«Поверніть нам нашого лікаря!»
- 15 червня 2012
- Відгуків: 0
- Переглядів: 1188
-
Схоже, реґіональна «оптимізація» медичної галузі опанувала не лише столицею, вона вже поступово гадюкою вповзає і на Бориспільщину.
Варто нагадати, ще торік на одній із сесій Бориспільської районної ради під час розгляду програми соціального та культурного розвитку Бориспільського району на наступний рік окремими депутатами був виявлений пункт цієї програми, у якому йшлося про реорганізацію п’яти сільських дільничних лікарень в амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Тож доводилося вживати заходів зі скасування згаданого пункту, оскільки це загрожувало повною втратою медичних закладів стаціонарного лікування, які обслуговували значну частину населення Бориспільщини.
Минулого року за нез’ясованих обставин стала вакантною посада головного лікаря Дударківської сільської дільничної лікарні. Дехто з колег колишнього обіймача цієї посади подейкує, що лікарю «шили» корупцію, тож, аби не бути звільненим за відповідною статтею і не потрапити до списку корупціонерів, йому довелося першому написати заяву про звільнення. Нині дударківський терапевт поневіряється по приватних медзакладах районного та обласного центрів.Нещодавно подібна ситуація трапилася і з лікарем-терапевтом Старівської сільської дільничної лікарні В. Я. Стадником. Про це уже повідомлялося в одному із попередніх випусків «РБ». Як припускає депутат Бориспільської районної ради Л. В. Пащенко, лікарю з багаторічним стажем була підлаштована провокація, внаслідок якої суд ухвалив звільнити його з посади головного лікаря Старівської СДЛ. Проте головний лікар Бориспільської ЦРЛ О. В. Перепадя ухвалу суду «перевиконала» і, замість звільнити лише з вказаної посади, звільнила лікаря повністю з роботи.
Нині подальші події розгортаються за не зовсім зрозумілим сценарієм. За рекомендацією постійної депутатської комісії райради з питань охорони здоров’я, В. Я. Стадника беруть знову на роботу, але не назад у Старе, а у Вороньків, де є вже три лікарі-терапевти! Де ж логіка? Старе втрачає свого лікаря, а у Воронькові тепер їх чотири! Нині у Старому обов’язки головного лікаря виконує пенсіонер (теж колись головний лікар цієї лікарні), який сам потребує лікування. За неофіційними даними, у Старівській СЛД є вільними п’ять ставок — головного лікаря, двох лікарів загальної практики сімейної медицини, лікаря стаціонарного відділення (0,75 ставки) та стоматолога (0,5 ставки).Аби дізнатися, які ж настрої тепер панують у старівських селян, журналісти газети завітали у Старе.
Поспілкуватися вдалося з багатьма. Однак майже всі наші співрозмовники категорично відмовилися фотографуватися для газети, ніби чогось чи когось боячись.
Спочатку ми заїхали до Старівської сільської дільничної лікарні поцікавитися, скільки ж тут ще залишається медичних працівників і скільки серед них «корупціонерів»… У відповідь — подив і усмішки.
«Коли звільнили В. Я. Стадника, нам без нього було дуже важко, — розповідає старша медсестра лікарні Ірина Нечаєва. — Нині нашу лікарню очолює виконувач обов’язки головного лікаря Старівської лікарні Цех Павло Арнольдович, є лікар загальної практики сімейної медицини Логуш Любов Василівна, є стоматолог…»
До нас підходять ще кілька працівників цього медичного закладу, від яких дізнаємося, що нині у лікарні залишено всього 15 ліжко-місць; сьогодні ж тут перебуває 12 хворих; представники місцевої влади на словах хоч і стверджують, що лікарню не збираються закривати, однак не дуже-то їй і допомагають. Ремонтні роботи в лікарні медпрацівникам доводиться виконувати своїми руками, а кошти… Копійки!
«Споруда нашої лікарні старовинна, — додає старша медсестра. — Вона постала ще у 1824 році. Спочатку тут була панська гуральня... У 1957 році провели капремонт і встановили парове опалення. А у 2004 році тут також велися ремонтні роботи, поставили металопластикові вікна, перештукатурювали стіни…»— А що це за корпус поруч? — запитуємо.
— Там — кухня, котельня. Раніше був рентген, але потім його забрали…
Справді, місце, де розташована Старівська лікарня, мальовниче: попереду — сад, позаду — парк. Наче санаторій. Тож чому б її не закрити і не «прихватизувати»? Навіщо простим смертним така розкіш?
