Як вибрати шампанське
- 26 грудня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 675
-
Як каже народна мудрість: «Свято без шампанського — це звичайна пиятика». Справді, без шампанського не обходиться жоден урочистий захід чи веселе свято і, звичайно ж, воно є невід’ємним атрибутом зустрічі Нового року. Більшість відкорковує пляшку цього напою саме один раз на рік — у Новорічну ніч. У магазинах сьогодні представлений великий вибір шампанського. Як же не помилитися і вибрати справжнє?Для початку потрібно розібратися, яке вино можна називати шампанським, а яке ні. Тож шампанським називається тільки ігристе французьке вино, справжня батьківщина якого — Шампань. Багато хто його ніколи не куштував, бо ціна пляшки такого напою досить висока.
Те, що ми звикли вважати шампанським, насправді — просто ігристе вино. Щодо різниці між ними, то не турбуйтеся, якщо купите замість одного інше. Якісне ігристе вино анітрохи не гірше шампанського, і якщо ви і ваші гості не є великими знавцями, то ніхто навіть не відчує між ними різниці. Головне не купити так зване «сатуроване» вино, тобто вино штучно насичене вуглекислим газом, що має простий смак і аромат і короткий час «ігристості» після розливання по келихах.
Любителі домашніх експериментів можуть спробувати виготовити таке «шампанське» самостійно з допомогою звичайного побутового сифона. Більшість споживачів вважають, що усі дешеві ігристі вина саме так і роблять. Однак це не так. Справжнє ігристе вино є сумішшю вин, цукру і дріжджів, але друге бродіння, на відміну від справжнього шампанського, відбувається не в пляшках, а у величезних ємностях з нержавіючої сталі. Процес насичення вина вуглекислим газом активно стимулюється, але газ використовується тільки той, що утворився безпосередньо при бродінні. У результаті виходить ігристе вино, яке більш-менш нагадує класичне, але виготовлене не роками, а протягом кількох тижнів. На жаль, букет цих вин, як би не старалися винороби, залишається помітно простішим, фруктовим.
Тож щоб придбати хороше ігристе вино (або й справжнє шаманське) спершу уважно розглянемо етикетку. Вона повинна бути виконана на гарному папері і правильно приклеєна. На ній повинна бути інформація про виробника, термін придатності та місце розливу ігристого вина. На етикетці вітчизняного вина, виробленого за класичною технологією, обов’язково буде написано «класичне» або «витримане», на імпортному — metodo classico, methode cap classique, або інший подібний напис. Інші написи свідчать про те, що вина походять з ємностей. Але це зовсім не означає, що вони безнадійно погані. Навпаки, багато зразків вин цієї категорії широко відомі своєю високою якістю. В основному це вина, вироблені безпосередньо в реґіонах вирощування винограду: на півдні Росії, в Криму, а також в Італії, Франції, інших виноробних країнах. У складі хорошого шампанського не повинно бути ароматизаторів та інших добавок. Напис «газоване вино» чи «сауроване вино» (Spumante, Asti Mondono) означає, що напій не піддавався бродінню — вуглекислим газом його насичували штучно. Зрозуміло, що це не справжнє шампанське: його бульбашки виходять через 10–20 хвилин, хоча в хорошому напої вони зберігаються до 24-х годин.
Пляшки для шампанського виробляються тільки із затемненого скла, оскільки при контакті з сонячним світлом напій втрачає свої смакові якості і стає гірким. Світла пляшка явно вказує на низьку якість напою. Осаду на дні не повинно бути в будь-якому випадку.
Краще вибирати шампанське, закупорене корковою пробкою. Пластмасова пробка використовується тільки в ігристих винах низької та середньої якості.
Щоб напій не зіпсувався, магазин повинен дотримуватися умов зберігання шампанського, тобто стежити за температурним режимом, вологістю, положенням пляшки, світлом і т. д. Але так відбувається далеко не завжди. При неправильному зберіганні в магазині, навіть якісний напій може стати непридатним до вживання.
Якісне шампанське має дуже складний і тонкий букет, де можуть бути присутніми запахи квітів, прянощів, фруктів, ягід тощо. Якщо в шампанському відчувається запах спирту і дріжджів, то перед вами вино сумнівної якості. Обов’язково зверніть увагу на колір вина. Шампанське не буває червоним: розчинена у вині вуглекислота давала б неприємні смакові поєднання з танинами, в значних кількостях присутніми в таких винах. Воно може бути тільки білим або рожевим, однак останнє є справжнім раритетом: на нього припадає близько 1 % виробництва. Смак рожевого шампанського (на його етикетці є напис «rose»), як правило, більш «щільний», але при цьому він далеко не завжди поступається білому в витонченості.
Усе шампанське, яке у нас прийнято називати «червоним» — це ігристе вино, виготовлене за технологією, яка відрізняється від технології виготовлення шампанського. Крім того, корисно буде знати, що за вмістом цукру шампанське поділяється на 6 категорій (відповідний напис обов’язково вказаний на етикетці). Це може бути extra-brut або ultra-brut (менше 6 грамів на літр); brut (менше 15 грамів на літр); extra-sec або extra-dry (12–20 грамів на літр); sec або dry (17–35 грамів на літр); demi-sec або semi-dry (33–55 грамів на літр), doux або sweet (понад 50 грамів на літр).
Основний принцип хорошого шампанського полягає в тому, що чим більше в ньому цукру, тим нижчий сорт. До того ж напій поєднується зі святковими стравами набагато краще, якщо вміст цукру в ньому мінімальний. Саме тому справжні цінителі шипучого напою надають перевагу брюту — вину, в яке майже не додається цукор. Винороби вважають, що саме ця марка шампанського має найбільш насичений смак, хоча для багатьох воно може здатися занадто кислим. Тим, хто вживає напій від випадку до випадку, краще зупинитися на солодких або напівсолодких сортах напою.
Якісне шампанське чи ігристе вино повинно бути абсолютно чистим і прозорим, мати живий блиск, приємний колір; при розливанні по келихах піна в них має бути легкою і при осіданні залишати на стінках сліди, які називають «французьким намистом». Бульбашки напою повинні «грати» і в ідеалі мати однаковий маленький розмір.
Володимир ПЕТРЕНКО