Трудовий договір чи контракт
- 19 вересня 2013
- Відгуків: 0
- Переглядів: 813
-
У трудових відносинах краще дотримуватися принципу: хто обізнаний, той озброєний. У спірних або конфліктних ситуаціях між працівником і роботодавцем трудовий договір може зіграти важливу роль. Якщо ви укладете з роботодавцем повноцінний трудовий договір, то він забезпечить вам і оплачувану відпустку, і лікарняний, і запис у трудовій теж буде. Однак, крім трудового договору існує ще договір підряду, договір надання послуг та інші варіанти, які не гарантують, наприклад, наявність відпусток та лікарняних.
Як визначено в трудовому законодавстві, трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Нерідко у працівників постає питання, де ж зазначається обсяг тієї роботи, яку він повинен виконувати, щоб не вийшло так, що. приймаючи працівника, роботодавець визначає йому один обсяг робіт, а на практиці може доповнити ще новими обов’язками. Робота, або ж обов’язки працівника визначаються в його посадовій інструкції. Саме там повинен бути визначений їх перелік, під якими працівник повинен поставити свій підпис, тобто погодитись на виконання конкретної роботи. Власники інколи забувають про статтю 31 Кодексу законів про працю, в якій зазначено, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Окремим видом трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Договір і контракт різняться між собою. Дія контракту завжди обмежена певним строком, а трудовий договір може бути як безстроковим, що укладається на невизначений строк, строковим, тобто укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Контракт завжди повинен містити, крім основних, додаткові зобов’язання сторін. Контракт завжди укладається у письмовій формі, тоді як трудовий договір може бути укладений усно. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором проявляється у тому, що контракт дозволяє максимально індивідуалізувати кожну конкретну угоду про працю, наповнити її змістом. Тому контракт повинен бути засобом поліпшення у договірному порядку правового статусу працівника порівняно із законодавством і колективним договором. Але не треба забувати і працівнику про ст. 30 КЗпП України, яка говорить, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Як визначено в трудовому законодавстві, трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Нерідко у працівників постає питання, де ж зазначається обсяг тієї роботи, яку він повинен виконувати, щоб не вийшло так, що. приймаючи працівника, роботодавець визначає йому один обсяг робіт, а на практиці може доповнити ще новими обов’язками. Робота, або ж обов’язки працівника визначаються в його посадовій інструкції. Саме там повинен бути визначений їх перелік, під якими працівник повинен поставити свій підпис, тобто погодитись на виконання конкретної роботи. Власники інколи забувають про статтю 31 Кодексу законів про працю, в якій зазначено, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Окремим видом трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Договір і контракт різняться між собою. Дія контракту завжди обмежена певним строком, а трудовий договір може бути як безстроковим, що укладається на невизначений строк, строковим, тобто укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Контракт завжди повинен містити, крім основних, додаткові зобов’язання сторін. Контракт завжди укладається у письмовій формі, тоді як трудовий договір може бути укладений усно. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором проявляється у тому, що контракт дозволяє максимально індивідуалізувати кожну конкретну угоду про працю, наповнити її змістом. Тому контракт повинен бути засобом поліпшення у договірному порядку правового статусу працівника порівняно із законодавством і колективним договором. Але не треба забувати і працівнику про ст. 30 КЗпП України, яка говорить, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-1676875