Заява Київської обласної організації ВО «Свобода»

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. на території всієї держави проводиться робота з популяризації цієї ініціативи, розповсюджуються інфографіки та схеми, які начебто доводять користь та необхідність підтримки дій влади. Київського обласною організацією ВО «Свобода» також було проведено аналіз цього закону та його наслідків. Вважаємо за необхідне заявити наступне.

Законом передбачаються певні механізми об’єднання громад з метою покращення якості та доступності публічних послуг, котрі не можуть бути гіршими ніж до об’єднання (ст. 4 ч 5). Однак при цьому вичерпний перелік чинників, які мають враховуватися при прийнятті таких рішень, розрахунок залежності соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади від визначених пунктом 4 чинників, критерії оцінювання якості та доступності надання «публічних» послуг як в існуючих територіальних громадах, так і (потенційно) в об’єднаній територіальній громаді, а також механізм запровадження зазначених умов проектом не визначається.

Виникає запитання: хто насправді буде ініціатором процесу при фізичній неможливості сільських рад, громад, міських рад мотивувати свої дії в цьому напрямку. На сьогодні інтенсивно ведеться підготовка до впровадження механізму адміністративного тиску, який буде полягати в тому, що села, котрі не погодилися на «добровільне» об’єднання, позбавлятимуться всіх субвенцій та будуть зазнавати фінансового тиску.

Ідея об’єднання громад дасть позитивний результат тільки за певних умов, таких як розширення повноважень громад в розпорядженні локальним ресурсом, повноцінного впливу громад на місцеві представництва міністерств, законна можливість впливу на підприємства, розташовані на території відповідних громад, збільшення ступеню незалежності від центральних органів виконавчої влади, прозорості місцевої влади та зрозумілого механізму впливу населення на органи місцевої влади. Такий підхід в середньостроковій перспективі може трансформувати громади в самодостатні територіальні одиниці, тим самим підвищивши місцеві соціальні стандарти і, як наслідок, зміцнивши державу загалом. За такої концепції можливо провести роз’яснення серед населення та впровадити зміни з мінімальним соціальним опором.

Натомість нам пропонують закон, який суперечить Конституції та не відповідає принципам законотворчості про що чітко вказано у висновках Головного науково-експертного управління:

«Звертаємо увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Регламенту Верховної Ради України наявність у положеннях проекту приписів, які суперечать Конституції України, є підставою для його повернення без включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні»;

Головного юридичного управління:

«Ні Конституція України, ні закони України не передбачають можливість здійснення превентивного контролю (перевірки, експертизи тощо) проектів рішень органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб з боку органів виконавчої влади та затвердження ними таких проектів».

Зауваження відповідних управлінь не були враховані, хоча розроблені ще в 2014 р.

Також замовчується той факт, що старости не зможуть повноцінно відстоювати інтереси частини об’єднаних громад, тому що матимуть лише один голос на виконкомі та будуть матеріально залежними від керівництва громад.

Тези закону про покращення надання адміністративних послуг також є вкрай сумнівними, адже, згідно зі статистичними даними, 12 % населення села перебуває на відстані понад 5 км від центрів надання адмінпослуг, решта — на відстані від 3 до 10 км. Віддаленість певних населених пунктів та фактичний стан доріг, особливо взимку, не сприяють забезпеченню 30-хвилинної доступності до органів управління, оперативної реакції пожежників, міліції та швидкої допомоги.

Резюмуючи, зазначаємо. Закон в такій редакції не ініціює процесів, спрямованих на поліпшення соціального стану населення, підвищення матеріального забезпечення, а, навпаки, може призвести до остаточного занепаду українського села. Змушування громад за допомогою адмінресурсу та шантажу до формального об’єднання за допомогою цього Закону є не що інше, як намагання змінити адміністративно-територіальний устрій України без широкого обговорення та змін до Конституції України. Такі спроби, на нашу думку, є антиконституційними та антинародними і можуть викликати загострення і так вкрай складної суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в державі.

 

Комітет Київської обласної організації ВО «Свобода»