Одначе рухаємося селом далі, спиняючись біля старівців. Ось що вони думають.Григорій Шкрадюк: «Наша сім’я хотіла б, щоб Володимира Яковича повернули на попереднє місце роботи. Такий лікар потрібний не тільки нашому селу, а й Сошникову, Василькам, Мирному, Єрківцям… Я постійно у нього лікувався. Він мене витяг майже з того світу! Вважаю, так не можна чинити з лікарями, як це було зроблено зі Стадником. У нас вся вулиця Радгоспна так вважає…»
Любов Гаврилко: «Ми шоковані тим, що трапилося. Село наше залишилося без лікаря, який тут народився, добре знає своїх пацієнтів. І що тепер буде? Нам потрібно його відвоювати! Адже це молода, енергійна людина, господар. Виконував і лікарську, і господарську роботи… За моєї молодості у нашій лікарні налічувалося півсотні ліжко-місць, була навіть своя хірургія… А тут вже й останніх лікарів відбирають… Та ще й лікарню можуть закрити, як цукровий завод… Он же аптечний пункт закрили… А не так давно рентген-апарати забрали… Хворим людям доводиться тепер їздити за знімками у Бориспіль. Тож нам потрібно докласти всіх сил, щоб хоч лікарню врятувати!»
Марія Курилко: «Хай його повернуть! Вони що, хочуть, щоб ми тепер у Вороньків їздили до свого лікаря? Хто нас тут нормально лікуватиме? Хоч я і хворію, але ще не збираюся помирати! У мене іноді стаються серцеві напади… Хто до мене приїде за викликом? Він же знає тут усіх, усі наші болячки…Лариса Монастирна: «Нам потрібен у селі той лікар, який нас знає. Йдучи до нього, мені не потрібно брати медичну картку… Володимир Якович Стадник має бути повернений на своє місце! Якщо з нього зробили «корупціонера» і взяли у Вороньків, то чому б таким чином цього «корупціонера» не повернути у Старе? Це ж керівництво ЦРЛ його спонукало: «Бєрі, ґдє хочєш!». У результаті за 200 гривень зробили з нього «корупціонера» — такого, що живе у батьковій хаті у вельми скромних умовах… Тож хай не смішать мене! А у нас, натомість, поновили лікаря-пенсіонера, який нині є хворим… Я, особисто, до такого не піду і дитину не поведу! Чи він серед ночі на виклик приїде? А до лікаря Л. В. Логуш важко потрапити, бо вона у трьох місцях працює…
Закрити лікарню не допустимо! У нас, коли хотіли цегляний завод забрати і приїхала райдержадміністрація, то її «Жигулі» селяни підняли на руки і винесли із заводського двору. За малим Богом, машину не викинули в бурчак. То уявіть, що буде, як захочуть закрити нашу лікарню. Бо щоб ми стали вимирати, залишилося, справді, тільки одне: закрити лікарню!
* * *
І все ж до 6 червня ц. р. старівці ще вірили у мирне вирішення питання щодо повернення лікаря В. Я. Стадника до рідної лікарні. Тож, як остання надія, і був їхній візит того дня на прийом до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ О. В. Перепаді. Одначе у відповідь вони почули таке:
«Безусловно, П. А. Цех на сегодняшний день является не совсем здоров… Но кто из нас с вами полностью здоров? Ситуация, которая случилась с доктором Стадником… Ну… Так произошло! Есть решение суда, по которому в 3-дневный срок человек должен быть уволен. И в моём решении нет никаких неправомерных действий. Если вы, как жители, с ним не согласны… Вернее, не вы, а доктор Стадник, — пусть подаёт в суд! Поверьте мне, на сегодняшний день с тем, чтобы каким-то образом запобигаты протыдии корупции, я, как руководитель, вообще не должна брать его на работу! Ведь у него же не отобрали диплом!.. Если он давал клятву Гиппократа и живёт в вашем селе и если вы к нему обратитесь, он должен вам помочь независимо от того, работает он в вашей больнице или нет. Я вам обещаю: врач у вас будет!.. Я знаю вашу проблему и первоочерёдно буду её решать!»
— Але чому ж тоді не повернути нам все-таки нашого?.. — пролунало запитання.
— Потому что тогда будет нужно выбросить из кресла меня, как руководителя!..
О.Звіренко