Пам’яті побратима
- 23 грудня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 535
-
Як важко підібрати слова, коли втрачаєш справжнього друга, духовно близького однодумця та вірного побратима… Кажуть, що всі люди помирають, але не всі живуть. Адже життя стає справжнім лише тоді, коли наповнюється вищим змістом і виходить за рамки буденності.Кілька років тому за покликом душі Петро прийшов до міської організації ВО «Свобода», бо, як він сам говорив, не хотів надалі залишатися просто спостерігачем за подіями у своїй країні. Дуже швидко Петро Волянюк став одним з наших активістів, вірним товаришем, що завжди був готовий прийти на допомогу в будь-якій ситуації. Його щиро поважали і любили, як брата, кожна хвилина спілкування з ним була для нас справжнім святом інтелекту та ерудиції.
Петро мріяв, щоб його сини, якими він так пишався, та майбутні онуки жили у нормальній, цивілізованій, справді вільній Україні. Ця мрія і привела його на Майдан, де 24 листопада він собою захищав молодих студентів — практично дітей — від побоїв озвірілих спецпризначенців. Боротьба на Майдані, боротьба проти свавілля та неправди, боротьба за Україну стали змістом останніх днів його світлого життя…
Його щире серце було сповнене любові до своєї родини, своїх друзів, своєї землі та свого народу. Петро мав рідкісні у сьогоднішньому брутальному світі душевні чоловічі якості — Справедливість, Вірність, Честь, Гідність. Для всіх нас було великою честю перебувати поруч з такою Людиною, бути його друзями та побратимами.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Петра Волянюка, сумуємо та поділяємо біль їхньої непоправної втрати.
Вічна пам’ять тобі, побратиме!
Бориспільська міська та районна організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»