(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Русалії

  • 06 травня 2011
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 552
  • Автор: admin
  • 0

За етнографічними даними, Русальний тиждень, який ще мав назву Русалії, тривав протягом Зеленого тижня. Цьогоріч, за астрономічним календарем, він припав на 2-9 травня.

Русалки в цей тиждень можуть залоскотати парубків і дівчат на смерть. Тому аби не потрапити до їхніх рук, треба носити з собою полин та любисток, що відганятиме їх.

Підстерігаючи перехожого за околицею села, русалка запитувала його: «Полин чи петрушка?» Якщо покажеш полин, русалка зникає, якщо ж відповіси «петрушка», то вона каже: «Ти моя душка!» і може залоскотати.

Нині найпоширенішою є думка про те, що на Русальному тижні у полі, лісі, понад ставками та ріками ходять неприкаяні душі самогубців і дівчат-утоплениць, що перетворилися на русалок. Русалками ставали і потерчата — мертвонароджені діти, після поширення християнства — померлі нехрещені діти.

Насправді ж, згідно зі світоглядом праукраїнців, русалки належать до нижнього ярусу Рідних Богів (Богинь), помилково віднесених етнографами до розділу «демонологія».

У давні часи тих, хто помер «не своєю смертю», хоронили окремо від загальних місць поховання: у лісах, полях, на перехрестях доріг. Русалки (нявки, мавки, потерчата) обживали певне місце — поле, ліс, річку, ставок чи болото. Пізніше у народі виникло неоднозначне ставлення до них: в одних місцевостях їм симпатизували, жаліли, вважаючи їх добрими, але скривдженими, подекуди навіть ставилися до них з повагою — «бо вони опікали ниви, ліси і воду». В інших краях їх вважали «нечистю», якій треба догоджати і задобрювати, аби не заподіяли лиха. Переважно вважалося, що «вони здатні вчинити зле: наслати град, зливу, бурю, витолочити жито чи залоскотати своїх однолітків на смерть».

Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених святах четвер — це Навський, або Русальний Великдень. Цього дня русалки та нявки (мавки) ходять полями, граються біля води та на узліссях — «їхні душі випущені на волю». І це єдина пора, коли вони можуть набувати людську подобу і споживати звичайну їжу.

На Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство — «завивання вінків», яке в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших — після неї. Вони гуртом ішли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, які мали зберігатися аж до понеділка, коли влаштовували Проводи русалок.

Перед тим, як йти до лісу на вінкоплетини, вранці готували обрядові пиріжки і яєчню, яка була обов’язковою в русальних обрядах.

На Навський Великдень, «щоб не розгнівити померлих душ», остерігалися працювати, особливо сіяти борошно в діжу — «бо з’явиться багато русалок».

У деяких українських селах побутував такий звичай: дівчата зі сходом сонця несли в поле житній хліб, спечений на святій воді. Його розламували на невеличкі шматочки й розносили по нивах — «для русалок, щоб жито родило».

Перший після русального тижня понеділок був днем Проводів русалок.

Інф. «РБ»

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.