(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Українська мова в небезпеці

  • 01 березня 2013
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 764
  • Автор: admin
  • 0
1 лютого ц. р. у Міжнародний день рідної мови у київському Будинку письменників відбувся ІІІ етап Всеукраїнського форуму «На захист української мови і державності». У його роботі взяли участь відомі науковці, політики і громадські діячі, предстоятелі українських церков. 
З ґрунтовною доповіддю виступив директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко. Він констатував, що в незалежній Україні, влада якої покликана плекати й боронити державну мову, сфера її вживання звужується. В освіті й ЗМІ українська мова нині відсунута на другий план. Школа, за сутністю і спрямуванням, перестає бути українською. Українські діти виростають не україномовними, а московоментальними. Якщо не вжити негайних заходів, процес може стати незворотним. Тому досить оборонятися від зайд та агресорів. Українці повинні широким фронтом виступити на захист своєї мови і держави. Від розмов треба переходити до справ. Маємо створити програму захисту української мови. Вона повинна передбачати дієвий контроль громадськості за освітою. У РФ подібна програма була затверджена ще при Б. Єльцині. Нині її виконання контролює В. Путін. Чим не приклад, гідний наслідування президентом В. Януковичем щодо української мови?
З величезною увагою була сприйнята доповідь доктора юридичних наук, професора КМА Володимира Василенка. Він сказав, що Кремль поставив завдання знищити Україну шляхом знищення нашої мови. Війна на остаточне знищення нашої держави проходить у режимі спецоперації із залученням одіозних представників влади і «п’ятої колони». Вони вільно почуваються в Україні і контролюються з Москви. Мета недругів — нав’язати Україні свій мовний порядок. Вони прагнуть законсервувати попередні досягнення русифікаторів. Для цього інспірували фінансований Москвою й очолюваний платними агентами і провокаторами рух «Рускоязичная Украина». Щоб духовно поневолити українців, заходилися творити міфічний «Рускій мір». Нині їхнє головне завдання — надати російській статусу 2-ї державної мови в Україні, зросійщити систему української освіти.
Першою фазою війни Кремля проти України стало усунення з посади Президента Л. Кравчука й наступне приведення до влади Л. Кучми з Табачником. Для контролю за їхніми діями послом був призначений Чорномирдін. Згадаймо заяви Кучми про другу державну мову, про те, що національна ідея не спрацювала. Щоправда, згодом Кучма неначе вийшов з-під московського контролю, відмовився від ідеї другої мови, написав книжку «Україна — не Росія». Відчувши, нарешті, себе Президентом України, Л. Кучма зрозумів згубність для нашої держави однобічної орієнтації на Москву й почав шукати зближення з Європою. 
Щоб перешкодити цьому процесові й була реалізована наступна фаза спецоперації — «Касетний скандал». Мети було досягнуто: Захід відвернувся від Кучми — йому нічого не залишилося, як знову йти під Москву. Тоді ж у його команді почали домінувати аґенти впливу російських спецслужб — В. Медведчук і В. Литвин. Невдовзі, незважаючи на протести, було ратифіковано Європейську мовну хартію. 
Третя фаза спецоперації проти України була реалізована впродовж 2005–2006 років, коли 20 місцевих рад південно-східних областей ухвалили рішення про надання російській статусу реґіональної на їхніх територіях. Відчувши слабкість української влади, Москва силкується нав’язати нам через референдуми вирішувати важливі стратегічні питання: державної мови, федеративного статусу, вступу до НАТО. Пам’ятаймо, що в 1933 року, канцлер А. Гітлер нібито через всенародне схвалення домігся диктаторських повноважень, знищення демократії в Німеччині. 
Якщо влада не прислухається до спокійного голосу поміркованої інтелігенції, рух за мову й українськуУкраїну призведе до нового Майдану. 
Відомий політик, народний депутат України багатьох скликань Іван Заєць констатував, що питання мови для нас — це питання буття нації. Мовна політика нинішньої влади — антиукраїнська, антидержавна. Її мета — забезпечити домінування російської. Влада ментально загрузла в радянському минулому. Вона не знає цивілізованої політичної практики. Тому будує авторитарний режим за російським зразком. Психологія багатьох владоможців — бандитська. Вони діють з огляду особистої вигоди, а не державних інтересів. І банально мстять Україні за те, що Україна не підтримала їх. 
У рамках війни проти українства, яка триває давно, ставиться мета викинути нашу мову з влади, скасувати закони про її державний статус, розшматувати Україну за мовною ознакою. У проекті нової Конституції хочуть закласти норми про базовість російської мови, культури, політичної традиції. 
Промовець закликав громадськість самоорганізуватися й об’єднатися з політичною опозицією. Щоб разом виступити проти прийняття нової Конституції, яка покликана перезаснувати державу на неукраїнській національній основі. Потрібно скасувати одіозний закон про засади мовної політики. Влада має наповнювати реальним змістом Указ Президента про розвиток української мови. Також вона зобов’язана взяти під свій контроль український інформаційний простір, в якому нині господарюють чужинці.
Наступні промовці констатували, що самі українці, незважаючи на бідність, повинні збирати кошти на національну справу.
Було ухвалено рішення про створення Координаційної ради Форуму й затверджено положення про неї. 
Були ухвалені два звернення до Українського народу і до Президента України з питань захисту української мови та державності.
Анатолій КОВАЛЬЧУК
 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.