У Києві вшанували Князя Святослава Хороброго
- 11 липня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 1264
-
Про цю визначну подію, яка відбулася 965 року (1048 років тому) має пам’ятати кожен українець. Адже за правління Князя Святослава була могутня держава Київська Русь, з якою рахувалися всі інші держави, яка мала територію у кілька разів більшу від сучасної України.Низка націоналістичних організацій провела з цього приводу урочисту ходу від пам’ятника засновникам Києва, що на Майдані Незалежності, до пам’ятника князю Святославу Хороброму поблизу Старокиївської гори.
У марші взяли участь близько тисячі осіб, переважно молодь. Організатори патріотичного заходу — двоє молодих націоналістів-киян, як вони самі представилися. Підтримали ініціативу учасники гуртів «Сокира Перуна» і «Кому вниз», ВО «Свобода», УНА-УНСО, полк ім. Святослава Хороброго, рідновірські організації і пересічні українські націоналісти... Проте політичної символіки на марші не було. Натомість, майоріли жовто-блакитні (а не навпаки!) і червоно-чорні знамена, а також прапори з тризубом київського князя Святослава та язичницькими символами. Учасники маршу вигукували гасла: «Україна понад усе!», «Пам’ятай чужинець: тут господар — українець!», «Один у полі — воїн!», «Чужого нам не треба! Своє не віддамо!», «Одна Раса, одна Нація, одна Батьківщина — це Україна!», «За Русь, за Віру, за народ іде до бою патріот!», «Ми — нащадки Київської Русі!», «Слава Богам та Предкам нашим!», «Слава слов’янам! Смерть хазарам!», «Спорт, здоров’я, націоналізм!», «Герої не вмирають! Вмирають вороги!», «Твереза людина — сильна Україна!», «Слава Нації! Смерть ворогам!»
Виступаючі наголосили, що українці здебільшого святкують чужі свята, а варто відзначати перемоги українського народу над ворогами, вшановувати Національних Героїв. Зокрема, звучали заклики зробити День Перемоги князя Святослава над хазарами загальнонаціональним святом. Організатори акції закликали українців до здоровому способу життя, відмовитися від алкоголю та інших наркотиків.
Біля пам’ятника Святославу Хороброму учасники заспівали Гімн України, потім рідновіри провели славлення на честь Рідних Богів і легендарного київського князя.
Останній захисник Прабатьківської віри
Київська Русь за володарювання Святослава була фантастичних розмірів: її кордони сягали від передгір’я Карпат і аж до Волги. Він наполегливо боронив культуру свого народу, визволяв від ворожого поневолення споріднені слов’янські племена. Жоден ворог не смів переступити кордони Русі. Діяльність державника-полководця овіяна легендами. Інформація про Святослава Хороброго 1000 років приховувалася, перекручувалася, подавалася вибірково. Та завдяки іноземним писемним джерелам та ентузіазму вітчизняних науковців, вдалося відкрити деякі сторінки життя і діяльності славетного українського правителя.Крім знаменитих слів князя Святослава «Іду на ви!», історія зафіксувала його вислів: «Я не зраджував Віри Предків!». У дитинстві він отримав автентичне українське звичаєве виховання, саме тому був вірний своєму народу. Він був справжнім захисником рідної землі від впливу чужої культури. Адже чудово розумів, що з приходом чужої віри прийде і панування чужого народу, експансія чужої культури. Саме це ми й спостерігаємо сьогодні. На відміну від княгині Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з цього буде сміятися вся князівська дружина.
Святослав Хоробрий був справжнім лідером свого народу, якого сьогодні нам не вистачає. У його часи панував дух воїна, чоловічі якості були у пошані.
Князь Святослав Ігорович (942–972) уславився перш за все як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, Святослав здійснив кілька походівіз метою зміцнення Київської Русі й примусив сусідні держави рахуватися з її інтересами. Нестор-літописець з великою любов’ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духу епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки свого порівняно нетривалого правління (964–972) він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію, а далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000–8500 км.
У 964– 966 рр. Святослав розгорнув боротьбу проти Хазарського каганату. Він визволив східнослов’янські племена, які мешкали на річці Ока і сплачували данину хазарам. Святослав також звільнив від хазарської залежності і примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена: мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хазарського каганату і, завдавши удару хазарам, оволоділи їхньою столицею — містом Ітиль. Він також підкорив і обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетин), й адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву — Тмутаракань) і хазарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).
Розгром Святославом Хазарії — величезна перемога в історії Русі. Не лише Київська Русь, але й сусідні держави довгий час святкували цю перемогу. Адже Хазарський каганат здійснював постійні набіги на території різних народів і займався торгівлею людьми. Великий київський князь розумів, що найбільшу загрозу після Хазарського каганату становить Візантія, тому наступний його похід був спрямований проти болгар, які незаперечно прийняли візантійську віру — християнство. Закріпивши кордони Київської Русі у Болгарії, у союзі з нею 969 року він розпочав свій похід проти Візантійської імперії...
Багато народів світу сьогодні пам’ятають, вивчають і плекають язичницьке минуле своєї історії. Зокрема, християни Греції не забороняють, а пишаються язичницькою міфологією, де оспівуються боги Олімпу. Українцям є чим пишатися, і не варто нам прислухатися до навіювання іноземних зайд, які намагаються заборонити нам знати правдиву власну історію.
Лариса ГРОМАДСЬКА.
Фото автора