Від сесії до сесії: зміна формату більшості
- 18 липня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 393
-
Минулого вівторка у сесійній залі міської ради депутати зібралися на чергову сесію.
Розпочав пленарне пленарне засідання секретар міської ради В. Ксьонзенко, який оголосив про вступ до Партії реґіонів депутатів С. Снєжка, О. Дубравського та О. Жука, котрі свого часу були обрані до міськради як представники «Фронту змін». Варто нагадати, що на попередній сесії таке ж «зважене й обдумане» рішення прийняла Т. Ільєнко, що обиралася за списками «Народної партії». Цікаво, якими благами підкріплює владна більшість прийняття таких рішень депутатами-«тушками», що легко змінюють свої погляди і готові зраджувати своїх виборців?
Таким чином ряди реґіоналів поповняються за рахунок перебіжчиків, хоча навряд чи стають від того міцнішими. Адже у їхньому власному середовищі спостерігаються цікаві тенденції, дуже схожі на розкол, спричинений поділом інтересів та сфер впливу. Тож на цій же сесії депутат В. Бистрий оголосив про створення нової депутатської групи «За Бориспіль», до якої також увійшли В. Пилипчук, Г. Петров, Ю. Локайчук, В. Пономаренко, І. Левітас, С. Чемерис, П. Жувак, Ю. Сидоренко, В. Шалімов, М. Костянець, Б. Шапіро, Е. Берестюк, П. Ляшенко та В. Кондратенко. До складу групи увійшли представники Партії реґіонів, УДАРу, Народної партії та позапартійні, дванадцять з п’ятнадцяти членів групи є мажоритарниками. Формально депутати об’єдналися задля ефективної роботи міської ради, взаєморозуміння з усіма політичними партіями і силами. Якими будуть дії і результати цього об’єднання, покаже час.
Досить енергійним виявилося обговорення питання про режим роботи дитячих садків. Проблема виникла через скорочення часу роботи дошкільних установ на півтори години, у результаті чого вихователі зазнали зменшення заробітної плати, котра й без того невелика. Ситуація попередньо обговорювалася на нараді за участю депутатів міської ради, і було вирішено призупинити дію рішення про зміну режиму роботи дитсадків та відпрацювати механізм виплати надбавок і доплат вихователям. На думку депутата І. Петренка, умови оплати праці варто закріпити у колективному трудовому договорі з працівниками дошкільних закладів, щоб права та обов’язки освітян були чітко прописані та застережені.
Наступним резонансним питанням стало обговорення на вимогу депутатів Я. Годунка, Ю. Адамовського, С. Белінського, О. Денисова, В. Шапошнікова та І. Петренка ситуації щодо звільнення під заставу громадянина Азербайджану, що наприкінці травня завдав численних ножових поранень лікарю Бориспільської райлікарні. На запитання депутатів відповідали заступник начальника міліції О. Огорельцев, міжрайонний прокурор М. Ульмер, голова суду С. Вознюк. Склалася прикра ситуація, коли злочинець, випущений під заставу, зник, і його місце перебування змушена встановлювати міліція.
