Олег Тягнибок: Закони, що їх продукує нинішній парламент, написані в інтересах олігархії

Чому після Майдану не відбулися зміни, на які сподівались українці
«Я приїхав на передачу з сумної події — у Сколе відкривали пам'ятник героєві Небесної сотні, нашому побратимові Олегу Ушневичу. Зібралося багато людей і говорили зокрема про те, що хлопці, які загинули на Майдані, які були першими в боротьбі за зміну системи влади, вони ж, очевидно, сподівалися на ті зміни. Але їх не відбулося. Чому? Тому що на Майдані була зреалізована тільки одна вимога — повалено режим Януковича. Але ж Майдан вимагав і іншого: ліквідувати наслідки чотирирічного правління режиму, розпочати всеосяжні й докорінні зміни в українському суспільстві, ну і, звісно, — не допустити реваншу диктатури. Загалом, усього того, що підпадає під визначення «зміна системи влади». Щоб не просто обличчя при владі помінялися, а чи прізвища на кабінетах. Мають бути інші взаємини всередині влади, між владою і суспільством…
Що ж маємо сьогодні. Реформи або гальмуються, або ж вони декоративні. Тобто обгортки ніби красиві, а суть не зовсім. Я їх порівнюю з торішніми пасхальними яйцями: зверху писаночка гарна, а розлупи — і там зовсім не те, на що сподіваєшся…
Розуміємо причини цього. При владі далі залишилися політичні сили і політики, які дуже тісно пов'язані з олігархами. Нагадаю, що олігархія — це зрощення кримінального елементу, державної влади і великих грошей. Якщо в одній особі є три такі голови Змія Горинича — це і є олігарх. За даними американського журналу «Форбс», який щороку друкує перелік найбагатших людей світу, так звані українські олігархи нині примножують свої статки не гірше, а то й ліпше, як за Януковича. Приклад — той самий Ахметов: свої активи він тримає на окупованих територіях (де вони, до слова, й успішно працюють), а сам безпосередньо впливає на стратегічні процеси в державі. Наприклад, на тарифоутворення. Люди мають розуміти: щоразу, коли піднімають ціни на воду, електроенергію, газ — свіжі гроші лягають у кишені власникам, тобто представникам олігархічних кланів, які й володіють стратегічними підприємствами».
Про того «господаря», який продає
квочку, що несе золоті яйця
«Свобода» як політична сила середнього класу виступає проти того, щоби будь-які стратегічні підприємства виставляти на приватизацію. А також стоїть за те, щоб повернути у власність громади всі ті, що незаконно приватизовані раніше.
Чому так? Перше. Під час війни взагалі не можна що-небудь продавати — ціна неминуче буде занижена. Бо ніякий інвестор не прийде в країну, якщо в ній триває війна. Другий момент. Ми кажемо, що варто продавати збиткові підприємства, але не чіпати прибуткові. Я от саме мав тур південними і східними областями України — якраз там влада насамперед хоче виставити на продаж порти: Херсон, Одеса, Чорноморськ (колишній Іллічівськ). Але ж порти сьогодні приносять у бюджет набагато більше коштів, аніж раніше. Ми втратили Крим, тож на інші порти збільшилося навантаження. Чи ж добрий господар продає квочку, що несе золоті яйця? Кажемо: продайте занедбану ферму (а ми таких дуже багато бачимо обабіч доріг), і хай прийде інвестор, зробить ремонт, купить худобу, дасть місцевим людям роботу, почне платити податки, і всім буде добре. Ми за таку приватизацію, але проти приватизації-розкрадання національних стратегічних підприємств. Енергогенераційні та енергорозподільчі підприємства, облгази, обленерго, водоканали — їх продавати не можна.
Ще момент. Коли стратегічні підприємства належать конкретній людині, то та людина сама визначає цінову політику, стратегію розвитку, і ми не знаємо напевне, чи вона працює на Україну, чи на ворога ‒ Кремль.
…Ніяк не забуду, як кілька місяців тому прем'єр Гройсман на засіданні уряду дуже гучно гупав кулаком по столу і вимагав викликати керівника «Київенерго» ‒ щоб суворо запитати про ті платіжки з захмарними цифрами, що їх поотримували люди, ‒ пригадуєте скандал? А керівник «Київенерго» на докори спокійнісінько відповів, що його на роботу призначила приватна особа — Ахметов Ринат Леонідович. Той керівник отак тонко натякнув, що працює в приватній фірмі і державі зовсім не підпорядкований… Гройсман, звичайно ж, це добре знав, але ж як грізно для публіки «перейнявся» проблемою…».
