Річниця шостого скликання: політ нормальний?
- 18 листопад 2011
- Відгуків: 0
- Переглядів: 670
-
Рік пролітає надто швидко. Навіть рік після виборів. Здавалося, зовсім недавно вирували пристрасті, кандидати наввипередки гасали вулицями міста, роздавали великі обіцянки й маленькі цяцянки у вигляді подарунків, а потім нервово тупцювали на підходах до виборчих дільниць і запопадливо заглядали в очі своїм виборцям з надією побачити там палку любов та отримати в нагороду жаданий голос.
<p>
Дехто не «чекав милості» від народу, а брав, у прямому значенні цього слова, кермо в свої руки: запихав бабусь та дідусів у власне круте авто і турботливо підвозив мало не під саму штору кабіни для голосування. Забезпечені таким чином голоси мали виправдати спалений бензин, прибирання і чищення салону дорогої машини після перебування у ній широких народних мас.</p>
Інші взагалі «грали по-крупному» — винаймали автобус, котрий оптом підвозив пенсіонерів до місця голосування. Щоправда, це була дорога в один кінець... Повертатися додому бабусям і дідусям доводилося пішки, бо, отримавши потрібний результат, кандидат завбачливо не витрачався на зворотній рейс.<br />
Аж цікаво, а чого, власне, очікували люди від таких депутатів?
<p>
На щастя, так чинили далеко не всі.</p>
Але минув рік, і про торішні події нагадує хіба що поодинокий портрет кандидата, приклеєний до сміттєвого бака на околиці міста. Навіть дощі та холодний вітер виявилися безсилими у спробі розірвати такий «міцний зв’язок» обранця з народом.
<p>
Устиг потріскатись і провалитися нашвидкоруч покладений у пориві турботи про людей асфальт, перегоріли вкручені сильними руками кандидатів лампочки. Підростаюче покоління майбутніх виборців досхочу нагойдалося на урочисто відкритих стандартних дитячих майданчиках, що досі зберігають імена потужних партій і мегаблоків, одні з яких уже встигли розвалитися, а інші поки що вважають себе вічними і непереможними. Забули на хвилі примарного успіху, що час перемагає все... Інколи швидше, ніж здається.</p>
Встановлені перед виборами біля багатоповерхівок лавочки охоче облюбували не лише бабусі, а й наркомани з алкоголіками... «Гречкоїди», що ганебно продавали свої голоси, встигли проковтнути отримані пайки та запити їх дармовою горілкою. Думаючи, що легко заробили, вони досі не усвідомлюють, що залишилися такими ж дурними і бідними, як і були, з перспективою стати ще біднішими та власними руками зробити злидарями і своїх дітей.<br />
Та хай там як, але всі ми отримали нову владу міста. І ті, хто у пориві розчарувань не пішов на вибори, може нарікати лише на себе. Так само, як і ті, хто купився на обіцянки роздутих через трубку телевізора фальшивих проектів.
<p>
Переможені зійшли з арени, а переможці впевнено вмостилися у депутатських кріслах. Деякі з них досі не можуть намилуватись отриманими посвідченнями, за будь-якої нагоди показово демонструють свій статус і задоволено надувають щоки від відчуття власної важливості. Прагматичніші стараються дорватися до коштів бюджету, добитись якихось переваг для свого бізнесу, «віддерибанити» щось із того, що ще залишилося, дістати вигідну посаду і т. п. Заради цього вони з легкістю готові перебігти з одного табору в інший, поміняти політичну орієнтацію, зрадити переконання, яким ще вчора віддано слугували.</p>
<p>
Але знову ж, на щастя, такі не всі. Серед нинішніх депутатів є цілком нормальні, порядні та чесні люди, котрі не міняють своїх поглядів і принципів. Цікаво, що вони самі думають про сьогодення і рік, який минув після виборів, чи змінилося їхнє життя після обрання депутатом міської ради, що із запланованого вдалося здійснити, а що ні, з якими проблемами довелося зіткнутися та яким хочеться бачити наше місто найближчими роками?</p>
<p>
<strong><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/11/301/4/02.jpg" style="width: 200px; height: 279px; margin: 10px; float: left;" />Ігор Петренко</strong> <em>(депутат Бориспільської міської ради від ВО «Свобода», редактор газети, секретар постійної комісії з питань освіти, культури, сім’ї, молоді, спорту та у справах релігії</em>):</p>
<p>
