Декомунізація: з чого почати?

Нещодавно у Києві у клубі «Наш формат» відбулася дискусія на тему «Декомунізація: з чого почати?». У події взяли участь викладачі, історики, громадські активісти та журналісти. Модератором зустрічі виступив Андрій Куликов, журналіст, медіа-експерт, ведучий програми «Свобода слова». 

Депортація кримських татар — головна тема дискусії

Декомунізацію в Україні потрібно починати з розповіді про депортацію кримських татар, переконані експерти. Учасники обговорили тему депортації кримських татар 1944 року і подання інформації про кримських татар за радянських часів, а також формування громадського погляду на кримськотатарський народ і варіанти розвінчання радянських міфів про татар на сучасному етапі.

Основні претензії доповідачів — недостатній обсяг інформації про кримських татар у сучасних шкільних і вишівських підручниках історії, відсутність позитивної інформації про досягнення кримських татар, мистецтво та культуру народу.

Також активно обговорювали сьогоднішнє прагнення України до декомунізації і становище Криму, де нині «відроджується радянська епоха».

«Дуже страшно, що Крим і кримські татари опинилися в такій ситуації. За багато років я відчуваю таку безвихідь і не бачу виходу для нинішнього покоління кримських татар: ні для молоді, ні для представників мого покоління», — поділилася думкою про відродження комунізму в Криму історик, публіцист, кандидат політичних наук Гульнара Бекірова.

Кожен зі спікерів висловив свою думку щодо подання інформації про кримськотатарський народ у період епохи СРСР, висловив свій погляд на можливість збалансованої подачі інформації щодо кримських татар.

Учасники дискусії зійшлися на тому, що процес декомунізації «необхідно було починати набагато раніше». На їхню думку, зараз потрібно вживати «стрімких» заходів, у тому числі, вкрай необхідне реформування в системі освіти і формування поглядів на події депортації кримських татар 1944 року, а також засудження комуністичного тоталітарного режиму.

Декомунізація — система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямована на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння правлячих комуністичних режимів. Тож саме одним із таких заходів в українському освітньому процесі має стати поінформованість про депортацію кримських народів із Криму.

У Крим повернувся комуністичний режим

«Чому депортація? Тому що це замовчувалося в плані оцінки комуністичного режиму. Ми ж як і раніше вважаємо, що у радянському союзі не все було погано. Були піонерські табори, а тепер подивіться — сьогодні ці галстуки зав’язують у Донецьку. Була чудова медицина, тільки всі помирали від неї. Тобто, якщо ми починаємо тему депортації, то ми повинні почати тему засудження раз і назавжди радянського режиму, чітко та зрозуміло, як це було зроблено на Нюрнберзькому процесі щодо нацизму. І це має стати нормою. Друге питання: чому право на пам’ять забрали у кримських татар? Бо вони пам’ятають про цей режим правду і тому сьогодні провести там ці пам’ятні заходи не можна, бо вони пам’ятають, що таке комуністичний режим, а ми не пам’ятаємо.... Ми зіткнулись сьогодні з тим, що радянська ідеологія була, є та, не дай Бог, буде. А європейської ідеології чи європейських цінностей, які базуються на правах людини, які базуються на забороні дискримінації, у нас немає, і ми не збираємося її транслювати... Все дуже погано... у нас з вами практично немає часу», — наголосила Валентина Потапова, заступниця голови Центру громадянської просвіти «Альменда», організаторка Всеукраїнського конкурсу розробок уроків «18.05. Право на пам’ять».

Гульнара Бекірова, кримський історик, публіцист, кандидат політичних наук: «Протягом останнього року кримські татари кожного ранку починали з питання — кого сьогодні заарештували, до кого сьогодні прийшли з обшуком. Декомунізація — для Криму... на жаль, комунізм — це те, що повернулося сьогодні.»

Марина Будзар, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України у Київському університеті імені Бориса Грінченка: «Я впевнена, що цей процес буде відбуватися дуже болісно... Проект зі створення «нової людини» гомосовєтікус — радянської людини або «совка» здійснився. І зараз ми пожинаємо у всіх формах реалізацію цього проекту. Тому декомунізація буде йти дуже складно, дуже болісно і матиме опір…».

У школах вивчатимуть татарську літературу

«Люди не мають забувати свою мову, свою культуру, але це можливо лише в умовах систематичного вивчення. Міністр освіти наполіг і це дуже хороша ідея: зараз буде розглянуте питання, аби всі учні загальноосвітніх закладів вивчали кращі зразки кримськотатарської літератури, тобто ми хочемо інтеґрувати це в курси української літератури та світової літератури. Ці питання необхідно продумати і доопрацювати», — наводить приклад прагнення української освіти до відновлення балансу інформації Юрій Кононенко, директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти України.

Порушувалося питання дискредитації не лише татар, а й інших народів, які населяють Україну, щодо вихідних на релігійні свята. Адже мусульмани мають свої традиційні свята, католики, рідновіри-язичники — зовсім інші, то чому відпочивати вони мають лише на вихідні православних християн?.. 

Як захистити українців в Україні?

Хтось із учасників диспуту зауважив, що не варто говорити про депортацію лише кримських татар. Адже за комуністичного режиму були масові виселення українців і поляків із Західної України, «переселення в Сибір» зазнали українці Донбасу і східної України, на місце яких завозили росіян… Але прикро, що ніхто і не згадав про захист українців-патріотів, які нині залишилися на окупованих територіях… 

Тож сьогодні те, що відбувається у Криму і на Донбасі, це наслідок того, що за 23 роки в нашій державі не була розпочата декомунізація. Україна надто запізнилась із цим процесом, і якщо проводити «дерадянізацію» зараз, то потрібно поспішати, наголошують експерти.

Лариса ГРОМАДСЬКА.

Фото автора