Чому нинішній парламент
так кепсько працює
«В Україні далі керують олігархи. Олігархи — власники телевізійних каналів, футбольних клубів, і навіть — політиків, політичних партій. Чому нинішній парламент так кепсько працює? Бо він олігархічний! І коли вчитатися в закони, які цей парламент продукує, то зауважимо: всі вони написані в інтересах великого капіталу — олігархів, а не простих українців чи середнього класу.
…Найгірше тим партіям чи політикам, які залежать від фінансування олігархів. Бо вони щоразу мусять змінювати свою позицію (залежно від потреб олігархів) і голосувати за потрібні великому капіталу закони. От БПП і «Народний фронт», які задекларували себе більшістю в парламенті, зараз провадять реформи. Медичну, пенсійну, судову, якими так хваляться, чи реформу поліції, чи дуже небезпечну для українців земельну реформу, чи реформу трудового законодавства… Всі ці реформи — повністю в інтересах олігархії. Звісно, реформи Україні вкрай потрібні, але ж не в такому вигляді, у якому нам зараз пропонують. Наприклад, медична реформа. Ніби ж усе дуже правильно, але є одна проблема — це буде реформа для багатих. Або пенсійна: спершу хотіли підвищувати пенсійний вік до планки, вищої від рівня середньої тривалості життя українця — щоб люди до пенсії не доживали. На щастя, передумали. Але натомість придумали фішку, про яку Гройсман не розповідає, а саме: щоб отримати пенсію — треба буде мати 35 років стажу. А нинішні пенсіонери у середньому мають 32 роки стажу. Більшість людей просто не матиме пенсії…».
Що потрібно тим, хто при владі
«Ті, що при владі, мусять насамперед віддячити олігархам, які допомогли їм пройти в парламент — на вибори ж вони витрачали сотні мільйонів, зокрема на засоби масової інформації, через які полоскали мізки українцям. Далі, як то кажуть, апетит приходить під час їжі — кожен починає думати про себе. Тому й розпочали процес повного розпродажу України, який неодмінно треба зупинити.
Щодо МВФ. Насправді Міжнародний валютний фонд від нас нічого не вимагає. У них одна умова — щоб Україна упорядкувала свій бюджет: щоб видатки відповідали доходам. Тим часом нам розказують, що МВФ нібито вимагає підвищувати тарифи, «відпускати» ціни на товари першої потреби. Але якщо зайти на сайт МВФ, то там англійською можна прочитати, що отой перелік, яким нас лякає влада, — це зовсім не вимоги МВФ, а… пропозиції української сторони! Там так і зазначено — Міжнародний валютний фонд приймає пропозиції української сторони. Тобто наші з вами нечисті на руку чиновники, які залежні від олігархів, приїжджають в МВФ і кажуть: дайте нам мільярд, а ми вам натомість — підвищені тарифи, землю тощо. Зробимо з українців ніщо.
Що мала б робити влада. 116 мільярдів доларів, за офіційними даними, були вивезені з України в офшори. Чому не думають про те, як повернути ті гроші? «Свобода» вже чотири роки вимагає ухвалили наш закон про добровільно-примусове повернення коштів з офшорів. Служба безпеки, зовнішня економічна розвідка України добре знають, хто там тримає гроші. Але закон ніяк не ухвалюють. Бо, починаючи від Президента, багато чиновників, депутатів, міністрів — це люди, які пов'язані з бізнесом і тримають гроші в офшорах. Отже, до влади мають прийти ті, що проголосують за такий законопроект».
Про українську еліту
«Справжня національна еліта — це не завжди еліта фінансова. Як казали українські націоналісти, представник української еліти має бути мудрим, мужнім, шляхетним. Українську еліту, як відомо, знищували у сталінсько-брєжнєвські часи — розкуркуленням, колективізацією, сибірами, переслідуваннями шістдесятників, трьома голодоморами. Сьогодні українську потенційну еліту точно так само знищують підвищенням тарифів, економічно необґрунтованим підвищенням цін, позбавленням змоги знайти роботу. У тому ж і суть олігархії: їм вигідно, щоб були вони — найбагатші, котрих мало. А всі решта — бідняки. Хіба це не геноцид нації? Вони людей, здатних мислити, шукати нові стратегічні напрямки розвитку держави, змушують щодня думати про склянку молока і кусень хліба для своїх дітей».
Часопис ВО «Свобода»
www.svoboda.org.ua/news/events/00116702