— У житті людини настає момент, коли вона усвідомлює необхідність віддавати свої сили, знання й уміння не лише своїй родині та близьким людям, а й своєму місту, своїй країні, своїй нації. Мабуть, до цього треба прийти, дозріти духовно. До того ж мене, як і багатьох інших людей, не задовольняє існуючий стан речей у нашій державі. Але змінити щось реально можна лише активними&nbsp; діями, а не розмовами на кухні чи роздумами на дивані. Сьогодні наше суспільство у своїй масі спить і його треба пробудити, а не чекати, що це зробить хтось інший. Тому депутатство є одним із проявів такої активної дії та можливістю донести до людей позицію політичної сили, яку я маю честь представляти.</p>
<p>
Чи змінилося моє життя після обрання депутатом...</p>
<p>
Скажу відверто: «зірковою хворобою» не захворів. Залишаюсь таким, яким був завжди, бо треба бути собою і бути людиною, незалежно від свого статусу чи посади. Так само працюю і заробляю собі на прожиття, як і більшість звичайних людей. Так само відчуваю на собі сьогоднішнє «покращення життя» — це коли працюєш більше, а заробляєш менше. Намагаюся бути відкритим для кожної людини. Бориспільці з мого округу та й з інших вулиць знають, де мене знайти, як зателефонувати, як потрапити до моєї громадської приймальні, яку мені довелося обладнати у себе вдома. Вважаю, що депутат має жити серед своїх виборців і спілкуватися з ними, а не вирішувати питання нашого міста, приїжджаючи з Києва лише на сесію міськради.<br />
Звичайно, депутатські та партійні обов’язки потребують багато часу, тому радію кожній вільній хвилині, яку вдається віднайти для читання, спілкування з друзями, невеликих подорожей, написання статей. Зараз маю цілу купу непрочитаних книжок та журналів, на які лише сумно дивлюся кожного вечора. Деякі професійні та творчі задуми доводиться поки що теж відкладати.</p>
<p>
Що із запланованого вдалося здійснити…</p>
<p>
Рік — досить невеликий термін для реалізації задуманого. До того ж я маю звичку не говорити наперед про справи, котрі ще не завершені або лише заплановані. Радує те, що вдалося рішенням міської ради затвердити перелік зелених зон нашого міста, тим самим захистивши їх від зазіхань забудовників та різноманітних земельних аферистів. Але, на мою думку, це ще далеко не кінець цієї історії.<br />
Люди часто приходять із земельними, побутовими, сімейними питаннями. Показово, що до Всеукраїнського об’єднання «Свобода» звертаються, як до останньої надії, коли більше йти вже нікуди. Стараємось допомогти, порадити той чи інший спосіб дії, але деякі питання можна вирішити лише через суд. Тому на сьогодні маємо проблему кваліфікованої юридичної допомоги, але, сподіваюсь, незабаром її вдасться вирішити з допомогою наших однопартійців, котрі мають юридичну освіту і практичний досвід.<br />
На моєму окрузі теж є проблеми з асфальтуванням та освітленням вулиць. Буду докладати зусиль для їх вирішення разом з Іваном Івановичем Маньком, адже ми працюємо там спільно і маємо добрі дружні стосунки.</p>
<p>
Яким хочеться бачити наше місто найближчими роками…</p>
<p>
У першу чергу, хотів би бачити Бориспіль справді українським містом, вільним від нашарувань колоніального «совкового» минулого, котре сьогодні проявляється й у назвах вулиць, і в свідомості людей. Чужі символи і чужі назви викривлюють світосприйняття і нашу духовну сутність. А звідси проростають і всі матеріальні негаразди.<br />
Хочеться бачити своє місто не великим і багатоповерховим шматком мегаполісу, а зеленим, охайним і чистим містом, у якому приємно, комфортно та безпечно живеться. Добре, що сьогодні люди починають об’єднуватись у вуличні комітети заради вирішення громадою своїх проблем. Це здорові прояви самоорганізації, котра завжди була притаманна українцям. Тільки гуртом ми станемо сильнішими і зможемо створити гідне майбутнє.</p>
<p>
<strong><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/11/301/4/4.jpg" style="margin: 10px; float: left; width: 200px; height: 268px;" />Віталій Пономаренко</strong> (<em>депутат від ВО «Батьківщина», керівник ПП «Водопласт», секретар постійної комісії з питань захисту прав споживачів, торгівельного та побутового обслуговування населення</em>):</p>
<p>
— Як допомагав людям до свого депутатства, так роблю це і нині. Тому особливої різниці у зміні рік тому свого статусу не відчув. Єдине, чим мені допомагає депутатський мандат, — пришвидшення вирішення того чи іншого питання.</p>
<p>
