«ЄВРОСТРАШИЛКИ», АБО ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ ПО-РЕГІОНАЛІВСЬКИ

Останній четвер листопада відзначився дещо цікавою і в значній мірі бутафорською подією. Наприкінці робочого дня у залі міської ради на переконливу рекомендацію «згори» було зібрано чи то збори, чи то нараду, чи то взагалі невідомо що. Але, якщо наполегливо «рекомендовано», то хочеш чи не хочеш, а проводити треба… Як завжди, першими «жертвами» таких заходів стали працівники бюджетної сфери, котрі заповнили залу без ознак ентузіазму на обличчях. Підозрюю, що я був одним з небагатьох, хто прийшов туди з цікавості, як на виставу. За столом президії сидів колишній секретар міськради від Партії реґіонів пан Дармостук, а на трибуні вивищувався нинішній секретар міської ради від тієї ж партії Валерій Ксьонзенко. Саме він взяв на себе роль головного оратора і доповідача на тему, яку умовно можна було б назвати «Чому ми не підпишемо асоціації з ЄС».
Із серйозним та зосередженим виглядом пан Ксьонзенко почав наводити арґументи, котрі мали виправдати перед людьми відмову Януковича від підписання договору  про асоціацію з Євросоюзом. Була задіяна ціла наукова база з цифрами можливих втрат нашої економіки від цієї угоди — зростання безробіття, закриття підприємств, зменшення товарообігу і навіть… неможливості вирощувати у своєму підсобному господарстві курей. Бо це, бачите, не відповідає європейським стандартам. Як зрозумілий і близький приклад економічних труднощів, доповідачем згадувалися країни Прибалтики, що тяжко адаптувалися до нормального життя у Європі після десятиліть «щасливого» перебування у «союзі братніх народів» під імперським керівництвом Москви. Але ніхто не сказав, що, попри труднощі, охочих повернутися з Прибалтики на історичну батьківщину чомусь знайшлось небагато навіть серед етнічних росіян.
Слухаючи цю промову, у мене складалося враження, що це просто озвучення примітивних картинок з такими собі «єврострашилками», котрі порозвішував політичний проект Медведчука «Украинский выбор» вздовж наших доріг, яким ще дуже далеко до євростандартів. Вочевидь, колишній керівник адміністрації президента Кучми, автор сумнозвісних цензурних темників для ЗМІ, мільйонер та кум Путіна Віктор Медведчук має свої інтереси у спробі затримати процес відходу України зі сфери впливу Росії. Проявом цих прагнень і стали недолугі картинки, здатні вплинути хіба що на осіб з повною відсутністю мислення. З тих плакатів людей намагаються залякати втратою роботи, ростом цін і навіть одностатевими шлюбами у разі асоціації з ЄС. Кожен може вибрати «страхіття» на свій смак…
Варто зауважити, що пан Ксьонзенко у своєму виступі збоченими стосунками бориспільців все таки не лякав.
Люди все те слухали, інколи чи для годиться, чи куняючи кивали головою, розумніші просто тихенько усміхалися, вочевидь, згадуючи політінформації радянських часів у виконанні  комуністичних парторгів. Як відомо, у ті часи парторги теж жили краще за тих, кому вони читали свої ідеологічні «проповіді». Тож звернемо увагу на те, де і як живе верхівка сьогоднішніх «реґіоналів», так «стурбованих» станом нашої економіки у разі підписання угоди з ЄС.
Не знаю достеменно, що там буде з економікою України у Європі, але постійних «покращень» від уряду Азарова вона реально може не витримати. Втрату робочих місць нам несе сьогодні зовсім не Євросоюз, а «братня» Росія, що проводить політику торгових війн та економічної експансії проти України. Прості робітники, якими на словах так опікуються можновладці з Партії реґіонів, втрачають роботу вже сьогодні, страждають цілі галузі нашої промисловості. Натомість прилавки магазинів завалені російським ширпотребом сумнівної якості, російськими цукерками, пивом та навіть сірниками. Росія веде економічну війну за перетворення нашої держави на колоніальний ринок збуту своїх товарів, а діюча влада тому лише потурає.
Правда, що наша промисловість вимагає модернізації застарілого обладнання, бо за час панування олігархічних владних кланів, замість інвестицій у нове обладнання та технології, з підприємств лише викачували надприбутки, ховаючи гроші в офшорах. Ви не знаєте часом, до якої партії належать ці олігархи?
Поставимо собі й інші запитання. Де вчаться дітки верхівки Партії реґіонів? Може, у Казанському чи Новосибірському університетах Росії? Та ні — вони всі вже давно у Європі та Америці, а турботливі татусі та мамусі звідси лише чималенькі гроші пересилають, щоб улюблені дітки не лякались високих цін. Де мають будинки та маєтки наші можновладці? Теж не у Підмосков’ї, а в Австрії, Греції, Чорногорії, Англії та інших країнах Європи. І уявіть собі: навіть тамтешніх збоченців не бояться… Та й бізнес вони там теж мають, бо краще вкладати гроші в умовах європейської стабільності та законності, створюючи там робочі місця. А де вони лікуються та відпочивають? Теж не у «сонячному» Магадані…
Пани-«реґіонали» та їхні дітки-мажори вже давно живуть за європейськими стандартами навіть в Україні, маючи розкішне житло та дорогі машини. Чи доводилося вам бачити хоча б того ж пана Ксьонзенка за кермом вітчизняної «Таврії» чи совкових «Жигулів»? Такі машини лише для народу! Як і безробіття, злиденні пенсії та мізерні зарплати. Європу з правами і законами вони хочуть залишити собі. А всім іншим що пропонують? Азіатсько-путінський «Рашистан» під конвоєм спецпідрозділів?
«Політінформація» від Партії реґіонів у Бориспільській міськраді тривала недовго. Люди квапилися до своїх родин, думаючи про реалії і навряд чи вірячи у щирість порожніх  слів. Для тих, хто «політики партії» не зрозумів, «роз’яснювальну роботу» наступної ночі у Києві провів кийками «Беркут». Може, це була форма боротьби з «фашизмом» у стилі правлячої партії? Ілюзії та брехня розвіялися остаточно.
Народ відповів Майданом!

Ігор ПЕТРЕНКО,
депутат міської ради від ВО «Свобода»