Будівництво заводу в Іванкові може зупинити референдум

Близько трьох годин тривала зустріч мешканців Іванкова з заводськими керівниками, які хочуть побудувати завод на окраїні села. Велелюдна зала сільського клубу вирувала емоціями.

Спочатку стояло питання будувати чи не будувати завод, на якому з пластмасових гранул передбачено виготовлення систем прокладання електричних та інформаційних мереж. Одначе зацікавленій стороні вдалося перевести полеміку до теми шкідливості чи нешкідливості впливу заводу на довкілля.

Вів захід сільський голова А. І. Тур, який представив одного з керівників відповідної промислової галузі. Дізнавшись про захід, сюди прибули і деякі кандидати у народні депутати, аби висловити свою думку на цю тему та й себе показати.

Під час свого виступу Анатолій Іванович дорікнув газеті «Ринок…», що нібито видання подало неправдиву інформацію про те, що громадські слухання про будівництво заводу не відбувалися. При цьому він пред’явив протокол цих слухань і навіть фотографію показав, оголосивши про присутність на ньому близько чотирьох десятків іванківців. Звичайно, прозвучало переконливо, одначе кореспондент газети більше повірив людям, які 2 вересня прийшли до сільради і стверджували протилежне. Та й проводити громадські слухання за участю всього сорока селян з понад 3,5 тисяч мешканців Іванкова так, щоб більшість і досі до ладу нічого не знала, теж потрібно «уміти»… Інакше, такого людського збурення просто не виникло б.

Сільський голова переконував односельців у законності намірів, спираючись на відповідне рішення депутатів сільради. І намагався відкидати будь-які підозри у грошовій заанґажованості сільської влади. Перед людьми навіть був продемонстрований фільм про роботу одного із таких заводів у Росії. Однак це селян не дуже втішило. А, навпаки, ще більше роздратувало.

Бурю оплесків зірвав виступ присутньої у залі голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко. Вона різко розкритикувала презентацію такого заводу, вимагаючи від представників згаданої промислової галузі висновків екологічної експертизи, документи про передбачені шкідливі викиди згідно з їхніми гранично допустимими концентраціями. Коли ж від зацікавленої сторони було почуто, що такі документи є, була висловлена пропозиція створити ініціативну групу, яка б провела незалежну екологічну експертизу.

Незважаючи на те, що більшість присутніх у залі будівництво заводу не схвалювала, все ж були почуті і думки, якими воно схвалювалося. На наш подив, їх висловили представники сільської інтеліґенції — вчителька загальноосвітньої школи і місцевий лікар-хірург, який, до речі, повідомив, що знає, що таке онкохворі, не раз їх оперувавши. Втім, дивуватися тут, напевне, не варто, адже представники бюджетних професій завжди залежали від влади. А остання, по всьому видно, «чомусь» зацікавлена у заводі і, вочевидь, шукала підтримки в авторитетних людей села. 

Наміри побудувати великий склад разом із заводом саме у межах Іванкова, а не, скажімо, неподалік Кончі-Заспи чи Межигір’я, цілком зрозумілі. Це вигідно російському бізнесу і проросійській владі. Адже поблизу траса загальнодержавного значення, що дозволяє вирішувати вагомі логістичні питання, та й комунікації близько... А люди… А що люди? «Жили» ж якось зі шкідливими викидами від автостради, то й із заводом «житимуть». До того ж їм пообіцяти можна все, що завгодно, і «навішати» локшину на вуха будь-якої довжини, аби люди мовчали, не думаючи про майбутні покоління.

Як світло в кінці тунелю, пролунала пропозиція провести у селі місцевий референдум з питання будівництва заводу. Її висловив запрошений на зустріч редактор газети «Ринок…» Ігор Петренко. Цього разу у долоні плескав навіть сільський голова. Адже, справді, це реальний вихід із напруженої ситуації, яка склалася. Цим самим була би виявлена хоч якась повага до людей та й свою репутацію місцевій владі вдалося б врятувати. Одначе ця пропозиція була замусолена іншими виступами, знову ж таки переповненими емоціями та й не завжди по темі.

Зустріч завершилася нічим. Втомлені селяни стали поступово залишати залу клубу, внаслідок чого сільський голова, подякувавши всім, оголосив кінець заходу.

Далі буде?