І якщо дії працівників карного розшуку були зрозумілими і не викликали нарікань, то до судді С. Вознюка, який якраз і відпустив підозрюваного під заставу в розмірі 57 000 гривень, виникло чимало запитань. Депутатам було складно усвідомити, як взагалі можна було відпускати громадянина іншої держави, засудженого раніше за розбій, котрий завдав людині тяжких тілесних ушкоджень, що варто було б розцінювати як спробу вбивства. Депутат О. Донченко влучно зазначила, що своїми діями суд фактично надав ліцензію на вбивство українців. Цікаво, чи виявив би азербайджанський суд таку «гуманність» до українця, який напав би з ножем на азербайджанця? Навряд чи… Сподіваємося, що оцінку діям судді надасть кваліфікаційна комісія... Але схоже на те, що в Україні судова система справно працює лише по притягненню до відповідальності українських патріотів, котрі захищають права громади та людей від свавілля владних чиновників та олігархів. Натомість справжніх злочинців відпускають на волю — чинити й далі безкарні злочини…
Обговорення цих питань зайняло стільки часу, що міський голова мусив оголосити коротку перерву перед тим, як приступити до розгляду порядку денного
Далі сесійне засідання тривало у практично звичному режимі, але вкрай довго — майже до шостої години вечора. Серед повсякденних питань життя міста затвердження змін до переліку вулиць та провулків викликало незгоду національно свідомої частини депутатського корпусу. Зокрема, депутат від ВО «Свобода» І. Петренко виступив категорично проти доповнення згаданого переліку провулками Енгельса та Урицького. А й справді, щонайменше дивно, якщо навіть не дико на 22 році Незалежності називати вулиці міста іменами засновника людиноненависницької комуністичної ідеології та його практичного послідовника – керівника Петроградської ЧК. Але, мабуть, більшості депутатів ці персонажі виявилися духовно ближчими, ніж українські герої. Міський голова при цьому опирається на якесь положення, згідно з яким, щоб змінити назву вулиці, потрібно зібрати дві третини підписів жителів. Нещодавно, наприклад, у Луцьку було перейменовано 27 вулиць, що досі носили назви совіцьких часів, і ніхто, крім жменьки прихильників комуністичної ідеології, не відчув незручностей. А у Борисполі людей досі лякають міфічним переоформленням документів та захмарними витратами, яких реально не існує. У разі зміни назви вулиць люди міняють лише штамп реєстрації у паспорті, що коштує пару гривень, решта документів, у тому числі на землю і будинки, залишаються дійсними з додатком копії відповідного рішення міськради, яка надається безкоштовно. Та й потреба щось переоформляти виникає лише при продажу або передачі майна у спадок.
Питання виділення землі внесло у роботу сесії збурення. Керівник новоствореної депутатської групи Володимир Бистрий висунув цілком справедливу і слушну вимогу розглядати виділення земельних ділянок індивідуально, а не списком, як це донедавна практикувала реґіональна більшість. У результаті депутати, попри висновки земельної комісії, відхилили або відклали на доопрацювання чимало земельних питань, щодо яких виникали сумніви у правомірності виділення земельних ділянок.
Розпочав пленарне пленарне засідання секретар міської ради В. Ксьонзенко, який оголосив про вступ до Партії реґіонів депутатів С. Снєжка, О. Дубравського та О. Жука, котрі свого часу були обрані до міськради як представники «Фронту змін». Варто нагадати, що на попередній сесії таке ж «зважене й обдумане» рішення прийняла Т. Ільєнко, що обиралася за списками «Народної партії». Цікаво, якими благами підкріплює владна більшість прийняття таких рішень депутатами-«тушками», що легко змінюють свої погляди і готові зраджувати своїх виборців?
Таким чином ряди реґіоналів поповняються за рахунок перебіжчиків, хоча навряд чи стають від того міцнішими. Адже у їхньому власному середовищі спостерігаються цікаві тенденції, дуже схожі на розкол, спричинений поділом інтересів та сфер впливу. Тож на цій же сесії депутат В. Бистрий оголосив про створення нової депутатської групи «За Бориспіль», до якої також увійшли В. Пилипчук, Г. Петров, Ю. Локайчук, В. Пономаренко, І. Левітас, С. Чемерис, П. Жувак, Ю. Сидоренко, В. Шалімов, М. Костянець, Б. Шапіро, Е. Берестюк, П. Ляшенко та В. Кондратенко. До складу групи увійшли представники Партії реґіонів, УДАРу, Народної партії та позапартійні, дванадцять з п’ятнадцяти членів групи є мажоритарниками. Формально депутати об’єдналися задля ефективної роботи міської ради, взаєморозуміння з усіма політичними партіями і силами. Якими будуть дії і результати цього об’єднання, покаже час.
Досить енергійним виявилося обговорення питання про режим роботи дитячих садків. Проблема виникла через скорочення часу роботи дошкільних установ на півтори години, у результаті чого вихователі зазнали зменшення заробітної плати, котра й без того невелика. Ситуація попередньо обговорювалася на нараді за участю депутатів міської ради, і було вирішено призупинити дію рішення про зміну режиму роботи дитсадків та відпрацювати механізм виплати надбавок і доплат вихователям. На думку депутата І. Петренка, умови оплати праці варто закріпити у колективному трудовому договорі з працівниками дошкільних закладів, щоб права та обов’язки освітян були чітко прописані та застережені.
