ІІ-ий фестиваль «Козацька Варта» відбувся у Борисполі

Місто майстрів і дитячі забави, майстер-класи з народних ремесел та здорове харчування, спілкування з цікавими людьми і школа любителів мандрів, українські пісні і пізнавальні зустрічі радо вітали бориспільців і гостей міста. У самому центрі Борисполя розгорнулася казкова країна мрій, де можна було побачити коваля і гончара, зробити власноруч ляльку або намалювати картину, навчитися випікати бездріжджовий хліб, послухати справжніх кобзарів, поспілкуватися біля вогнища з друзями, постріляти з лука тощо. 

 

Другий рік поспіль у Борисполі фестиваль проходив під гаслом «Козацькому роду нема переводу». Культурно-мистецький захід вийшов далеко за рамки міста, адже учасники і гості були з різних куточків України. 

Директор фестивалю, мешканка міста Людмила Кущ розповідає, що організатором виступила сама громада. Першими ідею проведення козацького свята підтримали полк «Чорні запорожці», які символічно з тулумбасом відкривають фестиваль, а також відомий кобзар, педагог Василь (Живосил) Лютий, автор «Меч Арея» — пісні, яка на Майдані і нинішній війні на Донбасі стала однією з тих, що піднімає дух воїнам. Окрім того, цього року на свято завітав кобзар, заслужений артист України Тарас Силенко. 

На відкритті фестивалю був міський голова Анатолій Федорчук із своїми заступниками. Бориспільська влада надала сцену для концертів і обіцяла підтримати мистецький проект і наступного року. 

На центральній сцені виступали хорові і танцювальні колективи, солісти і декламатори не лише з Борисполя і навколишніх сіл (Воронькова, Головурова, Кийлова, Вишеньок, Великої Олександрівки), а й з Києва, Києво-Святошинського району, Кіровоградської, Полтавської областей. 

Такого розмаїття вишиванок, як у ці дні, у Борисполі можна зустріти хіба на День міста. На свято приходили цілими родинами, щоб поспілкуватися з друзями і побути в українському середовищі. Особливо цікаво було дітям! На них чекало ціле місто дитячих забав, де вони, незалежно від віку, грали в рухомі та інтелектуальні ігри, ліпили з пластиліну і малювали, танцювали і гралися на соломі… Знайома розповіла, що її троє онуків-дошкільнят, повернувшись додому, запитали: «А на наступні вихідні ми знову підемо на «Козацьку варту»?»

«Приємно, що до організації фестивалю долучилися мешканці сіл Бориспільщини. Хотілося б подякувати нашим волонтерам, кухарям на чолі із Надією Олександрівною Щегель, — ділиться Людмила Кущ. — Ми прагнемо показати, що відпочивати з родиною, друзями можна без дорогих шоу і спиртних напоїв. А гарний настрій можна отримати від спілкування у колі однодумців.»

Велику площу займала виставка-ярмарок народних ремесел — справжнє «Місто майстрів». Свої вироби демонстрували митці з Київщини (Бориспільський, Переяслав-Хмельницький райони), Черкащини, Чернігівщини, Полтавщини, Кіровоградщини, Києва, Коломиї… «Приємно те, що майстри безкоштовно ділилися своїми вміннями, давали майстер-класи з ковальства, гончарства, петриківського розпису, ляльки-мотанки, з давнього малюнку на воді «ебру», килимного ткацтва, трипільської кераміки, текстильної іграшки, витинанки, — розповіла організатор виставки майстрів Олена Кравчун. — Звичайно, підвела погода, можливо була недостатня реклама. Але свято вдалося на славу!»

Володимир Чекулай, один із співорганізаторів фестивалю, звернув увагу, що такі заходи об’єднують не лише окремі родини, показують, як можна культурно і з користю відпочивати, а й гуртують громаду небайдужих українців.

Цікавим і пізнавальним був майданчик «Територія здоров’я», на якому знайомили з практиками оздоровлення душі і тіла, давали рекомендації, як гармонізувати свій внутрішній світ і змінити на краще довкілля. Майданчик «Живиця» зацікавив прихильників здорового харчування, тут навчали випікати «живий хліб», готувати трав’яні чаї та інші страви традиційної української кухні. У проведенні фестивалю активну участь взяли спортивно-патріотичні клуби «Ратоборець» і «Боривітер», туристичні організації міста. А творча майстерня «Пепса», навколо якої і вирував фестиваль, надала можливість усім бажаючим спробувати себе в якості художника: на великому полотні, де зображено лелеку, що летить над містом, кожен міг домалювати щось своє.

За словами організаторів, створити постійно діючий дитячий козацький табір сьогодні немає коштів. Та виникла ідея почати з організації одноденних заходів, козацьких гартів, туристичних шкіл виживання, спортивно-оздоровчих акцій.

«Нам треба виховувати вільну людину, творця, а не споживача, яким легко маніпулювати і якого легко одурити. Ми маємо творити своє життя! І саме такі мистецькі проекти, де можна отримати знання і досвід повинні згуртувати громаду,» — наголосив художник, краєзнавець Сергій Кравчун.

Можливо, не все було просто уладнати, оскільки часто «балом правлять гроші», і основний фінансовий тягар ліг на плечі самої громади. Проте це не стало на заваді реалізувати всі задуми. 

І попри те, що було прохолодно, декілька разів виривався дощ, панувала атмосфера затишку і любові. А на завершення фестивалю сама природа подарувала організаторам, волонтерам і найбільш стійким гостям чарівну веселку і незабутній пісенний вечір біля багаття разом з кобзарем Тарасом Силенком.

 

Лариса ГРОМАДСЬКА.

Фото автора.