими тарифами не надсилаються власнику). І, як результат, без договору усі відносини щодо дій однієї особи (комунального підприємства), що здійснюються на користь іншої особи за власною ініціативою (власника), а не у зв’язку з укладенням договору, а також взагалі без будь-якої попередньої вказівки (власника) перекреслюються діями органу місцевого самоврядування та підприємства. При цьому оцінка настання небезпечних наслідків, негайне повідомлення про дії, надання звітів про шкоду не проводиться. Натомість, утворюються «борги» споживачів перед виконавцем. Врешті-решт, справа закінчується або добровільними сплатою та укладенням договорів, або ж судовими процесами. 
Повернемось до Закону: плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 32). У разі відсутності договору вести мову про «плату» неможливо, оскільки існуватимуть витрати (ст. 1160 ЦК України), які власник повинен компенсувати виконавцю (комунальній службі) за виконання недоговірного зобов’язання, однак на практиці цього не робиться і про витрати взагалі не згадується, а нараховується плата за комунальні послуги. 
Виходом з описаної ситуації може бути лише нормальна правозахисна практика, відповідно до якої позовні вимоги та судові рішення мають бути обгрунтованими та законними. Так, якщо укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, то утворюється заборгованість, що стягується відповідно до тарифів, а у разі відсутності договору — витрати на підставі глави 79 ЦК України щодо права на вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення. Таким чином, підвищиться рівень правової культури як громадян, так і комунальних служб, а не відбуватиметься нарахування незрозумілих коштів у вигляді плати за надані (а точніше ненадані) послуги. 
Хочу зазначити, що відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
Далі про житлово-комунальні послуги буде…
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 098-015-99-60
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.