Право на оплату праці гарантовано Конституцією!

Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та отримання соціальних виплат закріплено у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян урегульована Законом «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативними актами. Зокрема, ст. 24 вищевказаного Закону визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При звільненні працівника виплата всіх належних йому сум провадиться в день звільнення. 

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Під невиплатою заробітної плати розуміється неповна та/або несвоєчасна виплата. Тобто, якщо заробітна плата виплачується не в повному обсязі та/або рідше, ніж раз в шістнадцять календарних днів, то це, згідно ст. 24 Закону України «Про оплату праці», можна кваліфікувати як невиплату заробітної плати.

Що треба робити, якщо не виплачують заробітну плату?

Перше. Необхідно звернутися до вашого роботодавця з письмовою заявою виплатити заробітну плату та з вимогою обґрунтування підстав затримки виплати зарплати. Реєструйте таку заяву у секретаря або ж надсилайте поштою. Роботодавець обов"язково повинен дати вам письмову відповідь. У заяві можна додати, що в разі невиплати в добровільному порядку, ви змушені будете звернутись до правоохоронних органів.

Друге. Якщо роботодавець і далі відмовляється виплатити заробітну плату необхідно звернутись до органів внутрішніх справ із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності. 

Третє. Все ж таки для отримання своїх зароблених необхідно буде звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати. Можна також звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу, якщо заробітна плата нарахована, але не виплачена. Суд у триденний строк видає судовий наказ. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику сторін в суд. Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати судового збору.

Відповідальність за невиплату заробітної плати

Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій. 

Згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу, за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

 

Ольга ДИННИК,

адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.

Тел. 098-015-99-60