Петра Верну вшанували достойно, а народні майстри показали свої роботи
- 29 серпня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 698
-
Цьогоріч 23 серпня стало для Борисполя подвійним святом. Того теплого дня у нашому місті вшанували не лише Державний прапор України, а й заслуженого майстра народної творчості України, різьбяра по дереву Петра Петровича Верну (1876–1966) — на території Бориспільського державного історичного музею в урочистій атмосфері міський голова Анатолій Федорчук та його перший заступник, депутат Київської обласної ради Микола Корнійчук відкрили погруддя видатному землякові.
Свято продовжилося на подвір’ї музею. Тут лунали українські народні та естрадні пісні у виконанні бориспільських співаків, виступали місцеві танцюристи. Свої роботи демонстрували народні умільці. Твори одного з них, а саме заслуженого майстра народної творчості України Анатолія Євлогієва, привернули увагу працівників редакції «Ринку..» чи не найбільше. Тож вирішили з ним поспілкуватися.
— Пане, Анатолію, звідки Ви до нас завітали зі своїми, такими дивовижними дерев’яними витворами?
— Я приїхав із села Стайки Кагарлицького району…— Чи давно Ви займаєтеся таким видом мистецтва, як різьба по дереву?
— Скільки себе пам’ятаю, мабуть, із самого дитинства мені хотілося щось стругати, вирізати, брати до рук дерево та інструменти… І на сьогодні досягнув певних успіхів. Де б я не виставляв свої роботи — усім вони до вподоби. А якщо людям подобається — отже, працюю непогано...— З якими породами дерев Ви працюєте?
— З усіма, які ростуть у нас у селі. Це й вишня, і слива, груша, яблуня… Але потрібно знати, з якою частиною дерева працювати, як її сушити, щоб потім уже оброляти. З яблунею і грушею працювати важче, проте результат унікальний.— Де Ви вже виставляли свої роботи?
— На міжнародних виставках. Мої роботи є в Італії, Німеччині, Канаді — у приватних колекціях.
— Як у Вас виникають такі сюжети і що Вас надихає на творчість?
— Чи продаєте свої роботи?
— Свої твори виготовляю протягом близько року і більше… Наприклад, композицію «Голодомор», яка відображає трагедію українського народу, я виготовляв протягом трьох років і семи місяців. Мені б не хотілося її продавати, бо в неї вкладені моя душа, біль і все те, що я вмію робити з деревом. Працюю щодня щонайменше по чотири години.— Якими інструментами по дереву Ви користуєтеся?
— Хтось колись казав, що нібито мені надсилають інструменти з Японії, які самі за мене все роблять (усміхається). Але, уявіть собі, усі різці виготовляю для себе сам. Коли мені під час служби в армії хотілося різьбити, то доводилося з простого цвяха робити різець, розклепуючи його. Головне — бажання!— Кілька слів про творчі плани…
— Творчих планів надзвичайно багато… Шкода, що людині відводиться небагато життєвого часу, бо ж задумів вистачить і на три людських життя...— Дякую за цікаву бесіду. Бажаю Вам подальших творчих успіх та наснаги!
Цікавився Вадим ШАПОШНІКОВ