Бориспільський розвідник Михайло Литовка
- 03 липня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 320
Михайло Кирилович Литовка народився і жив у Борисполі на Груздивці (нині — вулиця Шевченка). Його батько працював на залізничному вокзалі, був чесним трудівником. А маму звали Надежда — привітна, гостинна жінка. Була у Михайла і сестра Люба…
Наша бабуся (мамина мама, прізвище Деркач) була родичкою родини Литовок, і нас малих (я 1929 р. н., а брат — 1926 р. н.) до війни брала із собою до них у гості.
Люба і Михайло були старшими за нас. Михайло займався в авіамодельному гуртку. У дворі у них була чимала модель літака. Яка ж це для нас була радість бачити і милуватися цією моделлю!..
І гримнула війна, страшна і грозова… Михайло Литовка пішов на фронт. І не було від нього листів. Його мати за ним переживала і в церкву молебні слала, щоб помолитися за «блуждающого» сина Михайла…
Після війни я зустрівся раз із Михайлом Кириловичем. Розказував він мені, як йому підібрали команду з німецьких полонених-антифашистів. І закинули їх літаком у тил ворога — до Балтійського моря у місто Ригу. Як приходили туди німецькі кораблі, вони сповіщали по рації нашим військам. Тоді радянська авіація прилітала і бомбила ворожі кораблі.
Хотілося б більше дізнатися про воєнну путь Михайла Литовки. Він був хрещеником нашій матері…
Велика шана і дяка ветеранам війни. Пухом земля полеглим за нашу Вітчизну. Царство їм небесне.
Наша бабуся (мамина мама, прізвище Деркач) була родичкою родини Литовок, і нас малих (я 1929 р. н., а брат — 1926 р. н.) до війни брала із собою до них у гості.
Люба і Михайло були старшими за нас. Михайло займався в авіамодельному гуртку. У дворі у них була чимала модель літака. Яка ж це для нас була радість бачити і милуватися цією моделлю!..
І гримнула війна, страшна і грозова… Михайло Литовка пішов на фронт. І не було від нього листів. Його мати за ним переживала і в церкву молебні слала, щоб помолитися за «блуждающого» сина Михайла…
Після війни я зустрівся раз із Михайлом Кириловичем. Розказував він мені, як йому підібрали команду з німецьких полонених-антифашистів. І закинули їх літаком у тил ворога — до Балтійського моря у місто Ригу. Як приходили туди німецькі кораблі, вони сповіщали по рації нашим військам. Тоді радянська авіація прилітала і бомбила ворожі кораблі.
Хотілося б більше дізнатися про воєнну путь Михайла Литовки. Він був хрещеником нашій матері…
Велика шана і дяка ветеранам війни. Пухом земля полеглим за нашу Вітчизну. Царство їм небесне.
Олександр КОТКО,
мешканець Борисполя