«Ми вірні онуки Дажбожі!»
- 05 березня 2015
- Відгуків: 0
- Переглядів: 318
-
Таку назву носив музично-літературиний вечір, який відбувся минулого четверга у Бориспільській міській бібліотеці, присвячений презентації рідновірських видань та нової поетичної збірки Руслана Морозовського «Вогнем і кайлом».Мистецький вечір викликав у присутніх жвавий інтерес, адже на Бориспільщині саме такий відбувався вперше. Ініціаторами та організаторами заходу були депутати Бориспільської міської ради від ВО «Свобода» Вадим Шапошніков та Ігор Петренко, а директор бібліотеки Жанна Кручиніна охоче відгукнулася на їхню пропозицію провести зустріч з відомим поетом саме в стінах читацької альма-матер.
Особливістю цього музично-літературного вечора було те, що Вадим Шапошніков виявився не лише ініціатором його проведення, а й виступив ведучим цього заходу і виконавцем у супроводі гітари найпопулярніших віршів поета, які «свободівець» поклав на музику.
— Не можу передати тих хвилюючих відчуттів, коли проводиш захід поруч зі своїм улюбленим поетом, — поділився враженнями після презентації депутат. — Вважаю за велике щастя співпрацювати з живим класиком сучасної української поезії…
У своєму вступному слові ведучий провів паралелі з українською праминувшиною і нагадав присутнім про рідне духовне коріння, яке тягнеться ще з дохристиянських часів. Коротко розповів про сучасне відродження світогляду язичницьких Предків українців, яке нині здійснює Об’єднання рідновірів України, та ознайомив з його виданнями, як от журнал «Сварог», відновлений язичницький календар «Коло Свароже» та духовний часопис української молоді «За Рідну Віру!», що видає Бориспільська громада Українських рідновірів «Поляни». Тож тепер і збірка поезій Р. Морозовського, і примірники вказаних журналу, календаря, а також підшивка духовного часопису будуть у розпорядженні бібліотеки, оскільки були урочисто передані особисто в руки директора цього закладу.
Проте головним героєм вечора був поет і його творчі доробки. Ще з початку 1990-х років Руслан Морозовський — серед рідновірів — онуків Дажбожих. Його відхрищення й посвячення в Українську рідну віру в Київській громаді українських язичників «Православ’я» дали творче натхнення писати во славу Рідних Богів. Такими є «Сонет Рідновіра», «Професору Шаяну», «Зоряні мости», «Розгнівано полян», «За духовний суверенітет», «Приходь, княже!» та інші. Його поезія часто прикрашає рубрику «Велесич» у журналі «Сварог» та майже кожний випуск газети «За Рідну Віру!». Він хоче до кожного українського серця донести ту болючу Правду про зраду Рідних Богів, щоб воскресити прагнення відродити Рідну віру знову. Сам поет вірить у неминуче повернення Богів на рідну землю.
Є у Руслана Морозовського і лірика. Її небагато, але є. Наприклад, вірш «Горобина ніч», де поетичний образ горобинового намиста переплітається з дівочим коханням, якому поет творить щиру молитву: «Боже, ради усього святого, Без любові не дай нам пропасти!». Однак і тема кохання у пана Руслана нерозривно поєднана з любов’ю до рідного народу, як у вірші «Любіть українців», що вже став піснею. «Українки, любіть українців і лише українців родіть! — закликає поет.
Р. Морозовський відверто висловлює своє ставлення і до расових проблем (вірш «Поклик раси»), і долі українських дівчат, які з України потрапляють до інших країн сексуальне рабство («Роксолана») і навіть демографічних питань («Відповідь демографам»), чітко вказуючи на причини цих явищ. Така громадянська позиція засвідчує виняткову рису особистості поета, а саме — сувору чоловічу мужність, уміння відверто дивитися правді у вічі, щоб поборювати ті негативні прояви рабського мислення, які були нав’язані нашим слов’янським Предкам тисячоліття тому. Ми не раби божі — ми онуки Дажбожі! — головна ідея, яка пронизує всю творчість Руслана Морозовського.
Захід завершився прем’єрою нової пісні на слова пана Руслана під назвою «Славень рідновірів», яку виконав автор музики Вадим Шапошніков.
Приєднуйся, юний соколе,
У силу народу повір.
Ніколи, ніколи, ніколи
Не буде рабом рідновір! —
В. ОШУМОК