Анатолій ПОНОМАРЕНКО: «Україну потрібно представляти красиво!»
- 07 квітня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 337
-
<strong><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2014/4/419/4/011.jpg" style="width: 200px; height: 308px; margin: 10px; border-width: 1px; border-style: solid; float: left;" />Саме так — красиво — і представили Україну наші земляки в особі ансамблевої групи хору народної пісні «Терниця», що діє при міському КМК «Академ», виступивши з концертами в естонських містах Раквере й Таллін. Не так давно згаданий колектив народної пісні приїздив до відомої прибалтійської країни на запрошення Конґресу українців Естонії на заходи, присвячені 200-літтю Тараса Шевченка та 10-ій річниці постання місцевого українського земляцтва «Барвінок». Тож докладніше про це — наша розмова з художнім керівником «Терниці» Анатолієм ПОНОМАРЕНКОМ.</strong><br />
<br />
<strong><em>— Пане Анатолію, в яких днях «Терниця» перебувала в Естонії, як вас прийняли і де ви проживали?</em></strong><br />
— Ми були в Естонії з 7 по 9 березня, тобто під час шевченківських днів. Прийняли нас дуже добре. Проживали в гуртожитку в місті Раквере, тут же нас годували в їдальні… Окрім того, проживання й екскурсії до музеїв оплачувала естонська сторона, тобто українці Естонії. Тож висловлюємо щиру подяку нашим зарубіжним братам.<br />
<em><strong>— Відомо, що Ви тривалий час шукали кошти на цю поїздку. Як вдалося вирішити фінансове питання?</strong></em><br />
— Справді, вирішити це питання було нелегко. В останній момент пішло нам назустріч Київське обласне управління культури, проте автоперевізник, з яким було укладено угоду, захотів готівку і відразу. Тому довелося позичати, щоб розплатитися з перевізником. А тепер чекаємо, коли кошти за перевезення надійдуть нам з облуправління через того ж перевізника. Втім, сувеніри, короваї для естонців ми купували за свої гроші. Власним коштом довелося переробляти взуття для хористів, купувати для басів і тенорів штани, реставрувати баян; другий комплект костюмів брали в оренду…<br />
<strong><em>— Де саме ви концертували?</em></strong><br />
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2014/4/419/4/012.jpg" style="margin: 10px; width: 800px; height: 331px; float: right; border-width: 1px; border-style: solid;" />— 8 березня ми виступили у Будинку культури міста Раквере. Концерт був присвячений 10-річчю українського земляцтва «Барвінок». Окрім нас, у концерті брали участь й інші творчі колективи, що діють Естонії. Це українські ансамблі «Відлуння» з Талліна та «Калина» з Нарви, місцевий «Барвінок», естонський та фіноугорський ансамблі з Раквере і навіть російський ансамбль з міста Кунда.<br />
А 9 березня на нас чекала сцена у Талліні — у Культурному центрі «Ліндаківі». У концерті, присвяченому 200-літтю Тараса Шевченка, взяли участь також естонські співаки й виконавці Конґресу українців Естонії.<br />
В обох містах нас сприймали дуже тепло. Коли виконували пісню «Реве та стогне…», всі вставали. Сприйняття цієї пісні стоячи вже стало традицією вираження поваги до творчості Великого Кобзаря. При цьому вставали не лише наші діаспоряни, а й етнічні естонці. Хоча українців в Естонії чимало.<br />
<strong><em><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2014/4/419/4/013.jpg" style="width: 450px; height: 603px; margin: 10px; border-width: 1px; border-style: solid; float: right;" />— Це був перший виїзд «Терниці» за кордон?Які у вас враження від поїздки до Естонії?</em></strong><br />
— Так, перший. Нам Естонія дуже сподобалася, насамперед своєю чистотою, гостинністю, приязністю. Це справжня європейська країна. Для естонських українців ми були найріднішими гостями. Тож учасники «Терниці» дуже старалися… Конґрес українців Естонії нам вручив Подяку «за зміцнення естонсько-українських культурних відносин». Нас запрошують туди приїхати ще й влітку.<br />
<em><strong>— Що наштовхнуло Вас іти шляхом хорового мистецтва?</strong></em><br />
— Цей вид музичного мистецтва живе у моїй душі. Бо ще з дитинства вслухався в українську народну пісню, яку виконували наші бабусі й дідусі. Бува, як заспівають, то аж мороз по шкірі… Звісно, можна вчитися співати, скільки завгодно, але якщо ти ніколи не чув народної пісні в її природному середовищі, ти ніколи не відчуєш її справжньої краси, її колориту. Тож, на мою думку, щоб займатися пісенною хоровою творчістю, потрібно мати генетичну відповідність.<br />
<em><strong>— Які ваші мрії?</strong></em><br />
— Мрії? Хотілося, щоб колектив не страждав від відсутності пристойного одягу, тобто концертних костюмів. Мрію про оркестрову групу при хоровому колективі. Щоб з’явилося хоч якесь фінансове заохочення для учасників хору, бо працювати зараз на голому ентузіазмі дуже тяжко, тим більше — утримувати такий колектив. Мрію створити колектив, не гірший за відомий Кубанський козачий хор. Зрозуміло, для цього необхідно змінювати підхід до роботи і ставлення до українського народного хору. Дбати за його омолодження, а це, перш за все, наявність дитячої групи при колективі. Бо старі відходять, а молоді немає. На будь-якій ділянці роботи повинні працювати професіонали, а Україну потрібно представляти красиво!<br />
<strong><em>— Дякую за цікаву розмову. Від себе побажаю, щоб Ви і Ваші вихованці трималися одне за одного і були оптимістами!</em></strong>
<p style="text-align: right;">
Розмовляв<br />
<strong>Вадим ШАПОШНІКОВ</strong></p>
<p style="text-align: center;">
<strong>Довідка</strong></p>
<p>
<em>Анатолій Миколайович Пономаренко народився у Шостці Сумської області у 1963 році. Закінчив музичну школу по класу баяна, Сумське музичне училище за спеціальністю «викладач музичної школи», Київський державний інститут культури за спеціальністю «диригент оркестру народних інструментів». У галузі культури працює все життя.<br />
У Борисполі став працювати з 1988 року, створивши перший хоровий колектив «Терниця» при «Бориспільсільбуді». Тут же була створена і хорова дитяча група. Свого часу цей колектив зайняв перше місце у конкурсі «Онуки полянські», що проходив у Великій Олександрівці. А сучасна «Терниця» існує вже сім років, і нині готова радо приймати до свого гурту нових учасників, хто має музичний слух, співочий голос та небайдужий до долі української народної пісні. Контактний телефон: 097-388-53-85.</em></p>