Наступним резонансним питанням стало обговорення на вимогу депутатів Я. Годунка, Ю. Адамовського, С. Белінського, О. Денисова, В. Шапошнікова та І. Петренка ситуації щодо звільнення під заставу громадянина Азербайджану, що наприкінці травня завдав численних ножових поранень лікарю Бориспільської райлікарні. На запитання депутатів відповідали заступник начальника міліції О. Огорельцев, міжрайонний прокурор М. Ульмер, голова суду С. Вознюк. Склалася прикра ситуація, коли злочинець, випущений під заставу, зник, і його місце перебування змушена встановлювати міліція.
І якщо дії працівників карного розшуку були зрозумілими і не викликали нарікань, то до судді С. Вознюка, який якраз і відпустив підозрюваного під заставу в розмірі 57 000 гривень, виникло чимало запитань. Депутатам було складно усвідомити, як взагалі можна було відпускати громадянина іншої держави, засудженого раніше за розбій, котрий завдав людині тяжких тілесних ушкоджень, що варто було б розцінювати як спробу вбивства. Депутат О. Донченко влучно зазначила, що своїми діями суд фактично надав ліцензію на вбивство українців. Цікаво, чи виявив би азербайджанський суд таку «гуманність» до українця, який напав би з ножем на азербайджанця? Навряд чи… Сподіваємося, що оцінку діям судді надасть кваліфікаційна комісія... Але схоже на те, що в Україні судова система справно працює лише по притягненню до відповідальності українських патріотів, котрі захищають права громади та людей від свавілля владних чиновників та олігархів. Натомість справжніх злочинців відпускають на волю — чинити й далі безкарні злочини…
Обговорення цих питань зайняло стільки часу, що міський голова мусив оголосити коротку перерву перед тим, як приступити до розгляду порядку денного
Далі сесійне засідання тривало у практично звичному режимі, але вкрай довго — майже до шостої години вечора. Серед повсякденних питань життя міста затвердження змін до переліку вулиць та провулків викликало незгоду національно свідомої частини депутатського корпусу. Зокрема, депутат від ВО «Свобода» І. Петренко виступив категорично проти доповнення згаданого переліку провулками Енгельса та Урицького. А й справді, щонайменше дивно, якщо навіть не дико на 22 році Незалежності називати вулиці міста іменами засновника людиноненависницької комуністичної ідеології та його практичного послідовника – керівника Петроградської ЧК. Але, мабуть, більшості депутатів ці персонажі виявилися духовно ближчими, ніж українські герої. Міський голова при цьому опирається на якесь положення, згідно з яким, щоб змінити назву вулиці, потрібно зібрати дві третини підписів жителів. Нещодавно, наприклад, у Луцьку було перейменовано 27 вулиць, що досі носили назви совіцьких часів, і ніхто, крім жменьки прихильників комуністичної ідеології, не відчув незручностей. А у Борисполі людей досі лякають міфічним переоформленням документів та захмарними витратами, яких реально не існує. У разі зміни назви вулиць люди міняють лише штамп реєстрації у паспорті, що коштує пару гривень, решта документів, у тому числі на землю і будинки, залишаються дійсними з додатком копії відповідного рішення міськради, яка надається безкоштовно. Та й потреба щось переоформляти виникає лише при продажу або передачі майна у спадок.
Питання виділення землі внесло у роботу сесії збурення. Керівник новоствореної депутатської групи Володимир Бистрий висунув цілком справедливу і слушну вимогу розглядати виділення земельних ділянок індивідуально, а не списком, як це донедавна практикувала реґіональна більшість. У результаті депутати, попри висновки земельної комісії, відхилили або відклали на доопрацювання чимало земельних питань, щодо яких виникали сумніви у правомірності виділення земельних ділянок.
Ігор ЗАГІДЬКО