Режим Партії регіонів («антифашистів») — це суміш сталінського комуно-большевизму та гітлерівського нацизму

«Фашисти у майбутньому будуть, але тоді вони називатимуть себе «антифашистами»

Уїнстон Черчилль

Цим словам відомого англійського державника вже понад 60 років. Складається враження, ніби стосуються вони сучасних українських реалій. (Анти) Фашистська істерія Партії регіонів вже набила оскому і є не чим іншим, як чистої води політичною технологією. Звідки і чому взялася ця тема, чому раптово почали зганяти (анти) фашистські мітинги?

Здогадатися неважко. Нав"язуючи людям тему «фашизму-нацизму», навмисне плутаючи поняття і терміни, «регіонали» намагаються відволікти увагу від тотального «пакращєння», від повного краху псевдореформ в економіці, соціальній царині, освіті, медицині.

Огульно роздуваючи міф про якихось там «злобних фашистів-людожерів», Партія регіонів хоче приховати катастрофічне падіння рівня життя простого українця на заході і на сході, в місті і в селі, закриття шкіл, ФАПів, нищення малого і середнього бізнесу, переслідування політичних опонентів, провал зовнішньополітичного курсу, спроби вкрасти газотранспортну систему та українську землю. Пошук винного – це вже така особливість ПР: спочатку «пакращєнню» заважали погані «папєрєдніки», тепер – «кляті фашисти».

«Регіонали» діють за старим геббельсівським правилом: «коли хочеш відвернути увагу від своїх провалів і невдач – створи образ міфічного ворога, і чим абсурднішим буде міф – тим швидше у нього будуть вірити, варто тільки повсюди і постійно про це говорити». Так і діють. Послухайте, про що говорять адепти Партії регіонів, тільки мова заходить про ситуацію в країні – відразу ж з"являються «фашисти», які «не пройдуть»...

Намагання спекулювати історією, відверто брехати, називаючи чорне білим і навпаки, сіяти ворожнечу поміж українцями, поділяючи їх на сорти, насаджувати відверто рабську психологію – і все це, аби втриматися при владі. Для провокацій «регіонали» наймають «бритоголових антифашистів», проводять примітивні марші, на які звозять бюджетників, студентів – кого за гроші, а кого і під примусом. Дійшли до повного абсурду, коли на мітингах з"являлися гасла типу: «Дельфінарій проти фашизму».

Водночас Партія регіонів намагається дискредитувати націоналістичну «Свободу», адже після проходження свободівців у парламент «регіонали» вже не можуть вільно грабувати країну, вони бояться «Свободи» як чорт ладану, тому і влаштовують істерики та панікують. «Свобода» бореться за справедливість – соціальну та національну, за те, аби українець вільно та заможно жив на своїй, Богом даній українській землі. А це аж ніяк не входить у плани режиму – йому потрібні покірні раби, які працюватимуть за копійки. Тому влада оголосила відкриту війну «Свободі». Після навішування ярликів на свободівців настала черга і пересічних українців, громадських діячів.

Колись для Сталіна всі, хто був проти його політики терору, репресій, голодоморів – враз ставали «фашистами» або «буржуазними націоналістами». Так і тепер: тільки-но українці виходять захищати свої права і протестують проти Партії регіонів, на них одразу ж вішають ярлик «фашист». Ти захищаєш свої права – значить «фашист». Ти проти Партії регіонів – «фашист». Хочеш нормального життя, розмовляєш українською, популяризуєш здоровий спосіб життя, борешся проти закриття шкіл, лікарень, захищаєш українську землю, відстоюєш українські цінності – тоді ти точно «фашист».

Та повернімося до слів Уїнстона Черчилля. Не буду вдаватися в детальний аналіз термінів, приведу тільки визначення терміну «фашизм» із матеріалів одного зі з"їздів КПСС – партії, з якої вийшла більшість теперішніх функціонерів ПР. Так от, фашизмом називали «відкриту диктатуру найреакційніших елементів фінансового капіталу». А один із лідерів світового комуністичного руху Г.Дімітров назвав фашизмом владу самого фінансового капіталу. Хто у нас сьогодні уособлює фінансовий капітал? Звичайно ж Партія регіонів, яка є партією крупного фінансового капіталу. А американський президент Франклін Рузвельт вважав, що фашизм – це контроль уряду однією особою. Нічого не нагадує?..

Дехто з адептів Партії регіонів, очевидно через своє скудоумство, намагається змішати всі терміни в одне ціле. До купи ліплять і «фашизм» Муссоліні, який жодного стосунку до України не має і ніколи не мав, і «нацизм» (націонал-соціалізм) Гітлера, і «франкізм», і «расизм», і навіть «націоналізм».

Націоналізм побудований на любові, повазі, пошані, а нацизм гітлерівського розливу, як до речі, і ленінсько-сталінський комуно-большевизм – людиноненависницькі ідеології, засудженні усім прогресивним людством.

Та все ж таки, аби розібратися в особливостях «фашизму» «регіоналівського» штибу, доцільно проаналізувати його ознаки і порівняти із сучасними політичним суб"єктами і реаліями. Перед тим, як розпочати, наведу слова затятого українофоба Еріка Коха – гауляйтера України в роки Другої світової. Так от, Кох стверджував, що «українським дітям не потрібні школи. Необхідних знань їх навчать німецькі господарі». Подивіться, що робиться в Україні зі школами сьогодні. Міністр освіти й сатрапи Януковича на місцях втілюють в життя заповіти гауляйтера. Тільки в Хмельницькій області за 2010–2012 роки «регіонали» «оптимізували» 202 навчальних заклади (87 закрили, 62 призупинили, 53 реорганізували). Виходить, «українцям не потрібні школи. Необхідних знань їх навчать донецько-фашистські господарі». Теж саме стосується і медичних закладів, які повсюдно «оптимізують».

Цікаво порівняти також кілька інших моментів. Політологи кажуть, що ознаками фашизму є: узурпація влади, диктатура, монополія, нищення політичних опонентів, переслідування інакодумців, політичні репресії, падіння рівня свободи слова, вихваляння влади, вождів, панування однієї партії. Хіба не це ми спостерігаємо нині?

От і маємо новітнє явище української політики: гримучу суміш сталінського комуно-большевизму і гітлерівського нацизму. Такий собі «регіональний фашизм-антифашизм» від, як влучно зазначив Юрій Михальчишин, «данєцко-фашистських загарбників».

Отож, різке падіння рейтингу Януковича та Партії регіонів по всій країні через провальну соціально-економічну та національну політику та ріст популярності й підтримки «Свободи» кремлівські політтехнологи на службі «регіоналів» вирішили зупинити фашистсько-нацистською істерією. І байдуже їм, що від істеричного волання про «людожерів-фашистів» краще жити не стане, ба так і до знищення країни не далеко. А може, того і прагнуть українофоби? Протистояти їм і зупинити ці дешеві технології може українська громада, давши належну відповідь усім провокаторам і брехунам.

Олександр Симчишин

svoboda.org.ua