Чому «комуняки» проти євроінтеґрації, хоча саме ЄС зміг би врятувати КПУ від загибелі?
- 30 січня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 514
-
.jpg)
КПУ, яка би мала відстоювати права принижених та знедолених, усвідомлює себе лише союзником великого капіталу бандитського ґатунку, тобто Партії реґіонів. Українські комуністи — лише «копія» коммуністів російських: у РФ Ґєна Зюґанов також є холуєм та блазнем клептократичної «Единой России». На порозі цивілізаційного вибору заборона КПУ може бути виправданою, і саме вона може допомогти комуністам знайти себе у новому форматі, який пасує часу і реаліям. Як це сталося в усьому світі.Чотири області України вже заборонили діяльність «Партії реґіонів» та КПУ. Слава Україні!
Не можна не аплодувати щодо термінового та своєчасного припинення діяльності рушійної сили донецької мафії, а ось із забороненою КПУ спізнення, на жаль, складає майже чверть століття. І незважаючи на те, що «красные» не становлять якусь масову складову, та саме вони у сьогоденній Раді є одним із головних вирішальних елементів і, зокрема, безумовними винуватцями кризи, яка охоплює країну.
На що зараз перетворилася колишня «честь, ум и совесть»? На мій погляд, у дисципліноване формування «великодержавных», звісно, проросійських, деґрадантів. Ці мутанти всім, що в них є, чинять спротив євроінтеґрації, хоча саме повернення України до сім’ї народів Старого Світу і врятувало би їх самих від остаточного занепаду.
Дуже цікава річ спостерігається у порівнянні. Поки «червоний бізнесмен» Петро Симоненко «накладає у вуха» власному електоратові про «привид, що блукає…», колишній польський «товариш» Олександр Квасневський, змушений зважати на європейські цінності, встигає переформатуватися в соціал-демократа, побувати президентом країни і стати поважною людиною на європейському політичному ландшафті.
Аналогічна ситуація створилася і в Німеччині, де колишня правляча в НДР Об’єднана робітнича партія Німеччини спромоглася спочатку знайти своє місце під сонцем в лівому спектрі у вигляді ПДС, а згодом трансформуватися у «Ліву партію», яка сьогодні, власне кажучи, і відстоює соціал-демократичну ідею в чистому вигляді, бо сама Соціал-демократична партія дрейфувала в бік консерваторів і стала виразником інтересів банкірів та великого капіталу.
Наприклад, особисто мені дуже помітно, що КПУ, яка би мала відстоювати права принижених та знедолених, усвідомлює себе лише союзником великого капіталу бандитського ґатунку, тобто Партії реґіонів.
Що це може значити? Напевно, те, що українські комуністи — лише «копія» комуністів російських (у сусідній державі Ґєна Зюґанов також є холуєм та блазнем клептократичної «Единой России»). Здається, що радянські та пострадянські комуністи, на відміну від колишніх однодумців з інших країн соцтабору, ніколи і не були справжніми соціалістами та послідовниками Маркса.
У чому ж тоді полягає їхня ідеологія? Впевнений, що в тому, в чому і завжди, а саме — у російському великодержавному шовінізмі. А як інакше можна пояснити їхнє параноїчне прагнення бути разом з Росією, у нинішньому світі — країною найлютішого й дикунського капіталізму? А з якого ще переляку «Симоненко & сотоваріщі» бояться, немов чорт ладану, бути у соціально розвиненій, тобто набагато наближенішою до соціалізму і його цінностей, Європі?
Тому гадаю, що на порозі цивілізаційного вибору заборона КПУ може бути виправданою, і саме вона може допомогти комуністам знайти себе у новому форматі, який пасує часу і реаліям.
Д. ПАЛАГНЮК
argumentua.com