Олекса Кабанов — людина-оркестр

Про мультиінструменталіста Олексу Кабанова, який чудово грає на кобзі і лірі, сарангі і гадулці,  я не знайшла жодної згадки ні в енциклопедії Богдана  Жеплинського «Українські кобзарі, бандуристи, лірники», яка вийшла у Львові 2011 року, ні в електронній «Вікіпедії».  Хоча творчість талановитого митця  заслуговує на ґрунтовне дослідження мистецтвознавцями.

31 січня  музикант-віртуоз, композитор, майстер музичних інструментів, учень Миколи Будника Олексій Кабанов  був гостем Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, що у Києві. Зустріч із справжньою людиною-оркестром організувала старший науковий співробітник музею, бандуристка Тетяна Лобода. 

Олексій Кабанов представив більшість інструментів своєї колекції музичних рукотворів народів світу   різних історичних епох. Він не просто колекціонує, але й виготовляє власноруч рідкісні та старовинні музичні інструменти (цимбали, колісна ліра, сантур, танбур). Музикування талановитого інструменталіста підпорядковане  законам інтонаційно-ладових особливостей етномузики різних народів світу. Авторські композиції  митця розкрили слухачам дивовижну феєрію звуків музичних інструментів України, Індії, Сирії, Болгарії, Іспанії, Шотландії. 

Музикант безмежно закоханий у музичне мистецтво. Він майстерно грає на багатьох струнних, смичкових, духових та перкусійних інструментах, вдаючися до сміливих прийомів поєднання  фольклорних мотивів із ритмо-інтонаційною стилістикою сучасних жанрів і стилів у музиці. Здається, немає музичного інструмента, який не підкорився б сильним пальцям Олексія Кабанова. Обдарований композитор записав 5 музичних альбомів.

Олекса  — учасник багатьох музичних проектів, концертує  разом із симфонічними оркестрами, бере активну участь у театральних виставах. Зокрема, в театрі Івана Франка у 2005 р. відбулася прем’єра спектаклю за сценарієм Гната Хоткевича «Шакунтала», написаним ще у 1930 р. Музичний супровід до вистави створено Олексієм.  

Митець цікаво розповів історію кожного інструменту, пов’язуючи музику  українську і європейську, звернувся до витоків праарійських етносів, демонструючи обізнаність і високу культуру,  розкриваючи акустичні особливості індійського сароду, сирійського уда, турецького сантура.

Початком своєї колекції сам музикант називає поліфонічну ліру, яку виготовив разом із майстром, засновником Київського кобзарського цеху Миколою Будником. За словами Олекси, саме тоді Микола Петрович був у пошуку, працював над реконструкцією стародавніх інструментів: бандури, кобзи, колісної ліри.

Досліджуючи ліру, він зауважив, що у багатьох європейських країнах побутували схожі  інструменти, але різні за розмірами, формою і звучанням. Олекса познайомив слухача із органіструмом, зображення якого зберігає камінна стелла собору Santiago de Compostela (ХІІ ст., Іспанія). Пояснив відмінність між лірами ренесансною і бароковою. «Ліра була призначена для виконання ліричної музики. Ще за часів античної культури був відомий монохорд (інструмент з одним коліщатком і однією струною), який, можливо, і був прародичем колісної ліри.» Майстер розповів про етапи розвитку і  вдосконалення колісної ліри, різновиди якої використовувались у костелах, мандрівними акторами і співцями.

Слухачів полонив глибокий тембр індійського сарангі, давньоруських гусел, задушевна мелодія кобзи, бадьоре звучання українських цимбал, які виготовив музикант разом із Миколою Будником. Цікаво було послухати  уд — музичний інструмент із Сирії, якого справедливо  вважають батьком лютні і родичем гітари.

За  влучною характеристикою  ведучої  вечора Тетяни Лободи, «творча зустріч дозволила поринути в музичний світ Олексія Кабанова, у якому гармонійно співіснують індійська рага, арабський макам, європейська балада кельтів, середньоазійський мугам, українська метелиця. Струни дивовижних рукотворів майстра торкнулися струн нашої душі, спраглої до животворної музики, щоб разом творити Радість, Відкриття, Свято».

Лариса Громадська