Хто відповість за знищення дерев?

Двомісячник благоустрою у Бориспільському районі завершився… спаленими деревами.

Кілька останніх років на Бориспільщині стало нормою прибирати узбіччя доріг навесні за допомогою сірника. Вогонь знищує не лише суху траву і листя, ґрунти, а й дерева. Та цієї весни на узбіччя Бориспіль–Вороньків страшно дивитися. Здається, ніби безжалісна орда пронеслася українськими селами, залишаючи румовища… Десятки осокорів, неподалік Борисполя спиляних, понівечених — наче велетенською смертоносною косою знесено… Ніби сліди війни — чорні згарища і попелища... На окраїні Глибокого спалені горіхи, які кілька років тому у два ряди дбайливо посадили уздовж дороги небайдужі мешканці села… Чиїх рук це справа?..

Обгорілі верби, тополі, осокори так і залишилися неприбраними на випаленій землі, яка вже заростатає зеленою травою, ніби приховуючи сліди злочину. Та не сховати велетенські пеньки, обвуглені дерева, яким залишилося жити зовсім недовго. Деякі з них не зазеленіють вже й нинішнього року… Окрім того, спалені дерева створюють аварійну ситуацію на дорозі, бо падають від невеликого вітру.

А можливо, це не випадковість — знищення саме верб, тополь і осокорів? Адже подібні наступи на дубові гаї упродовж століть відбуваються постійно. Усі ці дерева — українські символи, святині, які трепетно берегли наші Предки, бо мають вони неймовірно цілющі і життєдайні властивості. Навколо дерев у давнину водили хороводи, співали пісень, молилися Рідним Богам, проводили народні обряди… А сьогодні… їх просто безжально знищують… І всі спокійно дивляться на ці жахи війни людини з Природою… 

Верби, тополі, осокори, дуби стали священними для українського народу, їм надають сакрального значення, про них складають міфи і легенди, їх оспівують у народних піснях та думах.

Чи знаєте ви, що у вербі міститься природний анальгін і аспірин? Чай з гілочок верби допомагає при застуді, знижує температуру, знімає головний біль, заспокоює… А чи не головне те, що з верби роблять кобзи і бандури — священні українські музичні інструменти, які в різні часи усілякі заброди намагалися знищити?! А нині, коли воскресли майстри з виготовлення народних інструментів, комусь ріжуть вуха пісні та думи сучасних кобзарів, які пробуджують українців від летаргійного сну? 

Тополя й осокір найкраще очищають повітря від радіації та вихлопних газів. І все то вигадки про алергії і шкідливість тополиного пуху. Чи не менше алергії від медичних препаратів, алкоголю і шкідливого харчування? У народній медицині тополю (бруньки, листочки, кору) використовують для пониження температури тіла, при ревматизмі, подагрі, опіках, для поліпшення росту волосся, при зубному болю, лікуванні кишківника.

Особливо у пошані у наших Пращурів були довговічні дуби-велети, які були аналогами святині (храму). Дуб став символом Роду, Перуна, Сонця. Він символізує мужність, чоловіче начало, витривалість, довголіття, шляхетність, вірність. Дуб споконвіку був оберегом козаків. Наводять наклепи і на дуба, мовляв, енцефалітний кліщ розводиться на ньому. Але це також брехлива пропаганда, оскільки енцефалітних кліщів в Україні не було зареєстровано. Дуб, особливо довголітній, має неймовірні цілющі лікувальні властивості, позитивну оздоровчу енергетику…

Тож, хто понесе відповідальність за знищені дерева? Чому мовчать екологічні і правозахисні організації та партії? Коли ж, нарешті, людство усвідомить, що людина — не володар Природи, а лише її частинка?! І надзвичайно важливо намагатися жити у гармонії із Всесвітом! Бо ж хто ми, люди, без трав і дерев, без квітів і кущів, без тварин і птахів, без річок і лісів, без гір і повітря?.. Чи зможемо вижити без них? Звичайно, ні! Та чи задумуємося, як гарно розквітає Природа, відновлюється флора і фауна у тих, місцях, куди не ступає нога людини? Адже кожна комаха, рослина чи птах живуть за правилами екосистеми, у яку постійно втручається людина, намагаючись підкорити або порушити Закони Природи. Тож, перш ніж називати, наприклад, пташок «брати наші менші», подумайте: хто ж менший насправді?.. 

Лариса ГРОМАДСЬКА. 

Фото автора