Вшанували учасників Борспільського повстання

23 травня ц. р. невелика група жителів нашого міста і кілька киян вшанували пам"ять учасників Бориспільського антибільшовицького повстання, яке вибухнуло у Юріїв день 1920 року. Серед бориспільців — учасників заходу, що відбувся біля пам’ятного знака на міському Книшовому історико-меморіальному комплексі, переважали представники міських осередків патріотичних об’єднань та органу місцевого самоврядування. Зокрема, в заходах взяли участь і зі словом до присутніх звернулися троє депутатів Бориспільської міської ради — заступник голови міськвиконкому Людмила Пасемко, голова міської організації ВО «Свобода» Ігор Петренко і керівник депутатської фракції партії «Удар» Ярослав Годунок. Киян представляли чільні діячі Спілки офіцерів України та Української рідної віри. Усі вони також виступили на імпровізованому мітингу. 

 Акцію зі вшанування героїв-повстанців було приурочено до Дня Героїв, який кілька десятиріч для мільйонів українців є національним святом, але, на жаль, поки що цей день не став святом державним. Хоча маємо надію, що цей момент обов’язково настане. 

Нагадую, День Героїв запроваджено для увіковічення пам’яті видатних діячів державницького руху, які в усі часи, починаючи від Давньої Русі й аж до часу здобуття Україною незалежності 1991 р, за всіх умов, навіть за найнесприятливіших, можливо, навіть безнадійно-безпросвітніх, завзято і наполегливо, з повною самовіддачею, всіма доступними способами і засобами вели важку безперервну боротьбу мечем і словом проти окупантів за гідне становище українців на Батьківщині, за величне місце України у світі. Безперечно, до числа подвижників національного духу і руху належать найвидатніші руські князі Святослав Хоробрий, Володимир Хреститель, Володимир Мономах, Данило Галицький, просвітитель та історик Нестор–Літописець, невідомий автор «Слова про Ігорів похід», відважні козацькі гетьмани і полковники Дмитро Байда-Вишневецький, Северин Наливайко, Тарас Трясило, Іван Сулима, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс, Дмитро Дорошенко, Іван Мазепа, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта, очільники карпатських опришків Олекса Довбуш і повстанських загонів подільських селян Устим Кармалюк, учасники Кирило-Мефодіївського братства, геніальний поет і художник, автор всесвітньовідомого «Кобзаря», академік Тарас Шевченко, великий мислитель, людина енциклопедичних знань, літератор світового рівня Іван Франко, професор, публіцист, видавець Михайло Драгоманов і його знаменита племінниця, видатна поетка і громадський діяч Леся Українка, відважні ватажки Українських січових стрільців, а згодом творці ОУН — полковники Євген Коновалець та Андрій Мельник, діячі Центральної Ради та Української Народної Республіки Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, керівник Української держави, гетьман Іван Скоропадський, чільні діячі ОУН Степан Бандера та Ярослав Стецько, які проголосили відновлення державності України у тривожні червневі дні 1941 року, перший організатор Української повстанської армії Тарас Бульба-Боровець. Безперечно, до українських героїв належать десятки тисяч вояків УПА і всіх тих українців, які в роки Другої світової війни боролися проти коричневих і червоних окупантів. До славної когорти відносимо учасників руху «Шістдесятників» Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Левка Лукяненка, дисидентів 1970–80-их років. І звісно, творців та учасників Народного Руху України, масової громадської організації, завдяки діяльності котрої було проголошено Незалежність України 22 роки тому.

До героїв національно-визвольних змагань належать усі учасники повстанських загонів, які вели боротьбу проти окупаційної більшовицької влади початку 1920-х років. Серед них — учасники Бориспільського повстання, яке вибухнуло навесні 1920 р. Про його перебіг уже неодноразово писали місцеві ЗМІ.

Відомо, що мирні бориспільські хлібороби, ремісники, інтеліґенти взялися за зброю з двох причин. По-перше, щоб захистити від наруги свою людську й національну гідність, своє майно, життєвий устрій. Адже більшовики з метою негайного запровадження комунізму розгорнули жахливий терор не тільки проти активних опонентів, але також проти всіх незгодних. Вони заборонили вільну торгівлю і будь-який поза їхнім контролем продуктообмін. Селяни були зобов’язані задарма віддавати вироблене своїми руками продовольство, а тих із них, хто ніс щось з продуктів до міста для обміну на сіль, гас, одяг, взуття, було проголошено спекулянтами, і розстрілювали на місці.

По-друге, бориспільці завжди були українськими патріотами. А в той час у місті проживало багато учасників збройних формувань Української Народної Республіки. Саме ці люди становили ідеологічне ядро повстанців. Час початку повстання було обрано з урахуванням стратегічної ситуації у радянсько-польській війні. Повстанці розраховували на швидкий вступ до Борисполя українських частин, що перебували в польській армії. На жаль, саме в ті дні різко змінилася ситуація на фронті, польсько-українське військо почало відступ. Тому повстанці не отримали сподіваної допомоги і припинили боротьбу. 

А далі розпочалося найжахливіше. Більшовицький бронепоїзд обстріляв місто запальними снарядами, згоріло до півтисячі будинків. Бориспіль було взято в облогу. Чекісти хапали всіх чоловіків і навіть юнаків, зганяли їх на майдани і розстрілювали кожного десятого, а подекуди і кожного п’ятого. Колону чоловіків чисельністю понад 200 осіб карателі вивели за місто і розстріляли обіч Броварського шляху.

Учасники вшанування пам’яті повстанців були одностайні в тому, що такі заходи мають стати традиційними, відбуватися щороку в День Героїв. На вчинку героїчних попередників потрібно виховувати молодь у дусі високого патріотизму, порядності, взаємодопомоги, непримиренного ставлення до всіх виявів несправедливості і зла. Маємо плекати в усіх земляків героїчний дух, пояснювати, що тільки за умов консолідації українців довкола найвищих ідейно-духовних національних цінностей зможемо збудувати таку народну державу, за яку боролися десятки поколінь наших попередників. 

Вічна слава Героям!

Анатолій Ковальчук,

 голова Бориспільського об’єднання

 Всеукраїнського товариства 

 «Просвіта» ім. Тараса Шевченка