Як правильно оформити спадщину
- 04 липня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 829
-
Багато хто в наш час замислюється над тим, як оформити спадщину після смерті близької людини. Переживши важкий стрес, все ж таки не треба втрачати час. Цією статтею я хочу трохи полегшити вирішення питання щодо оформлення спадщини.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Хто ж такі спадкоємці? Це особи, які перебували з покійним у родинних стосунках, або особи, які мають заповіт (у цьому випадку не обов’язково бути родичем померлого).
Нотаріус — єдина особа, яка має право відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину. Відкривається спадкова справа тільки один раз і тільки в одного нотаріуса. Нотаріуса можна вибрати будь-якого за місцем колишнього проживання покійного — чи то державного, чи то приватного.
Термін, відповідно до якого приймається спадщина. Стаття 1270 Цивільного Кодексу України передбачає: «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини». Це означає, що ви повинні подати заяву про прийняття спадщини саме протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не після шести, а саме в період шести місяців з дня смерті! Якщо не подали заяву протягом шести місяців, то вважаєтесь такими, що не прийняли спадщину. Проте дуже багато громадян в силу своєї необізнаності з законом пропускають цей термін, не знаючи в подальшому про наслідки, які можуть настати. Якщо ви пропустили строк, але все ж таки бажаєте прийняти спадщину, то вам необхідно буде звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, але в заяві обов’язково потрібно зазначити поважні причини такого пропуску. Ними можуть бути: хвороба спадкоємця, тривале відрядження, необізнаність особи про наявність спадкового майна тощо. Однак якщо ви були зареєстровані (проживали) з покійним за адресою його реєстрації, то вважаєтесь такими, що прийняли спадщину і в даному випадку доводити причини пропуску не треба, необхідно просто довести факт постійного проживання, пред’явивши довідку про склад сім’ї, прописку.
Особливості успадкування за заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Він має бути посвідчений нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування (наприклад, в сільраді). Заповідач також може без визначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не одержує право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на успадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. У цьому випадку вони успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі успадкування за законом (обов’язкова частка).
Особливості успадкування за законом. Спадкоємці за законом одержують право на успадкування почергово. Встановлені наступні черги успадкування за законом: перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив, та батьки; друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця; четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини; п’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому вони усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Частки у спадщині спадкоємців, за законом, є рівними.
Спадкування може здійснюватися і за правом представлення. Це означає, коли спадкоємець помирає, тоді внуки, правнуки спадкодавця успадковують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Хто ж такі спадкоємці? Це особи, які перебували з покійним у родинних стосунках, або особи, які мають заповіт (у цьому випадку не обов’язково бути родичем померлого).
Нотаріус — єдина особа, яка має право відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину. Відкривається спадкова справа тільки один раз і тільки в одного нотаріуса. Нотаріуса можна вибрати будь-якого за місцем колишнього проживання покійного — чи то державного, чи то приватного.
Термін, відповідно до якого приймається спадщина. Стаття 1270 Цивільного Кодексу України передбачає: «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини». Це означає, що ви повинні подати заяву про прийняття спадщини саме протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не після шести, а саме в період шести місяців з дня смерті! Якщо не подали заяву протягом шести місяців, то вважаєтесь такими, що не прийняли спадщину. Проте дуже багато громадян в силу своєї необізнаності з законом пропускають цей термін, не знаючи в подальшому про наслідки, які можуть настати. Якщо ви пропустили строк, але все ж таки бажаєте прийняти спадщину, то вам необхідно буде звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, але в заяві обов’язково потрібно зазначити поважні причини такого пропуску. Ними можуть бути: хвороба спадкоємця, тривале відрядження, необізнаність особи про наявність спадкового майна тощо. Однак якщо ви були зареєстровані (проживали) з покійним за адресою його реєстрації, то вважаєтесь такими, що прийняли спадщину і в даному випадку доводити причини пропуску не треба, необхідно просто довести факт постійного проживання, пред’явивши довідку про склад сім’ї, прописку.
Особливості успадкування за заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Він має бути посвідчений нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування (наприклад, в сільраді). Заповідач також може без визначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не одержує право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на успадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. У цьому випадку вони успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі успадкування за законом (обов’язкова частка).
Особливості успадкування за законом. Спадкоємці за законом одержують право на успадкування почергово. Встановлені наступні черги успадкування за законом: перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив, та батьки; друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця; четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини; п’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому вони усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Частки у спадщині спадкоємців, за законом, є рівними.
Спадкування може здійснюватися і за правом представлення. Це означає, коли спадкоємець помирає, тоді внуки, правнуки спадкодавця успадковують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-1676875