Нині чи не найбільшою проблемою (і гадаю, не лише на моєму окрузі) залишається незадовільна співпраця з Районнним підрозділом «Київобленерго» (РЕСом). Його працівники іноді поводяться дуже дивно. Замість приїхати, наприклад, і поміняти стовп, який от-от упаде на хату однієї бориспільки, вони щось занотовують у блокнот, і на цьому все закінчується! Про напругу в електромережах взагалі мовчу. Якщо темної пори відвідуєш виборця і потрібно заповнити акт депутатського обстеження, — при світлі каганця набагато видніше, у якому рядку ти пишеш. Пропонував створити спеціальну депутатську комісію, яка б щомісяця відвідувала РЕС з наболілими питанням і якимось чином стимулювала його персонал до кращої роботи. Тож неналежне освітлення залишається проблемою № 1 у нашому місті.</p>
<p>
Як підприємець, надаю підтримку Бориспільському міському центру технічної творчості «Евріка», допомагаю будматеріалами шостій школі, електропобутовою технікою дитячому садочку № 3, сприяю організації спортивних змагань, зокрема, велоперегонів. А щоб мою допомогу не привласнили корисливі люди (а було й таке), намагаюся її надавати безпосередньо, напряму.<br />
У найближчому часі планую завершити асфальтування території навколо дитячого майданчика, що біля багатоповерхового будинку на вул. Ватутіна. А неподалік споруди РЕС домагатимуся встановлення дитячого майданчика — за свої та бюджетні кошти.<br />
В окрузі, за яким я закріплений, мені дісталася непогана «спадщина» органів самоорганізації населення. Тож їх потрібно ще створити лише у трьох провулках.</p>
<p>
На кінець своєї депутатської каденції хотілося би бачити Бориспіль з комфортними умовами проживання — і з зонами відпочинку, і з добре обладнаними торгівельними точками, і з продуманим розміщенням об’єктів, соціальної сфери, підприємств та житлових будинків. Та й будинок культури у центрі міста не завадив би…</p>
<p>
<strong><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/11/301/4/3.jpg" style="width: 250px; height: 325px; margin: 10px; float: left;" />Володимир Борисенко</strong> <em>(депутат від партії «Фронт змін», заступник директора компанії «BF Group», член постійної комісії з питань захисту прав споживачів, торгівельного та побутового обслуговування населення</em>):</p>
<p>
— Ще півтора року тому навіть не думав, що буду депутатом. Однак пройшов до міської ради за списком партії «Фронт змін». Мав цілковите право бути у першій його п’ятірці, оскільки у цій партії — з моменту її створення.</p>
<p>
Через своє захоплення спортом, яким займаюся з дитинства, нині підтримую у місті здоровий спосіб життя, молодь. Тож протягом року на спортивні та інші заходи, які я проводив, мною було потрачено 165 тисяч гривень. І фактично подарував місту глядацьку трибуну баскетбольного майданчика, що у парку, на 120 місць.</p>
<p>
На окрузі, який за мною закріплений, працював, але встиг ще небагато. Нині клопочуся «прорізанням» вулиці Яцюти. Організував там вуличний комітет.<br />
Намагаюся якось допомогти представникам малозабезпечених верств населення, які проживають у моєму окрузі. Про них дізнався в Управлінні праці та соціального захисту населення, йому ж і звітуюся про надану мною допомогу.</p>
<p>
Звичайно, попереду багато роботи. До мене звертаються люди з проханням посприяти в освітленні вулиці та провулку Щорса, вул. Коцюбинського, в заміні асфальту на Дзержинського, електроопор на окрузі.</p>
<p>
Зініціював проведення творчого&nbsp; конкурсу серед школярів «Бориспіль майбутнього». Нещодавно переможцям були вручені цінні призи. А нині зі своїми помічниками організовую конкурс «Міс Бориспіль», який частково підтримав міський голова.</p>
<p>
Зазначу, хоча «Фронт змін» і позиціонує себе як опозиційна партія, проте у Бориспільській міській раді депутати від нашої партії&nbsp; мають дуже тісну співпрацю з мером. Інакше ряд питань нам би просто не вдалося вирішити. Взагалі, вважаю, що нам з міським головою пощастило.<br />
Яким я бачу Бориспіль майбутнього? Безумовно,&nbsp; кількість мешканців міста зростатиме, оскільки сьогодні дедалі більше, наприклад, тих же киян усвідомлює: навіщо жити у вже тісному Києві, адже можна так само мешкати й у Борисполі, де просторніше, повітря чистіше та й умови життя непогані. А це розвиток бізнесу, будівництво нових спортивних закладів, торгівельно-розважальних комплексів... Тому вже сьогодні ініціюю будівництво на моєму окрузі спортивної арени і прагну до кінця своєї каденції побачити хоча б закладений під неї фундамент.</p>
