Де ж людям шукати сьогодні правди?
- 25 вересня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 494
-
Що вже наробили галасу (і по обласному, й районному радіо, і в усіх газетах писалося) про те, як губернатор та його команда у Борисполі вели виїзний прийом громадян. І всюди на фото щасливі обличчя людей, які потрапили на цей прийом.
Насправді ж, все було набагато простіше. Заздалегідь голова адміністрації А. Гріненко поговорив з кожним, хто має на цьому прийомі ставити запитання і які саме. То ж після такої режисури на прийомі все йшло, як по маслу. До актової зали адміністрації з’їхалася та кількість людей, яку було доведено сільським головам.Проте у керівників області, особливо району, настрій зіпсувався, коли на порозі з’явилася делегація з Дударкова. Це аж ніяк не входило в плани державних мужів. Якісь прості люди, без всяких репетицій і погоджень приїхали на прийом до обласних начальників.
Я, Любов Блиндер, особисто звернулася до прокурора області М. Витязя як до останньої інстанції, яка б поставила крапку в судовій тяганині з Дударківським сільським головою М. Гуральником. Маючи на руках судові рішення на мою користь щодо поновлення на роботі у Дударківській сільській раді, звідки мене М. Гуральник незаконно звільняв у 2008 та 2010 роках, змушена поневірятися по всіх владних кабінетах у пошуках справедливості. Однак районне начальство, прокуратура захищають Гуральника, називаючи його впливовою людиною. Мені ж радять не воювати, бо правди добитися неможливо. У цьому й сама не раз переконувалася, та все ж таки, почувши промову Президента України Віктора Януковича на зустрічі з губернаторами, в якій він чітко поставив завдання місцевим можновладцям, щоб не були байдужими до проблем людей, щоб прислухались і йшли завжди назустріч.
Ось у обласній газеті цитата Президента: «Ви не повинні бути байдужими до людей і завжди прислухатись, завжди йти. Не чекати, коли люди почнуть кричати, а своєчасно приходити і допомагати. Це наша з вами цілодобова робота — від великих проблем, державних, до яких ви повинні мати відношення, до маленьких проблем однієї людини».
Та глава держави мабуть і гадки не має, як же ведуть себе губернатор і його команда з простими, обездоленими людьми. Бо ж на його адміністрацію чиновники відправили справний звіт, що практично всі проблеми у Бориспільському районі вирішено, ще й А. Присяжнюк по радіо обіцяв навідатися, щоб проконтролювати виконання його доручень. Але щораз і в газетах, і по телебаченню наголошується про те, що всі так звані успіхи, покращення нашого життя відбувається завдяки Партії реґіонів, членами якої зобов’язали стати кожного чиновника, вчителя, медика. А сільські голови ще й очолюють сільські осередки, голови рад чи адміністрацій — районні. То ж і галасують на кожному кроці, мовляв, «усе добре в області й районі робиться лише «регіоналами».
Які ж результати такого покращення — відчула на собі не лише від сільського голови М. Гуральника, а й голови РДА А. Гріненка, голови райради В. Байчаса, їхніх заступників, у яких я не раз безрезультатно оббивала пороги. Для них важливіше кругова порука, а люди —ніщо. Переконалася, що й обласний прокурор М. Витязь і А. Присяжнюк вирішили швидко відмахнутися від моїх проблем, запропонувавши чомусь розглянути моє звернення в Києві.
Повіривши їхнім запевненням, приїхала в призначений час. Не буду зупинятися на своїх поневіряннях при отриманні перепустки до А. Присяжнюка, на що пішло близько 2 годин. Проте, зустрівшись з ним у коридорі, довелося вислухати не лише докори на мою адресу, а й слова на захист його соратника М. Гуральника. Бо, за його словами, він і сам так веде себе з підлеглими. І хоч наше спілкування було коротким, я почула стільки образливих слів, що ледве знайшла в собі сили доїхати додому.
Прокурор області навіть не вступав у розмову зі мною, переадресувавши мене до губернатора. То, люди добрі, ви, певно, бачите щодня таке ставлення як не до себе, так до інших. І відчуваєте це «покращення» щоденно. А самі ж допустили таких ґуральників до влади, що тепер ні роботи, ні захисту нема тому, хто потрапив у немилість до сильних цього світу. Сьогодні зі мною так обійшлись, викинувши на вулицю, а завтра на моєму місці може бути кожен. І той, хто служить і прислужує таким начальникам, не може бути впевнений, що завтра його не вишвирнуть на вулицю.
Любов БЛИНДЕР,
мешканка Дударкова