(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Для вас — усі найкращі квіти і найщедрішії слова…

  • 10 березня 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 872
  • Автор: admin
  • 0
   Ось і відлунали перші березневі Дні. Коли уся міжнародна спільнота, не вкладаючи жодного політичного забарвлення, пошановує ніжність і красу, чуйність і терпіння – все те, що уособлює жінка. Це ж бо вона приходить у цей світ для любові, щастя й добра. Вона хоче кохати й бути коханою. Вона живуча й незнищенна, як літня трава, а неминуча, як ранок після ночі. Щоденно правічна й щоденно нова. Бо вона – Надія. Вона паростками своєї віри може пробити сніги, відігнати вмить сполохані і сірі думки. Й раптово так заквітнути любов’ю, що, здається, навіть сонце може засміятись над сльоту. Ось така вона – ЖІНКА. Тож і з приводу жіночого Дня кілька штришків із зустрічей на їхню честь.

На регістрах радості в серцях...
   Саме так мені хочеться коротко охарактеризувати зібрання, проведене районною держадміністрацією і районною радою з нагоди Міжнародного жіночого дня. Сотні жінок різного віку і різних професій були запрошені до святково прибраної зали. І вже з самого початку вони були здивовані й вражені, коли при вході їх зустрічали двоє молодих чоловіків, шанобливо вручаючи перші паростки надії і любові – весняні тюльпани – й бережливо накидаючи на плечі кожній жінці тернові хустки. І від того розмаїття кольорів жіноча зала хвилювалася, як казкова веселка. А ще ж додавали снаги різнокольорові кульки і… чудова програма дійства.
   Розсипалися перлами юні таланти – школярики, дивуючи і джерельними голосами, і витонченими «па» класичних танців. Та чи не найнесподіванішим став виступ талановитої письменниці, простої жінки, поетеси Ганни Чубач. Гучно стрічали присутні її вірші, її милозвучну мову, її багатство поетичної душі. Незважаючи на енний ювілей, який Ганна Танасівна відзначила недавно, вона напрочуд енергійна, бадьора, неповторна й чарівна, цнотлива й пристрасна, мудра й молода, світла й потайна. Тому що вона – жінка.
   А прочитані власні вірші не в одного викликали непрохану сльозу: адже вони такі лірично-трагічні, як і доля наших пращурів-вкраїнок. Ганна Танасівна – член Спілки письменників України, лауреат багатьох літературних премій, автор кількох радіопередач, заслужений діяч мистецтв, радник від слов’янських народів Всесвітньої конференції письменників. Давно пише музику на свої ж слова. І в цьому могли переконатися жінки Бориспільщини, почувши чимало вразливих трепетних пісень Ганни Чубач у виконанні дуету «Горлиця»: Віри Галушко – заслуженої артистки України та Ірени Захарко – заслуженої артистки України і Польщі. Пісні Ганни Чубач дарували також Ніна Мирвода, Юрій Рожков – заслужені артисти України та Сергій Томілін – заслужений діяч мистецтв України.
   Вірші Г. Т. Чубач затаєно-ніжно декламувала ще одна жінка – Ольга Малишевська, керуюча справами районної ради, яка взяла на себе обов’язки ведучої, майстерно поєднавши отой втаємничений жіночий світ у віночок, що заквітчує долю. Бо хоч і багато мовлено про жінку, а з вуст ведучої, наче вперше відкривалось двокрилля материнське –коханої і дружини. Напевне, одвічною буде сентенція про любов до жінки. Бо ж кохання до неї – то вдарований цвіт собі і друзям, і найменшим дітям. І то є безцінний дар душі, яким і подивувала Ольга Григорівна усіх жінок у ролі ведучої.
   Щирими й сердечними були й слова вдячності жінкам від владних мужів району: Миколи Кононенка – заступника голови райдержадміністрації, Владислава Байчаса та Івана Недогибченка – голови та заступника голови райради, а також благодійника урочистостей Володимира Шалімова – голови правління ЗАТ «Агробудмеханізація», депутата міськради.

