(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

«Поховайте та вставайте!..»

  • 10 березня 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 614
  • Автор: admin
  • 0
<img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/03/265/4/01.jpg" style="width: 142px; height: 181px; margin: 10px; float: left; border-width: 1px; border-style: solid;" />Шевченкове слово завжди було гострим для політичних режимів, які встановлювалися в Україні. Його засилала в оренбурзькі степи царська Росія, а за прочитання біля пам’ятника Шевченку в Києві у 1970 році представників української інтеліґенції хапала й ув’язнювала комуністична влада…<br /> А чи небезпечний для чинної влади поет тепер — нібито за незалежної України? Адже багато його віршів, написаних ще в XIX столітті, красномовно перегукуються із сьогоденням. Чому так? Чи не тому, що Україна і досі знаходиться в колоніальному стані, а українці так і не стали ані на чолі держави, ані господарями на своїй землі? Чи не про сучасність написав Тарас ці рядки у поемі «Розрита могила»?<br /> <p> <em>... Степи мої запродані<br /> Жидові, німоті,<br /> Сини мої на чужині,<br /> На чужій роботі...</em></p> <p> Або:</p> <p> <em>А тим часом перевертні</em><br /> <em>Нехай підрос</em><em>тають<br /> Та поможуть москалеві<br /> Господарювати,<br /> Та з матері полатану<br /> Сорочку знімати.</em></p> <p> І чи не тому Україна й українці сьогодні так потерпають, що не виконані заповіти Його «Кобзаря»?</p> <p> <em>Як понесе з України<br /> У синєє море<br /> Кров ворожу... отойді я<br /> І лани, і гори —<br /> Все покину і полину<br /> До самого бога<br /> Молитися... а до того<br /> Я не знаю бо</em><em>га.<br /> Поховайте та вставайте,<br /> Кайдани порвіте<br /> І вражою злою кров’ю<br /> Волю окропіте!<br /> </em>(«Заповіт»)</p> <p> Чи не ще тоді Тарас закликав до соціальної та національної революції? Адже обурення Шевченка соціальною несправедливістю нероздільно переплітається з його ненавистю до національного гноблення в Україні, на цій «нашій несвоїй землі», як він про неї писав. Непримиренний ворог московського самодержавства, він закликає до самовизначення України задовго до того як цю ідею підтримали його помірковані колеги-інтеліґенти. Така спрямованість з усією очевидністю проступає в його тлумаченні історії України, цієї найулюбленішої з його тем. Хмельницький для Шевченка — і «геніальний бунтар», і людина, відповідальна за фатальний союз України з Московією, внаслідок чого Україна втратила своє самоврядування. Його симпатії на боці таких козацьких ватажків, як Полуботок, що повставали проти царів: тих же, хто потурав Москві, він нещадно засуджував. Шевченко не приховує ненависті до Петра I, називаючи його «тираном» і «катом», та й до Катерини II він ставиться не краще. Полемізуючи з найвидатнішим російським поетом Олександром Пушкіним, який вихваляв цих монархів, Шевченко писав:</p> <p> <em>Тепер же я знаю:<br /> Це той Перв</em><em>и</em><em>й, що розпинав<br /> Нашу Україну,<br /> А Вторая доконала<br /> Вдову-сиротину.<br /> Кати! Kати! Людоїди!<br /> </em>(«Сон»)</p> <p> <img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/03/265/4/02.jpg" style="width: 400px; height: 265px; margin: 10px; float: left; border-width: 1px; border-style: solid;" />Поезія Шевченка (деякі її зразки були настільки гнівними, що їх не публікували до 1905 р., а окремі вірші не включалися до «Кобзарів» навіть за радянських часів) розбурхувала в його сучасників нові хвилюючі думки й почуття. Історик Костомаров писав: «Шевченкова муза зірвала покрови, що закривали від нас життя народу, й споглядати його було страшно, солодко, боляче й п’янко».Шевченко змусив бачити в народі не лише барвисті звичаї, а й його страждання. В історії козацтва він шукає не романтичних героїв, а уроків, що ведуть до кращого майбутнього. Україна для нього не просто мальовничий реґіон Московської імперії, а край, що може й має стати незалежним. Тож мусимо бодай сьогодні виконати його заповіти!<br /> 9 березня члени бориспільських міської та районної партійних організацій Всеукраїнського об’єднання «Свобода» вшанували Тараса Шевченка, поклавши квіти до  пам’ятного знака Кобзареві, що у Борисполі на «Розвилці».</p> <p style="text-align: right;"> Підготував до друку <em><strong>Вадим ШАПОШНІКОВ</strong></em></p>
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.