Особи, які не мають права на спадщину
- 11 липня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 551
У суспільстві завжди існувало переконання, що кожен повинен отримати по заслузі, відповідно до своїх вчинків. Особливо гостро це питання постає, коли відкривається спадщина, яку повинні отримати особи, що поводили себе негідно щодо спадкодавця. Законодавство не залишилось осторонь від суспільних переконань, і нині встановлено різні умови усунення від спадкоємства «негідних» родичів. Умови усунення від спадщини таких спадкоємців передбачено в ст. 1224 Цивільного кодексу України.
1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Визнати спадкоємця негідним може лише суд. Також здійснення протиправного діяння з необережності не робить спадкоємця негідним. Окрім того, посягання на життя спадкоємця може бути вчинене не тільки з метою отримання спадщини, тобто воно може бути вчинено і з інших мотивів, наприклад хуліганських.
2. Не мають права на успадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на успадкування у них самих чи в інших осіб, або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Такі дії можуть проявлятися у тому, що спадкоємець перешкоджав немічному спадкодавцеві у пересуванні, у комунікації з навколишнім світом, що унеможливлювало належним чином оформити спадкодавцем заповіт.
3. Не мають права на успадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на успадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов"язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
У цьому випадку для визнання того, що утримування не здійснювалося, потрібно визначитись у тому, якого роду мало бути це утримання. Зокрема, відповідно до положень Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
4. Не мають права на успадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Відповідно до ст. 39 Сімейного Кодексу України, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною. Також недійсним є шлюб, укладений з порушенням принципу добровільності, або якщо один з подружжя не досягнув на момент укладення шлюбу шлюбного віку.
5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У цьому випадку є дуже важливим питання, чи потребував спадкодавець сторонньої допомоги, адже якщо вона не була необхідна, потреба у наданні утримання та догляду не виникала. А ухилення від виконання обов’язків щодо утримання і догляду спадкодавця може бути підтверджене вироком суду або матеріалами цивільної справи про стягнення аліментів та іншими доказами.
Норми закону поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.
1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Визнати спадкоємця негідним може лише суд. Також здійснення протиправного діяння з необережності не робить спадкоємця негідним. Окрім того, посягання на життя спадкоємця може бути вчинене не тільки з метою отримання спадщини, тобто воно може бути вчинено і з інших мотивів, наприклад хуліганських.
2. Не мають права на успадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на успадкування у них самих чи в інших осіб, або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Такі дії можуть проявлятися у тому, що спадкоємець перешкоджав немічному спадкодавцеві у пересуванні, у комунікації з навколишнім світом, що унеможливлювало належним чином оформити спадкодавцем заповіт.
3. Не мають права на успадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на успадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов"язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
У цьому випадку для визнання того, що утримування не здійснювалося, потрібно визначитись у тому, якого роду мало бути це утримання. Зокрема, відповідно до положень Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
4. Не мають права на успадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Відповідно до ст. 39 Сімейного Кодексу України, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною. Також недійсним є шлюб, укладений з порушенням принципу добровільності, або якщо один з подружжя не досягнув на момент укладення шлюбу шлюбного віку.
5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У цьому випадку є дуже важливим питання, чи потребував спадкодавець сторонньої допомоги, адже якщо вона не була необхідна, потреба у наданні утримання та догляду не виникала. А ухилення від виконання обов’язків щодо утримання і догляду спадкодавця може бути підтверджене вироком суду або матеріалами цивільної справи про стягнення аліментів та іншими доказами.
Норми закону поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-167-68-75