<p>
<strong><img alt="" src="/image/catalog/agoo/boryspil/products/news/2011/11/301/4/6.jpg" style="margin: 10px; width: 200px; height: 256px; float: left;" />Вадим Шапошніков </strong>(<em>депутат від ВО «Свобода», журналіст, секретар постійної комісії з питань охорони здоров’я, екології та соціального захисту населення</em>):</p>
<p>
Все життя прагнув хоч якось допомогти своїм землякам, своєму рідному місту. Тож депутатом міської ради став не випадково, бо вірю у себе і в свої сили.</p>
<p>
За суттю, депутатство є логічним продовженням моєї та моїх однодумців боротьби за право наших бориспільців на екологічну безпеку, за національне та соціальне визволення. Тож разом зі своїми помічниками втілюємо в життя гасло «Бориспіль — українське місто!». Якщо цього не робитимемо, наше місто дуже швидко інтернаціоналізується і глобалізується, втративши і свою самобутність, і свої національні риси взагалі.</p>
<p>
Щойно отримавши депутатський мандат, відразу ж заходився захищати «Сичову» леваду від знищення. Результатами своєї роботи не задоволений, оскільки врятувати її без належної підтримки бориспільців не вдалося. Схоже, у нас з керівництвом міста різні погляди на екологічний стан Борисполя. Якщо очільники цієї влади дивляться на зелені зони, які ще недорубали, з точки зору вигоди для бізнесу, то ми — з позиції користі для здоров’я простих мешканців. Тож наші пропозиції щодо утворення на місці території «Комсомольських» озер ландшафтного заказника місцевого значення були командою міського голови глухо проіґноровані.</p>
<p>
Вперше зіткнувся із земельними питаннями, які у Борисполі є дуже тяжкими й корумпованими. Виявляється, у нас депутат не може отримати на руки копію рішення, за яке ж голосував, по земельних питаннях. Так, замість дізнатися, кому ж були виділені 6 га землі у мікрорайоні «Лозівка» нібито для ведення у місті селянського господарства,&nbsp; я отримав відповідь, що це конфіденційна інформація, яка може надаватися лише зі згоди самих отримувачів цих ділянок. Та яка ж там конфіденційна інформація у рішенні міської ради? Прізвище, ім’я, по батькові та площа земельної ділянки!?<br />
Про виділення територій під забудову на зелених зонах взагалі дізнаємося, коли там уже розпочинається «лісоповал». Так, нам довелося стати свідками знищення прекрасних гаїв на вулиці Бєлінського та в кінці вулиці Зелена, яка скоро вже такою не буде. А почнеш докопуватися — «все законно»!<br />
Тож чи не єдиним і дивовижним промінчиком світла у цьому «темному царстві» стало прийняте рішення міської ради «Про затвердження переліку територій озеленення у місті Борисполі», у роботі над проектом якого я взяв участь спільно з управлінням містобудування та&nbsp; архітектури. На превеликий жаль, не всі зелені зони увійшли до переліку, зазначеному у цьому рішенні, — можна ще включати і включати.</p>
<p>
Користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати нашому адвокату, прихильнику нашої політичної сили, який надає посильну юридичну допомогу простим бориспільцям, адже дехто з них звертається до «Свободи» після повного іґнорування їх органами місцевого самоврядування. Йдеться переважно про земельні питання.</p>
<p>
Хоч мене й закріпили за 17-м округом, приймаю виборців і з інших округів, оскільки депутати-«списочники» балотувалися по всьому місту. Та й у вказаному окрузі проблем вистачає. Це дуже слабке бажання його жителів укладати угоди з комунгоспом про вивезення сміття, це й освітлення вулиць Р. Люксембург, Комарова (та асфальтування її), і бажана відсипка вулиці Кооперативна... Сподіваюся, що мої та депутата Миколи Костянця пропозиції будуть враховані при формуванні міського бюджету.</p>
<p>
Майбутнє свого рідного міста бачу світлим. Воно неодмінно має потопати в зелені садів і блакиті озер; стати чистим, комфортним і затишним для моїх земляків — з очисними спорудами, сміттєпереробним заводом, новими закладами культури, з малою кількістю «висоток» та з українською владою на чолі — містом українського зразка!</p>
<p>
За цей рік я відчув себе депутатом: стало більше поваги, розширився доступ до інформації та й міський голова вже не виганяє мене із заходів, що проходять у стінах виконавчого комітету — депутата все ж таки важче вигнати, ніж журналіста.</p>
<p style="text-align: right;">
Цікавився <em><strong>Ігор Шуляка</strong></em></p>