Поезія така незрима...
   Воістину це правда. Адже її незримість для байдужого серця стає незбагненною. Бо ж це тому, що справжній митець образного слова витончено й непомітно «запливає» у своєму сприйнятті в неозорі далі. Та коли збираються шанувальники такого виразного й глибокого поетичного слова, вони здатні пірнути у розбурхані хвилі незбагненної елегії буття, аби піднестися над світом у незнаному вимірі, аби відчути красу й гармонію. Коли можна з проміння сонця, запаху весни, з прозорості ранкового блакиту наснувати пісень…і мовити коханій людині щось ніжне і хороше.
   Ось в такій купелі ніжились жінки, що зібралися того дня у своєму Клубі при міській бібліотеці для дорослих, очолюваній  Жанною Кручиніною. Мені важко обійти, бодай, хоч одну працівницю цього духовного закладу, оскільки кожна з них читала поетичні рядки, немов виливала назовні свої переповнені світлі чуття. Поезія, хоч і перепліталась із прозою буднів, але домінувало слово, що  вимальовувалось у серці  й розквітало на вустах. Не байдужість до долі міста, Вкраїни для цих 30 жінок, що об’єдналися у «Ніжність» (поки що так іменується жіночий клуб) лилася і крізь поетичні слова, і крізь вкраїнські народні пісні.
   Передусім, перезнайомились, обмінялись набутками душі та бажанням долучити до своєї світлиці якомога більше жінок. Адже в кожного своя доля, і поміч чи розрада, чи просто бажання єднатися і має гуртувати задля духовності гармонійних особистостей. Ця зустріч напередодні жіночого Дня стала своєрідним розмахом крил «Ніжності», яка має перспективні й амбітні плани на подальшу діяльність клубу.

Обереги долі українців
   Не вперше Валентина Василівна Білокінь влаштовує виставки своїх творінь у виставковій залі музею. Цього разу, окрім знаних оберегів, жінка представила на огляд громаді десятки відреставрованих рушників та картин, вишиваних на Бориспільщині ще у довоєнні роки. А разом зі своїм чоловіком Миколою Івановичем вони виготовили макети вкраїнських хатин, де відтворено декоративно-прикладне мистецтво у побутовому житті селян.
Схвальний відгук і слова вдячності «винуватиця» виставки почула від перших осіб міста – Анатолія Федорчука, Людмили Пасенко. Помічникам майстрині міський голова вручив Подяки виконавчого комітету міськради. Розділити радість жіночого свята і пам’ять про Великого сина України Тараса Шевченка (виставку Валентина Білокінь присвятила саме цим датам) до музею завітали юні бандуристки з Бориспільської музичної школи під керівництвом педагога Надії Завалій та аматори дитячої театральної студії «Бориспільські діамантики» Бориспільського муніципального театру. Останні порадували присутніх творчістю Кобзаря, майстерно продемонструвавши свої акторські здібності.

Гуртовий дарунок
для жінок міста підготувала нова команда міського відділу культури, сім’ї молоді і спорту. Свій творчий потенціал дарували жіноцтву професіонали муніципального духового оркестру під орудою Олега Бойка. Кожен номер «духовиків» – то висока нота музичного мистецтва, яку стрічали присутні жінки шквалом оплесків і гучним «браво». У музичну канву оркестрантів  вплелися сильні й красиві голоси знаних солістів Тетяни Брови і Миколи Фуриги – лауреатів Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, вишуканість юних танцюристів зразкового хореографічного ансамблю «Грація» під керівництвом Наталії Пилипчук та інші.
Виступала і юнь з Києва. Старалися діти, але ж …місцевих талантів маємо значно більше, тож хочеться вчаровуватись своїми, кращими.

Добірку підготувала  Валентина САЙКО

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.